Постанова
Іменем України
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/3493/17
провадження № 61-1635св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ;
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року у складі судді Зуб Г. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М.,Бурлака І. В., Яцина В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що 12 червня 2013 року між нею, як фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП), та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого вона передала у власність останньому грошові кошти в розмірі 24 380 595 грн строком на три роки.
Пунктами 2, 3 указаного договору встановлено, що повернення вказаної суми частинами може мати місце за бажанням позичальника протягом трьох років, однак останній внесок повинен бути зроблений не пізніше 12 червня 2016 року. Позика є безвідсотковою та підлягає поверненню. У випадку прострочення внеску останньої суми позичальник виплачує позикодавцю штраф у розмірі 5 % від суми, що залишилася, за кожний день прострочення.
За період з 12 червня 2013 року по 08 липня 2013 року вона перерахувала на банківський рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1, відкритий у публічному акціонерному товаристві "АКТАБАНК" (далі - ПАТ "АКТАБАНК"), 24 604 518, 70 грн із призначенням платежу "згідно договору безвідсоткової позики на зворотній основі б/н від 12 червня 2013 року".
У порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував, заборгованість не погашав.
02 лютого 2017 року вона направила ОСОБА_2 письмову вимогу про повернення позики з урахуванням штрафів згідно умов договору, проте відповіді не отримала.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за договором позики з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 26 627 010 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 527 817, 48 грн, штраф за прострочення суми боргу в розмірі 1 230 225, 93 грн.
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він не підписував договору позики, а його підпис у договорі є підробленим.
Крім того, зазначав, що договір позики не відповідає вимогам статті 1048 ЦК України, оскільки сума, що надана в борг, перевищує встановлений законом розмір для безпроцентної позики, перераховувалася на його рахунок з рахунку ОСОБА_1 як ФОП.
Посилаючись на вищевикладене та керуючись статтями 203, 215 ЦК України, ОСОБА_2 просив суд визнати договір позики, укладений 12 червня 2013 року між ним та ФОП ОСОБА_1, недійсним.
Протокольною ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2017 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12 червня 2013 року в розмірі 24 604 518,10 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та постанову Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12 червня 2013 року в розмірі 24 604 518,10 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що позов у частині стягнення суми позики в розмірі 24 604 518,70 грн підлягає задоволенню, оскільки із виписки по особовому рахунку відповідача та інформації, наданої ПАТ "АКТАБАНК", убачається, що зазначені кошти перераховано ОСОБА_1 і отримані ОСОБА_2, як позикові, що за характером даних правовідносин передбачає їх повернення.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 у частині стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та штрафу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що позика є безвідсотковою, без визначення терміну виконання. Настанням строку виконання зобов`язання суди вважали саме строк звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з вимогою до суду.
Судами також ураховано, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2020 року у справі № 757/29596/20-к кримінальне провадження № 42018221080000089за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України, закрито за закінченням строків досудового розслідування. Отже обставини, на які посилався відповідач, як на підставу своїх заперечень проти позову, а саме: щодо використання ОСОБА_1 підробленого договору позики від 12 червня 2013 року та перерахування зі свого банківського рахунку без його відома на його банківський рахунок, відкритий в ПАТ "АКТАБАНК", під виглядом безвідсоткової позики грошових коштів у особливо великому розмірі та зняття їх в подальшому на підставі підроблених від його імені заяв на видачу готівки, є недоведеними. У вказаному кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено про підозру, ОСОБА_1 мала статус свідка.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15; постановах Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 193/344/17, від 03 липня 2019 року у справі № 193/345/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 640/3493/17 із Київського районного суду м. Харкова.
Зупинено виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні судових рішень суди не врахували правову позицію, що міститься в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, згідно якої договір позики як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів; правову позицію, що міститься в постановах Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 193/344/17, від 03 липня 2019 року у справі № 193/345/17, згідно якої ненадання стороною оригіналу письмового доказу, за умови заперечення іншої сторони щодо відповідності копії оригіналу, позбавляє суд можливості розцінювати копію письмового доказу як належний та допустимий доказ.
ОСОБА_1 ухилялася від надання оригіналу договору позики, що унеможливлювало проведення судово-почеркознавчої експертизи, а надана позивачем копія договору позики, ураховуючи заперечення відповідача щодо укладання та підписання договору позики, не мала братися судами до уваги відповідно до положень частини шостої статті 95 ЦПК України.
