ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2023 року
м. Київ
справа №540/2582/18
касаційне провадження № К/9901/21156/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року (головуючий суддя - Яковлєв О.В.; судді - Градовський Ю.М., Крусян А.В.)
у справі № 540/2582/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в місті Херсон - Завод дитячого харчування
до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціації дитячого харчування" в місті Херсон - Завод дитячого харчування (далі - позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року № 0003201305.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року № 0003201305.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року № 0003201305 в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 56 796,67 грн, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції помилково скасував оскаржуване податкове-повідомлення рішення у повному обсязі, оскільки висновком експерта встановлена протиправність нарахування платнику штрафних санкцій за невчасну сплату податкових зобов`язань у перевіряємому періоді лише на суму 56 796,67 грн.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що товариством у перевіряємому періоді несвоєчасно здійснено перерахування податкових зобов`язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що стало підставою для накладення на нього штрафних санкцій. Податковий орган вважає, що висновок проведеної судово-економічної експертизи не є належним доказом у даній справі, оскільки твердження експерта є помилковими та суперечать фактичним обставинам справи.
Разом із касаційною скаргою податковим органом заявлено клопотання про заміну відповідача - ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі його правонаступником - Головним управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Ухвалою від 15 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
18 січня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовими інстанціями встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимого податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, за результатами якої складено акт від 07 листопада 2018 року № 214/21-22-14-01/25775044.
Відповідно до названого акта перевірки відповідачем встановлено порушення платником підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме несвоєчасне перерахування до бюджету податку у строки, встановлені для місячного періоду, коли оподатковуваний дохід нарахований, але не виплачений платнику податку на загальну суму 3 356 843,25 грн, в тому числі за вересень 2015 року - 34 149,99 грн, за жовтень 2015 року - 35 757,74 грн, за грудень 2015 року - 61 754,16 грн, за січень - грудень 2016 року - 1 278 833,43, за січень - грудень 2017 року - 1 850 985,92 грн, за січень - травень 2018 року - 95 362,00 грн.
На підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 29 листопада 2018 року № 0003201305, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у розмірі 310 375, 24 грн, з яких предметом касаційного перегляду є 56 796,67 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом названого акта індивідуальної дії в оскаржуваній частині, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно із пунктом 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
За приписами підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.