Постанова
Іменем України
09 березня 2023 року
м. Київ
справа № 711/3693/22
провадження № 61-13257св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа: ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2022 року у складі судді Булгакової Г. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 листопада 2022 рокуу складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У серпні 2022 року ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2021 року шлюб між сторонами розірвано. З лютого 2022 року вона разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають в квартирі матері за адресою: АДРЕСА_1 .
За час шлюбу та після його розірвання ОСОБА_2 вчиняє щодо неї та їх дітей фізичне та психологічне насильство.
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 лютого 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України. Цим вироком ОСОБА_2 засуджено за те, що 15 жовтня 2021 року близько 23 год 53 хв, перебуваючи у приміщенні ресторану "КІМ БАР", який розташований за адресою: вул. Гагаріна, 75 у м. Черкаси, він підійшов до заявниці та наніс удар лівою рукою в область правої сторони голови, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді забою з набряком та крововиливом правої вушної мушлі, які згідно з висновком судово-медичної експертизи від 08 листопада 2021 року № 02-01/951 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Він постійно створює конфлікти, свариться, що підтверджується складеними щодо нього протоколами про адміністративні правопорушення, зокрема, протоколом від 29 жовтня 2020 року за частиною першою статті 173-2 КУпАП, згідно з яким 01 лютого 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси ухвалив постанову.
Вчинення домашнього насильства підтверджується також постановами Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2022 року за статтею 173 КУпАП, від 25 липня 2022 року за частиною першою статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_2 постійно стежить за нею, незаконно встановлює на її автомобіль технічні засоби, що відслідковують її пересування, у зв`язку з чим вона 20 травня 2022 року звернулася із заявою до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, за наслідками розгляду якої внесено відомості до ЄРДР № 12022255330000629 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КК України.
Кожен напад ОСОБА_2 на неї відображається на психологічному стані дітей, оскільки вони стають дратівливими, перебувають в пригніченому стані, бояться кожного стороннього руху, вона неодноразово зверталася в різні інстанції, щоб вплинути на колишнього чоловіка та припинити його агресивну, неадекватну поведінку, але навіть наявність вироку суду, численних протоколів про адміністративне правопорушення, передбачених статтею 173 КУпАП та ймовірність настання відповідальності за вчинені правопорушення, не впливають на нього належним чином та не сприяють припиненню проявів домашнього насильства.
Просила строком на шість місяців заборонити ОСОБА_2 наближатися на 100 метрів до місця її проживання за адресою: АДРЕСА_1 та до інших місць її частого відвідування, особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати чи в будь який-спосіб спілкуватися з нею, вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, наближатися на 100 метрів до місця проживання дитини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, до місця перебування в школі бойових мистецтв "ММА Grizzly" за адресою: вул. Благовісна, 170, м. Черкаси, до місця перебування в Черкаському міському Будинку культури ім. І. Кулика за адресою: вул. Благовісна, 170/1, м. Черкаси та до будь-яких інших місць його частого відвідування, наближатися на 100 метрів до місця проживання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, до місця перебування в Центрі дитячої та юнацької творчості м. Черкаси за адресою: АДРЕСА_2 та до будь-яких інших місць її частого відвідування.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2022 року, яке залишене без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року, заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2, про видачу обмежувального припису задоволено частково. Видано обмежувальний припис строком на шість місяців щодо ОСОБА_2, встановлено такі заходи тимчасового обмеження прав та покладено на нього такі обов`язки: заборонено наближатися на відстань меншу ніж 100 (сто) метрів до ОСОБА_1 та до місця її проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині вимог заяви відмовлено.
Задовольнивши частково заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_2 продовжує вчиняти домашнє насильство щодо ОСОБА_1, не висловлює щирого каяття щодо своєї поведінки, що свідчить про високий рівень вірогідності повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи і такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи.
Відмовивши в іншій частині вимог, суд виходив з того, що заявниця не надала доказів, що ОСОБА_2 вчиняє щодо неї інші дії, зокрема, веде листування, телефонні переговори, контактує з нею через інші засоби зв`язку особисто або через третіх осіб, розшукує її та переслідує. Крім того, вона не довела, що існують ризики для спільних з ОСОБА_2 дітей, оскільки з наданих заявницею доказів не вбачається, що ОСОБА_2 вчиняв будь-які агресивні чи насильницькі дії щодо їх спільних дітей, тому заборона йому наближатися до місця проживання та перебування дітей, фактично призведе до порушення його батьківських прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме 11 серпня 2022 року в судовому засіданні задоволено його клопотання про забезпечення ним перекладача та відкладено судове засідання на 15 серпня 2022 року. 15 серпня 2022 року він підтримав своє клопотання про забезпечення йому перекладача та просив відкласти розгляд справи, оскільки він пропонував самостійно знайти перекладача. На судове засідання 19 серпня 2022 року не з`явився, оскільки не знайшов перекладача, але він не знав, що 19 серпня 2022 року буде ухвалене остаточне рішення, так як фактичний розгляд справи не відбувався.