Крім того, суди не дали належну правову оцінку наданим ОСОБА_2 доказам звернення до правоохоронних органів із заявами про підроблення договору позики та отримання грошових коштів з його рахунку невідомими особами, а також висновку почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження № 42018221080000089, щодо заяв на видачу готівки з банківського рахунку ОСОБА_2, яка підтверджує факт зняття коштів з його рахунку невстановленою особою.
Суди дійшли хибних висновків, що виписка ПАТ "АКТАБАНК" по особовому рахунку ОСОБА_2 підтверджує факт виникнення правовідносин, що випливають із договору позики, і обов`язок відповідача щодо її повернення, адже з її змісту неможливо встановити умови отримання позичальником в борг грошових коштів та зобов`язання щодо їх повернення, а зазначення ОСОБА_1 у призначенні платежу "згідно договору безвідсотковій позики на зворотній основі б/н від 12 червня 2013 року" не підтверджує волевиявлення відповідача на укладання договору позики. ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів виникнення між сторонами позикових правовідносин.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій і не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права; оскаржувані судові рішення є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Вказує, що за період з 12 червня 2013 року по 08 липня 2013 року вона перерахувала на банківський рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 у ПАТ "АКТАБАНК" 24 604 518, 70 грн з призначенням платежу "згідно договору безвідсоткової позики на зворотній основі б/н від 12 червня 2013 року". У порушення умов договору взяті на себе зобов`язання відповідач не виконував, заборгованість не погашав, у зв`язку з чим суди вірно стягнули заборгованість за договором позики.
Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 червня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено у простій письмовій формі договір позики, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 передає ОСОБА_4 у власність грошові кошти в розмірі 24 380 595 грн строком на три роки.
Пунктами 2, 3 договору позики встановлено, що повернення вказаної суми частинами може мати місце за бажанням позичальника протягом трьох років, однак останній внесок повинен бути зроблений не пізніше 12 червня 2016 року. Позика є безвідсотковою та підлягає поверненню. У випадку прострочення внеску останньої суми позичальник виплачує позикодавцеві штраф у розмірі 5 % від суми, що залишилася, за кожний день (а. с. 4, т. 1).
Факт укладення між сторонами договору позики підтверджується копією договору позики від 12 червня 2013 року, вірність якої засвідчено 09 червня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шеренковим В. О., та зареєстрованою в реєстрі за № 645 (а. с. 49, т. 1).
На банківський рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1, відкритий 23 квітня 2013 року в ПАТ "АКТАБАНК", ФОП ОСОБА_1 перерахувала: 19 червня 2013 року - 4 104 000 грн; 25 червня 2013 року - 4 105 000 грн; 27 червня 2013 року - 4 094 695, 35 грн; 02 липня 2013 року - 4 099 348 грн; 05 липня 2013 року - 4 101 761, 98 грн; 08 липня 2013 року - 4 099 713, 35 грн. Усього на суму 24 604 518, 68 грн.
Указані суми були перераховані з банківського рахунку № НОМЕР_2, відкритого ФОП ОСОБА_1 в ПАТ "АКТАБАНК", з призначенням платежу "згідно договору безвідсоткової позики на зворотній основі б/н від 12 червня 2013 року" (а. с. 17-25, 100-104, 148-155, т. 1).
Факт відкриття ОСОБА_2 банківського рахунку підтверджено договором банківського рахунку № В11-0027/Т/615445 від 23 квітня 2013 року про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи № НОМЕР_1 в ПАТ "АКТАБАНК" (а. с. 68, т 1).
Відповідно до пункту 2.2.7. вказаного банк прийняв на себе зобов`язання при надходженні коштів на рахунок клієнта повідомляти останнього про надходження грошових коштів.
Банківський рахунок № НОМЕР_1 було закрито за заявою ОСОБА_2 26 червня 2014 року. Залишок коштів на вказаному рахунку відсутній (а. с. 97, т. 1).
02 лютого 2017 року ОСОБА_1 направила на адресу ОСОБА_2 лист з вимогою про повернення боргу в строк до 12 лютого 2017 року, що підтверджується копією поштової квитанції та опису вкладення до цінного листа від 02 лютого 2017 року, копією електронного витягу з пошукової системи сайту "Укрпошти" (штриховий ідентифікатор 6102305789304), згідно з якою письмова вимога була отримана особисто ОСОБА_2 .
