Постанова
Іменем України
09 березня 2023 року
м. Київ
справа № 824/80/22
провадження № 61-11006ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Берези В. О.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - Компанія "Evor Consulting OU" (ЕВОР Консалтинг ОУ),
боржник - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Дідик Ігор Миколайович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2022 року у складі судді Приходька К. П., постановлену за заявою Компанії "Evor Consulting OU" (ЕВОР Консалтинг ОУ) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду ad hoc в особі одноосібного арбітра Шевченка Е. О. від 12 липня 2022 року у справі за позовом Компанії "Evor Consulting OU" (ЕВОР Консалтинг ОУ) до ОСОБА_1 про стягнення 5 000 000,00 євро неустойки у виді штрафу за прострочення сплати передоплати за майно за договором купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог заяви
У липні 2022 року Компанія "Evor Consulting OU" (ЕВОР Консалтинг ОУ) (далі - Компанія) звернулася до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду ad hoc в особі одноосібного арбітра Шевченка Е. О. від 12 липня 2022 року у справі за позовом Компанії до ОСОБА_1 про стягнення 5 000 000,00 євро неустойки у виді штрафу за прострочення сплати передоплати за майно за договором купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року.
На обґрунтування заяви посилалася на таке.
03 грудня 2018 року між Компанією та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу повітряного судна, відповідно до пункту 1.1 якого заявник, як продавець, зобов`язався передати у власність боржника, як покупця, повітряне судно "Embraer 2019 Phenom 300", 2019 року випуску, введене в експлуатацію у 2020 році.
У зв`язку з тим, що боржник свої зобов`язання за договором не виконав, 23 травня 2022 року заявник подав до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" прохання про призначення одноосібного арбітра та позовну заяву.
24 травня 2022 року наказом виконувача обов`язків Голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" було призначено одноосібним арбітром для вирішення спору Шевченка Е. О.
12 липня 2022 року в м. Києві (Україна) одноосібним арбітром Шевченком Е. О. ухвалено арбітражне рішення за позовною заявою Компанії до ОСОБА_1, яким вирішено стягнути у примусовому порядку з відповідачки, громадянки України ОСОБА_1, на користь Компанії кошти в сумі 5 000 000,00 євро неустойки у виді штрафу за прострочення сплати передоплати за майно за договором купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року.
Арбітражне рішення набрало законної сили з моменту його ухвалення, тобто 12 липня 2022 року, є остаточним і обов`язковим для обох сторін цього арбітражного розгляду.
Станом на день подання цієї заяви, арбітражне рішення боржником добровільно не виконано.
З урахуванням наведеного заявник просив:
визнати та надати дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду ad hoc в особі одноосібного арбітра Шевченка Е. О. від 12 липня 2022 року у справі за позовом Компанії до ОСОБА_1 про стягнення 5 000 00,00 євро неустойки у виді штрафу за прострочення сплати передоплати за майно за договором купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року;
видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Арбітражного суду ad hoc в особі одноосібного арбітра Шевченка Е. О. від 12 липня 2022 року про стягнення у примусовому порядку з ОСОБА_1 на користь Компанії неустойки у виді штрафу за прострочення сплати передоплати за майно за договором купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року у розмірі 5 000 00,00 євро.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2022 року заяву Компанії "Evor Consulting OU" задоволено частково.
Надано дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду ad hoc в особі одноосібного арбітра Шевченка Е. О. від 12 липня 2022 року у справі за позовом Компанії до ОСОБА_1 про стягнення 5 000 00,00 євро неустойки у виді штрафу за прострочення сплати передоплати за майно за договором купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року.
Видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Компанії неустойки у виді штрафу за прострочення сплати передоплати за майно за договором купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року у розмірі 5 000 00,00 євро.
Задовольняючи заяву частково, Київський апеляційний суд як суд першої інстанції виходив з того, що відсутні визначені статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та статтею 478 ЦПК України підстави для відмови в задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників
У листопаді 2022 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Дідик І. М., подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на таке.
Фізична особа не може передбачити в арбітражній угоді розгляд будь-яких спорів у порядку міжнародного комерційного арбітражу. Такі спори повинні бути комерційними, тобто господарськими, основною ознакою яких є те, що вони виникають між суб`єктами господарської (підприємницької) діяльності і в межах такої діяльності.
Під поняттям "фізична особа" в сфері міжнародного комерційного арбітражу розуміється фізична особа-підприємець та учасник господарського товариства, як власник корпоративних прав.
Отже, спори за участю фізичних осіб, які виникають між сторонами правочинів не в сфері господарської діяльності, не можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
З огляду на зазначене спори, щодо вирішення яких укладена арбітражна угода та які випливають із діяльності фізичної особи - резидента України, можуть розглядатися та вирішуватися в порядку арбітражу, якщо на момент укладення арбітражної угоди така особа мала статус фізичної особи - підприємця, саме в такому статусі укладала відповідний договір (контракт) і він стосувався комерційної (господарської) діяльності, яку вона здійснює.