Звертає увагу, що він є громадянином Вірменії та, з огляду на недостатнє володіння державною мовою, міг робити заяви та виступати в суді, користуючись послугами перекладача.
Разом з тим, суд першої інстанції не роз`яснив процесуальні права та обов`язки скаржника, що в разі неявки в судове засідання справа може бути розглянута за його відсутності, розглянув справу без його участі та перекладача, чим допустив порушення принципу змагальності сторін.
Суд апеляційної інстанції вказані порушення не усунув.
Під час розгляду заяви про видачу обмежувального припису у Черкаському апеляційному суді знаходилася на розгляді апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2022 року, якою його визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та яка була основою оскаржуваних рішень.
Представник ОСОБА_2 звертався до суду апеляційної інстанції у цій справі із клопотанням про зупинення провадження у справі до перегляду постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2022 року, в задоволенні якої було відмовлено ухвалою від 01 листопада 2022 року.
Разом з тим, постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності скасована постановою Черкаського апеляційного суду від 02 грудня 2022 року, провадження у справі закрито.
Отже, посилання на неї в оскаржуваних рішеннях як на доказ необхідності встановлення обмежувального припису є помилковим.
Крім того, постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2022 року також не може бути підставою для прийняття обмежувального припису, оскільки провадження щодо нього за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 лютого 2022 року не може бути також підставою для прийняття обмежувального припису, оскільки він ухвалений за шість місяців до звернення ОСОБА_1 із заявою про видачу обмежувального припису.
Зазначає, що обмежувальний припис, яким йому заборонено наближатися до заявниці на відстань не меншу 100 метрів, фактично порушує його право на спілкування з малолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки заборона наближатися до матері автоматично тягне за собою неможливість скаржника наближатися до своїх дітей, з огляду на те, що вони є малолітніми та проживають разом з матір`ю.
Встановлений шестимісячний строк обмежувального припису є досить тривалим терміном обмеження прав батька на спілкування та побачення з дітьми, що порушує інститут рівності прав та обов`язків матері та батька до дітей, встановлений статтею 141 СК України.
Наявність обмежувального припису дає змогу ОСОБА_1 у будь-який момент звернутися до правоохоронних органів з заявою про порушення ним вимог обмежувального припису при тих обставинах, що навіть, забираючи дітей з місця їх проживання автоматично порушується 100-метрова зона.
Суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводи касаційної скарги в цій частині та не надав належної правової оцінки порушенню його прав як батьку.
Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції, що безпідставними є доводи скаржника про наявність висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 06 липня 2022 року № 02-01/396, оскільки такий висновок не є предметом розгляду у цій справі та не впливає на вирішення питання про видачу обмежувального припису стосовно скаржника.
Проте, цей висновок є доказом того, що між колишнім подружжям склалися напружені та досить недоброзичливі відносини, однак наявність неприязних стосунків і конфліктних ситуацій між ними не є достатньою підставою для видачі обмежувального припису.
До заяви ОСОБА_1 додала лист ГУНП в Черкаській області від 03 серпня 2022 року, згідно з яким вона періодично звертається до правоохоронних органів з підстав вчинення щодо неї домашнього насильства, проте сам факт звернення не свідчить про вчинення насильства, а свідчить лише про конфлікт між нею та скаржником, що не є достатньою підставою для застосування обмежувального припису.
Суди не врахували правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 607/10122/19, провадження № 61-17441св19, від 28 квітня 2020 року у справі № 754/11171/19, провадження № 61-21971св19, від 06 лютого 2020 року у справі № 753/8626/19, провадження № 61-15016св19.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргудо Верховного Суду не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 24 жовтня 2015 року, який розірвано рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2021 року.
Сторони є батьками двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З лютого 2022 року ОСОБА_1 разом із дітьми фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира за вказаною адресою належить матері ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Предметом спору є видача обмежувального припису у зв`язку з вчинення щодо ОСОБА_1 домашнього насильства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.