П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2023 року
м. Київ
справа № 606/2657/21
провадження № 51 - 3453 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року, ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 14 листопада 2021 року приблизно об 11:00 проник до колодязя, розташованого на території колишньої школи за адресою: АДРЕСА_1, звідки таємно викрав глибинний електронасос "ВОДОЛЕЙ" БЦПЄ 0,5-50У, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 2 100 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_6, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_7 з ч. 3 на ч. 1 ст. 185 КК України.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що дії ОСОБА_7 кваліфіковано неправильно, оскільки суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, невірно ідентифікував споруду, з якої ОСОБА_7 вчинив крадіжку. На думку захисника, фактично мало місце розукомплектування гідротехнічної споруди шляхом вільного доступу до неї, а не вилучення глибинного насоса із сховища - колодязя, як указав суд першої інстанції, тому в діях ОСОБА_7 відсутня кваліфікуюча ознака - проникнення. Вказує на те, що внаслідок неправильної кваліфікації дій ОСОБА_7, враховуючи дані про його особу, не зміг скористатись своїм правом на звільнення від покарання на підставі ст. 45 КК України. Крім того, захисник уважає, що суд першої інстанції після викладення позиції сторони захисту про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_7 мав би провести повний розгляд кримінального провадження з дослідженням зібраних стороною обвинувачення доказів, натомість суд провів розгляд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та, не досліджуючи докази, встановив додаткові обставини, які не були встановлені в пред`явленому ОСОБА_7 обвинуваченні. Суд апеляційної інстанції допущену помилку не виправив та необґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, погодився з доводами захисника в частині порушення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв`язку з чим просив судові рішення стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги; перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Положенням ч. 3 ст. 349 КПК України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.