Постанова
Іменем України
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 761/14504/13-ц
провадження № 61-857св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Яремка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Воробйової І. А., Олійник А. С., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач: ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року, постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк), правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, та ОСОБА_3, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов обґрунтовував тим, що 18 травня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № КІVPGА0000100п, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 180 000,00 дол. США, строком до 18 травня 2017 року, зі сплатою 11,04 процентів річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 18 травня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № 2018, предметом якого є квартира загальною площею 65,60 кв. м, житловою площею 41,30 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Обумовлена сторонами вартість предмета іпотеки становить 1 945 538,00 грн.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором належно не виконувала, станом на 26 березня 2013 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 3 023 784,58 дол. США з яких: 168 109,64 дол. США - заборгованість за кредитом, 104 131,23 дол. США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 18 360,00 дол. США - заборгованість зі сплати комісії, 2 589 164,17 дол. США - пеня, 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина), 143 988,25 дол. США - штраф (процентна складова), позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 травня 2007 року № КІVPGА0000100п у розмірі 3 023 784,58 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 65,60 кв. м, житловою площею 41,30 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом укладення від імені відповідача договору купівлі-продажу, будь-яким способом, з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки; виселити відповідачів та зняти їх з реєстраційного обліку.
19 березня 2018 року під час підготовчого провадження ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до суду заяву про зміну позовних вимог, у якій остаточно просило: залишити без розгляду позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки; стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту, яка станом на 25 січня 2018 року становить 3 023 784,58 дол. США, що відповідно до службового розпорядження Національного банку України (далі - НБУ) від 26 квітня 2013 року складає 24 160 038,80 грн, з яких: 168 109,64 дол. США - заборгованість за кредитом, 104 131,23 дол. США -заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 18 360,00 дол. США - заборгованість зі сплати комісії, 2 589 164,17 дол. США -пеня, 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина), 143 988,25 дол. США - штраф (процентна складова).
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 травня 2007 року № КІVPGА0000100п, що станом на 26 квітня 2013 року становить 534 620,00,41 дол. США, з яких: 168 109,64 дол. США - заборгованість за кредитом, 104 131,23 дол. США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 18 360,00 дол. США - заборгованість зі сплати комісії, 100 000,00 дол. США - пеня, 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина), 143 988,25 дол. США - штраф (процентна складова), звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 65,60 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмета іпотеки за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 квітня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу передано в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року залишено без змін.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2019 року, з урахуванням ухвал цього ж суду від 13 липня 2020 року та 04 вересня 2020 року про виправлення описок, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18 травня 2007 року № КІVPGА0000100п у розмірі 168 109,64 дол. США, що в еквіваленті становить 1 343 196,02 грн, заборгованість зі сплати процентів у розмірі 104 131,23 дол. США, що в еквіваленті становить 832 008,53 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 144 906,16 грн, штраф (процентна складова) у розмірі 143 988,25 дол. США, що в еквіваленті становить 1 150466,18 грн, штраф (фіксована частина) - 31,29 дол. США, що в еквіваленті становить 250,00 грн, а всього 3 470 826,89 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 отримала кредит в ЗАТ "ПриватБанк" на строк до 18 травня 2017 року у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 205 310,00 дол. США, з яких: на споживчі цілі - 180 000,00 дол. США; на сплату страхових платежів - 25 310,00 дол. США. У порушення умов договору відповідачка своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість: за тілом кредиту - 168 109,64 дол. США, що в еквіваленті становить 1 343 196,02 грн; зі сплати процентів у розмірі 104 131,23 дол. США, що в еквіваленті становить 832 008,53 грн., а також штраф (процентна складова) у розмірі 143 988,25 дол. США, що в еквіваленті становить 1 150 466,18 грн, штраф (фіксована частина) - 31,29 дол. США, що в еквіваленті становить 250,00 грн. Правильність нарахування зазначених сум ОСОБА_1 не спростувала. Суд відмовив у стягненні комісії, оскільки банк не довів, що її сплата передбачена умовами кредитного договору.