Оскільки договір купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року укладено зі сторони покупця фізичної особи не в статусі підприємця та не в межах і не для здійснення господарської діяльності, спір, який виник між сторонами, не може розглядатися та вирішуватися в порядку арбітражу.
Самовільне обрання арбітром для таких цілей арбітражного регламенту Комісії Організації Об`єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) є неправомірним, оскільки згоди на його застосування відповідачка не надавала і це суперечить її волі.
У листопаді 2022 року від Компанії надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому стягувач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення,а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції- без змін.
На обґрунтування відзиву посилається на таке.
Доводи ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі, ґрунтуються на безпідставних припущеннях, а суд першої інстанції не мав законних підстав для відмови у визнанні арбітражного рішення від 12 липня 2022 року, оскільки перелік підстав для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення є вичерпним та довільному тлумаченню не підлягає.
Відповідачка, намагаючись обійти арбітражне застереження та уникнути виконання обов`язкового для сторін арбітражного рішення від 12 липня 2022 року, помилково зазначала, що відносини сторін за договором не є комерційними відносинами торгового характеру, а фізичні особи не можуть вступати в комерційні відносини та укладати зовнішньоекономічні договори.
Договір та арбітражна угода є дійсними та не оскаржувались ні позивачем, ні відповідачкою, тобто визнаються сторонами та є для них обов`язковими.
Ні законодавство Естонії, яке застосовується до договору та арбітражної угоди сторін, ні законодавство України не обмежують фізичних осіб у їх дієздатності вступати у комерційні відносини та укладати договори купівлі-продажу.
Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська конвенція), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Нью-Йоркська конвенція) та Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року передбачають, що сторонами арбітражної угоди можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
Під час розгляду справи арбітражем ad hoc ОСОБА_1 користувалася правами учасника арбітражного розгляду, подавала документи, посилалася в них на арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, брала участь під часарбітражного розгляду, зокрема брала участь в засіданні 29 червня 2022 року.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 367 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, поясненняОСОБА_1 та представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзив на неї та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судом першої інстанції обставини
Суд першої інстанції вважав встановленим, що 03 грудня 2018 року між Компанією та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу повітряного судна.
Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язався передати у власність покупця повітряне судно "Embraer 2019 Phenom 300", 2019 року випуску, введеного в експлуатацію в 2020 році.
23 травня 2022 року Компанія подала до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" прохання про призначення одноосібного арбітра та позовну заяву.
24 травня 2022 року наказом виконувача обов`язків Голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" було призначено одноосібним арбітром для вирішення спору Шевченка Е. О.
12 липня 2022 року в м. Києві (Україна) одноосібним арбітром Шевченком Е. О. ухвалено арбітражне рішення за позовом Компанії до ОСОБА_1, яким вирішено стягнути у примусовому порядку з відповідачки, громадянки України ОСОБА_1, на користь Компанії кошти в сумі 5 000 000,00 євро неустойки у виді штрафу за прострочення сплати передоплати за майно за договором купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражі в Україні урегульовані статтею V Нью-Йоркської конвенції, статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та положеннями Розділу IX ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 цього Закону, яка містить підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення.
Згідно з частиною першою статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Положення вказаної статті суд застосовує у взаємозв`язку із нормою пункту 2 частини третьої статті 23 ЦПК України, яка передбачає визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України.
Згідно з частиною третьою статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Відповідно до положень статті III Нью-Йоркської конвенції кожна Договірна Держава взяла на себе зобов`язання визнавати арбітражні рішення як обов`язкові та виконувати їх на власній території відповідно до власних процесуальних правил.
Формальні вимоги до документів, які повинні подаватися зацікавленою стороною для виконання арбітражних рішень, визначені статтею IV Нью-Йоркської конвенції.
Так, сторона, яка звертається за визнанням та наданням дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, яке є остаточним, повинна направити до компетентної влади держави, в якій це арбітражне рішення повинно бути виконане, письмове клопотання або заяву з проханням визнати й виконати це арбітражне рішення.
До такого клопотання необхідно додати:
належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином засвідчену копію такого рішення;
письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж спори, що виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з будь-якими конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду (термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі або арбітражну угоду, що підписана сторонами, або міститься в обміні листами або телеграмами) або належним чином засвідчену копію такої.
Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, куди подається клопотання про визнання та виконання цього рішення, надається переклад цих документів на таку мову. Переклад засвідчується офіційним або присяжним перекладачем або дипломатичною або консульською установою.
Вимоги щодо змісту та форми клопотання про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення визначаються національним законодавством кожної держави.
Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.