Постанова
Іменем України
10 березня 2023 року
місто Київ
справа № 344/17126/14-ц
провадження № 61-9215св22
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, постановлену колегією суддів у складі Максюти І. О., Бойчука І. В., Василишин Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача по суті спору
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект"
(далі - ТОВ "Кей-Колект") у листопаді 2014 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 30 грудня 2005 року № 638/143-05 у розмірі 36 568, 07 дол. США відповідно до курсу, встановленого Національним банком України на день ухвалення рішення.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору
Рішенням від 26 листопада 2020 року Івано-Франківський міський суд
Івано-Франківської області задовольнив позов ТОВ "Кей-Колект".
Суд стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кей-Колект" суму в 28 503, 69 дол. США, що за курсом Національного банку України на 26 листопада 2020 року становило 810 724, 75 грн, з яких 18 350, 07 дол. США - заборгованості за основним боргом та 10 153, 55 дол. США - заборгованості за відсотками.
Стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ТОВ "Кей-Колект" суму в 28 503, 69 дол. США, що за курсом Національного банку України на 26 листопада 2020 року становить 810 724, 75 грн, з яких 18 350, 07 дол. США - заборгованості за основним боргом та 10 153, 55 дол. США - заборгованості за відсотками.
Здійснив розподіл судових витрат.
Постановою від 10 червня 2022 року Івано-Франківський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 та задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2, рішення Івано-Франківського міського суду
Івано-Франківської області від 26 листопада 2020 року скасував, ухвалив нове рішення, яким позов ТОВ "Кей-Колект" задовольнив частково.
Суд стягнув із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кей-Колект" 18 918, 73 дол. США, з яких 18 331, 55 дол. США заборгованості за основним боргом та 587, 18 дол. США заборгованості за відсотками.
В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_1 та у задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовив.
Здійснив розподіл судових витрат.
Стислий виклад клопотання позивача про розподіл витрат за проведену судову економічну експертизу
ОСОБА_1 10 червня 2022 року подала до суду в порядку статті 141 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення.
Заява обґрунтовувалася тим, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови від 10 червня 2022 року вирішив питання щодо розподілу та стягнення судових витрат. Водночас, судом не враховано той факт, що в процесі розгляду справи № 344/17126/14-ц проведено судову економічну експертизу, вартість якої становила 15 101, 68 грн. Заявник зазначила, що вона оплатила вартість цієї експертизи, а тому вважає за обґрунтоване, щоб суд ухвалив додаткове рішення про розподіл зазначених витрат.
ОСОБА_1 30 червня 2022 року подала до суду апеляційної інстанції заяву про долучення до матеріалів справи квитанцій на підтвердження здійснення нею оплати вартості судової економічної експертизи у розмірі 15 101, 68 грн. У заяві також просила поновити строк для подання зазначених документів (квитанцій).
Стислий виклад змісту рішення суду апеляційної інстанції щодо розподілу судових витрат
Ухвалою від 30 червня 2022 року Івано-Франківський апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення у справі № 344/17126/14-ц.
Суд апеляційної інстанції аргументував рішення тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про компенсацію судових витрат на проведення експертизи 10 червня 2022 року, документи на підтвердження цих витрат подала до суду лише 30 червня 2022 року, тобто, із пропуском встановленого законом строку для подання таких доказів, оскільки з моменту ухвалення рішення у справі № 344/17126/14-ц (з моменту подання заяви про стягнення судових витрат) минуло двадцять днів.
Також суд апеляційної інстанції констатував, що вимога про поновлення строку для подання доказів на підтвердження вартості сплачених коштів не підлягає задоволенню. Це зумовлено тим, що ОСОБА_1 не зазначила причин, у зв`язку з якими не могла подати докази на підтвердження розміру понесених нею судових витрат на проведення судової економічної експертизи до закінчення судових дебатів у справі і до цього моменту не звернулася до суду із відповідною заявою, а також не просила суд поновити строк на подання таких доказів відповідно до статті 246 ЦПК України.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 29 вересня 2022 року із застосуванням засобів електронного зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, ухвалити додаткове рішення у справі № 344/17126/14-ц про розподіл судових витрат на проведення судової економічної експертизи.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник, наполягаючи на тому, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначила про таке. Суд апеляційної інстанції під час постановлення рішення про відмову в ухваленні додаткової постанови про стягнення судових витрат на проведення судової експертизи посилався на правила ЦПК України про наслідки пропуску заявником строків на подання доказів (квитанцій), що підтверджують оплату експертизи, та ненаведення пояснень про важність причин пропуску цих строків, проте суд не врахував конкретних обставин та фактів справи, а також вимог апеляційної скарги.
ОСОБА_1 звернула увагу на те, що факт оплати нею вартості судової експертизи є загальновідомим, беззаперечним та таким, що не підлягає доказуванню, адже без здійснення повної оплати така експертиза не була би проведена.
Також заявник зазначила, що Верховний Суд, починаючи з моменту введення на території України воєнного стану, наголошує на тому, що визнання поважними причин пропуску строків та їх поновлення через воєнний стан є доцільним, це покликане забезпечити доступ до правосуддя, який гарантований Державою та статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходили.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 06 жовтня 2022 року Верховний Суд поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків з метою надання доказів на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги та надання копій касаційної скарги відповідності до кількості учасників справи.
Ухвалою від 08 листопада 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребував із
Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу № 344/17126/14-ц.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Право, застосоване судом
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
У пункті 3 частини першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.