Зменшивши розмір нарахованої банком пені до 144 906,16 грн, суд першої інстанції виходив з того, що пеня має обчислюватись у національній валюті та в межах позовної давності в один рік, відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_5 про застосування позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку зі зверненням ПАТ КБ "ПриватБанк" у листопаді 2011 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "А - Банк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (далі - ТОВ "Траєкторія") про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 травня 2007 року № КІVPGА0000100п, який ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року залишено без розгляду, відбулося переривання позовної давності. Тому, враховуючи, що з цим позовом банк звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва у червні 2013 року, відсутні підстави для висновку про пропуск позивачем строку для звернення до суду з позовом за захистом порушеного права.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, у липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2019 року та відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що перебіг строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2019 року розпочався 13 грудня 2019 року та закінчився 13 січня 2020 року. У день складення повного рішення суду його копія ОСОБА_1 не була вручена, також вона не була повідомлена про розгляд справи, призначений на 29 січня 2019 року. Крім того, матеріали справи не містять доказів вручення їй копії оскаржуваного судового рішення, що дає підстави для висновку про те, що вона з об`єктивних причин не мала можливості подати апеляційну скаргу у межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2019 року скасовано, та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту є обґрунтованими.
Разом з тим, суд першої інстанції належно не перевірив посилання ОСОБА_1 на пропуск банком позовної давності. Зокрема, згідно з розрахунком заборгованості, прострочення платежів розпочалося 23 лютого 2009 року, а тому відповідно до умов договору (пункт 7.1.) ОСОБА_1 мала повернути суму кредиту та інші передбачені договором платежі до 23 червня 2009 року. У вказаний період ОСОБА_1 не повернула кошти, а тому саме з цього часу у ПАТ КБ "ПриватБанк" виникло право на звернення до суду з позовом за захистом своїх прав.
Апеляційний суд вважав помилковим висновок суду першої інстанції про переривання позовної давності у зв`язку із зверненням ПАТ КБ "ПриватБанк" у листопаді 2011 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом, який ухвалою цього ж суду від 21 грудня 2021 року залишено без розгляду, оскільки перебіг позовної давності не переривається у разі пред`явлення позову, який суд залишив без розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19).
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У січні 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
За змістом касаційної скарги заявник оскаржує також ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції належно не дослідив зібрані у справі докази та дійшов помилкового висновку про пропуск банком позовної давності. Не звернув уваги на посилання АТ КБ "ПриватБанк" щодо переривання позовної давності та помилково не застосував до спірних правовідносин положення частини другої статті 264 ЦК України, згідно з якою позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, який вона пропустила без поважних причин більше ніж на рік, та не застосував частину другу статті 358 ЦПК України, згідно з якою незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення.
Суд апеляційної інстанції, не звернув уваги на те, що відповідачка брала участь у судових засіданнях, неодноразово подавала до суду процесуальні документи, тобто достовірно знала про наявність відкритого судового провадження, однак не вживала будь-яких заходів, щоб дізнатися про стан відомого їй судового провадження понад рік. Такі дії відповідача вказують на зловживання нею процесуальними правами.
Крім того, суд апеляційної інстанції неправильно вирішив питання розподілу судових витрат, застосувавши положення Закону України "Про судовий збір", які були чинними станом на 2018 рік, а не на час звернення банку до суду з позовом (2013 рік), що призвело до надмірного стягнення з позивача судового збору у дохід держави.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на: неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25 березня 2019 року у справі № 161/19329/13-ц, від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 450/18/15-ц, від 14 липня 2020 року у справі № 128/2176/18, від 25 липня 2018 року у справі № 522/31199/13-ц, від 13 жовтня 2018 року у справі № 279/2020/16-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 363/3994/15-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 552/7479/16-ц, від 14 лютого 2018 року у справі № 754/9100/14-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 279/2020/16-ц, від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/15, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17; недослідження зібраних у справі доказів.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.