Узятих на себе зобов`язань за договором позики ОСОБА_2 не виконав.
Згідно з повідомленням про прийняття і реєстрацію заяви представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 від 03 жовтня 2017 року, остання звернулася до Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та повідомила, що 29 вересня 2017 року невстановлена особа приблизно о 17 год. 30 хв., таємно, шляхом сканування автомобіля "Тойота Яріс", який належав ОСОБА_6 на праві власності та знаходився на майдані Свободи, 7 у м. Харкові, викрала сумку з документами, в якій знаходився, у тому числі договір позики від 12 червня 2013 року, укладений між сторонами. За вказаними обставинами 30 вересня 2017 року було розпочато кримінальне провадження за частиною першою статті 185 КК України, яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань під № 12017220480004781 (а. с. 75, 76, т. 1).
Із заявою про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів 16 березня 2018 року (а. с. 159-160, т. 2).
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 42018221080000089) ОСОБА_2 зазначив такі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: ОСОБА_1, використовуючи підроблений договір позики б/н від 12 червня 2013 року зі свого р/р № НОМЕР_2, відкритого у ПАТ "АКТАБАНК", перерахувала без його відома на його р/р № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ "АКТАБАНК", під виглядом безвідсоткової позики грошові кошти у особливо великому розмірі. У подальшому ОСОБА_1 шахрайським шляхом зняла перераховані кошти з його рахунку на підставі підроблених від його імені заяв на видачу готівки № 583522 від 22 червня 2013 року, № 716733 від 25 червня 2013 року, № 813405 від 27 червня 2013 року, № 56673 від 02 липня 2013 року, № 179592 від 05 липня 2013 року, № 235888 від 08 липня 2013 року.
Згідно з копією висновку експерта державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № 19/17-3/1/159-СЕ/18, складеного 24 січня 2019 року на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Харкова Смик С. І. від 04 червня 2018 року у кримінальному провадженні № 42018221080000089, підписи від імені ОСОБА_2 в графах: "Підпис отримувача" в заявах на видачу готівки № 235888 від 08 липня 2013 року, № 179592 від 05 липня 2013 року, № 56673 від 02 липня 2013 року, № 583522 від 19 червня 2013 року, № 813405 від 27 червня 2013 року, № 716733 від 25 червня 2013 року виконані не ОСОБА_2, а іншою особою. Питання, чи ОСОБА_1 виконано підписи в графі "підпис отримувача" в заявах на видачу готівки № 583522 від 19 червня 2013 року, № 56673 від 02 липня 2013 року, № 235888 від 08 липня 2013 року, № 179592 від 05 липня 2013 року, № 716733 від 15 червня 2013 року, № 813405 від 27 червня 2013 року не вирішувалось у зв`язку з відсутністю у розпорядженні експерта експериментальних зразків ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 . Питання "Ким, ОСОБА_2, ОСОБА_1 чи іншою особою виконано підписи в графі "Позичальник: ОСОБА_2" договору позики від 12 червня 2013 року" не вирішувалось у зв`язку з відсутністю у розпорядженні експерта досліджуваного документа (а. с. 163-169, т. 2).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2020 року у справі № 757/29596/20-к кримінальне провадження № 42018221080000089, відомості щодо якого внесені 16 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України, закрито на підставі частини дев`ятої статті 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування (а. с. 160-162, т. 3). ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні мала статус свідка (а. с. 110, т. 3).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року у справі було призначено судову технічну експертизу договору № В11-0027/Т/615445 від 23 квітня 2013 року на банківське обслуговування, укладеного між ПАТ "АКТАБАНК" та ОСОБА_2, проведення якої було доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса.
17 серпня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання від завідуючого лабораторією криміналістичних досліджень про надання додаткових матеріалів, а саме: 1) вказати ймовірний період часу виконання досліджуваного документа; 2) для проведення порівняльного дослідження надати: вільні зразки відтисків круглої печатки "Україна м. Дніпропетровськ ПАТ "АКТАБАНК" і. к. 35863708" та вільні зразки текстів, які надруковані на цьому ж друкуючому пристрої (принтері чи багатофункціональному пристрої), що і текст досліджуваного документа.