Постанова
Іменем України
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 398/2365/17
провадження № 61-12194св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Олександрійська міська рада Кіровоградської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відкрите акціонерне товариство "Завод "Агромаш", комунальне підприємство "Житлогосп", фізична особа-підприємець ОСОБА_5
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Знамя`нського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2022 року у складі судді Українського В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 07 листопада 2022 рокуу складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Олександрійської міської ради Кіровоградської області, треті особи: відкрите акціонерне товариства "Завод "Агромаш", комунальне підприємство "Житлогосп", фізична особа-підприємець ОСОБА_5, у якому просив зобов`язати відповідачів відшкодувати солідарно заподіяну йому внаслідок підписання ними незаконних рішень виконавчого комітету Олександрійської міської ради №573 та №849 матеріальну шкоду у розмірі 70 000,00 грн.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 14 квітня 2022 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 07 листопада 2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку з тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що судова повістка про виклик до суду на 15 лютого 2022 року доставлена ОСОБА_1 до електронного кабінету 16 грудня 2021 року, а судова повістка на 14 квітня
2022 року доставлена до електронного кабінету 16 лютого 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, тому наявне в матеріалах справи підтвердження про доставку позивачу судових повісток до електронного кабінету свідчить про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи.
Встановивши, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився у судове засідання і не скористався своїм правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, залишив позов без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Знамя`нського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 07 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на продовження розгляду.
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди дійшли помилкового висновку про належне повідомлення заявника про дату, час і місце судового розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не зареєстрований в Електронному суді, а тому не отримував судові повістки в судові засідання
на 15 лютого та 14 квітня 2022 року. Реєстрація його "особистого кабінету" в Єдиний судовій інформаційно телекомунікаційній системі (ЄСІТС) вчинена працівниками Знам`янського міськрайсуду з метою фальсифікації його участі у справі №398/2365/17, так як вчинена без використання його кваліфікаційного електронного підпису, оскільки такого підпису він не має.
Також не погоджується з відмовою суду у розгляді його заяви від 10 грудня
2021 року про розгляд справи в режимі відеоконференції, оскільки він є інвалідом 2 групи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник Олександрійської міської ради - Шихахмедов З. Ш. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що згідно інформації з ЄСІТС, сформованої у вигляді "відповіді №10036 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС", фізична особа ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації - 04 липня 2019 року, докази чого долучені до відзиву до апеляційної скарги та знаходяться в матеріалах справи.
Вважає, що позивач був належним чином повідомлений про час, дату і місце проведення судових засідань, проте в судові засідання не з`явився, жодних клопотань, заяв до суду не направив, тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про залишення позову без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Олександрійської міської ради Кіровоградської області, треті особи: відкрите акціонерне товариства "Завод "Агромаш", комунальне підприємство "Житлогосп", фізична особа-підприємець ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю службовими особами органу місцевого самоврядування.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 17 серпня 2017 року відкрито провадження по справі.
Розпорядженням Голови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2021 року у зв`язку з неможливістю утворити новий склад суду справу №398/2365/17 передано до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області як найбільш територіально наближеного до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
10 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з Олександрійським міськрайсудом Кіровоградської області.
Також, з матеріалів справи вбачається, що судова повістка про виклик до суду на 15 лютого 2022 року доставлена ОСОБА_1 до електронного кабінету
16 грудня 2021 року, а судова повістка на 14 квітня 2022 року доставлена до електронного кабінету 16 лютого 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
В судові засідання, призначені на 15 лютого 2022 року та на 14 квітня 2022 року, позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, заяв про проведення розгляду справи без його участі не надавав.
Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 14 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, у зв`язку з тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.