Постанова
Іменем України
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 199/2943/20
провадження № 61-11930 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОК О",
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Подорець О. Б. від 08 червня
2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р. від 25 жовтня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних заяв
У травні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)
"ГАЗОК О", треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А. О., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним договору іпотеки, скасування записів про державну реєстрацію права власності та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади м. Дніпра.
Позовні вимоги мотивовано тим, що земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно, а саме: автозаправна станція по
АДРЕСА_1, належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 19 жовтня 2019 року на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18 червня 2011 року, ДП 1211002746 та Дозволу на виконання будівельних робіт від 11 вересня 2010 року № 521/2010-04, які були видані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. було внесено запис про право власності
ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, а саме: автозаправну станцію, загальною площею 9,9 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності: 34489035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1943426612101.
Позивач указував, що 25 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ГАЗОК О" було укладено іпотечний договір. Відповідно до Інформаційної довідки,
02 грудня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. зареєстровано обтяження нерухомого майна, реєстровий № 405, на підставі іпотечного договору від 25 жовтня
2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "ГАЗОК О", вид обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 33860634.
02 грудня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 34489035 про право власності
ТОВ "ГАЗОК О" на зазначений об`єкт нерухомого майна, як підставу виникнення права власності вказано договір іпотеки від 25 жовтня 2019 року № 469, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1943426612101.
За даними Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Дніпропетровській області, що викладені у листі від 08 квітня 2020 року
№ 3/44, згідно з Єдиним реєстром документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, станом на час надання відповіді, відсутня інформація щодо реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 1211002746 від 18 червня 2011 року.
Тобто, оскільки документ, який би встановлював належність ОСОБА_1 на праві власності вказаного нерухомого майна відсутній, а отже, і право власності у нього не виникло, а тому він не мав права розпоряджатися зазначеним нерухомим майном.
Позивач вказував, що власником земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно, є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, саме тому договором іпотеки від 25 жовтня
2019 року № 406, укладений між відповідачами, порушується права та інтереси територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, суперечить вимогам чинного законодавства і підлягає визнанню недійсними.
Ураховуючи викладене, Дніпровська міська рада, з урахуванням заяви про зміну позову, просила суд:
-визнати недійсним договір іпотеки від 25 жовтня 2019 № 406, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ГАЗОК О", виданий приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О.,
- припинити право власності на нерухоме майно - автозаправну станцію,
яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1, номер запису про право власності 33799944 від 19 жовтня 2019, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О.; державну реєстрацію права власності за ТОВ "ГАЗОК О", номер запису про право власності 34489035 від 02 грудня 2019, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О.; державну реєстрацію договору іпотеки від 25 жовтня 2019 року № 404, виданий приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А .О., номер запису про іпотеку 33860610; державну реєстрацію обтяжень, а саме договору іпотеки від 25 жовтня 2019 року № 404, виданий приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О., номер запису про обтяження 33860634.
Позивач також просив зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого
нерухомого майна (автозаправна станція).
У грудні 2020 року ТОВ "ГАЗОК О" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Дніпровської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А. О., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання договору іпотеки дійсним та визнання ТОВ "ГАЗОК О" добросовісним набувачем нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що усі передбачені законом вимоги під час укладання і посвідчення іпотечного договору від 25 жовтня 2019 року з ОСОБА_1 було виконано. Що стосується документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту автозаправної станції
по АДРЕСА_1, то порядок ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій й у видачі таких дозволів і сертифікатів, який був затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
від 24 червня 2011 року № 92, набрав чинності 05 серпня 2011 року. При цьому, дозвільна документація для будівництва автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 (дозвіл на виконання будівельних робіт
від 11 вересня 2010 року № 521/2010-04) була видана інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 11 вересня 2010 року, тобто до набрання чинності вказаним Порядком.
Вказувало, що станом на час видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 11 вересня 2010 року № 521/2010-04 Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів ще не існувало.
Споруди (об`єкти), розташовані за адресою: АДРЕСА_1, були збудовані ще у 2011 році, є нерухомим майном, що підтверджується технічним паспортом по інвентарній справі № 23313 від 08 квітня 2013 року, виготовленим ТОВ "Концепт К" на споруди (об`єкти), розташовані за вказаною адресою.
Товариство зазначало, що рішення про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 було прийнято на підставі належних документів, право власності на вказане нерухоме майно виникло і було зареєстровано за ОСОБА_1 законно.
Що стосується земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, то ТОВ "ГАЗОК О" зверталося до міського голови Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проектів відведення земельних ділянок, зокрема, по об`єкту за адресою:
АДРЕСА_1 з клопотанням від 21 січня 2020 року № вх. 36/295, проте до теперішнього часу відповіді не отримано.
Ураховуючи викладене, ТОВ "ГАЗОК О" просило суд:
- визнати дійсним іпотечний договір, укладений 25 жовтня 2019 року між
ТОВ "ГАЗОК О" як Іпотекодержателем та ОСОБА_1 як Іпотекодавцем, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 404;
- визнати ТОВ "ГАЗОК О" добросовісним набувачем об`єкту нерухомого майна (автозаправної станції), яке розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 24 лютого 2021 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Дніпровської міської ради, зустрічну позовну заяву ТОВ "ГАЗОК О", та об`єднано їх в одне провадження.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 08 червня 2022 року у задоволенні первісного позову Дніпровської
міської ради відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ "ГАЗОК О"відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2020 року.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 рокуапеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 08 червня 2022 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що Дніпровською міською радою не зазначено підстави, за наявності яких має бути припинено право власності на об`єкт нерухомого майна - автозаправну станцію й такі обставини не встановлені судом. При цьому, вказали, що зобов`язання ТОВ "ГАЗОК О" в примусовому порядку звільнити земельну ділянку та передати її в натурі Дніпровській міській раді фактично означає знесення належного підприємству на праві власності майна, що є порушенням його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суди вказали, що в матеріалах справи відсутні відповідні докази, у чому саме полягає суспільний інтерес, який би виправдовував як заходи позбавлення права власності ТОВ "ГАЗОК О", так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості. Дніпровська міська рада не надала доказів притягнення винних осіб до відповідальності за самовільне будівництво ОСОБА_1 об`єкта на вказаній земельній ділянці, а його знесення є крайнім заходом, яке не може бути застосовано без відповідної компенсації, пославшись при цьому на правову позицію Верховного Суду України.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, районний суд виходив з того, що суду не було надано доказів на підтвердження нікчемності договору іпотеки від 25 жовтня 2019 року, а тому цей правочин є правомірним і без рішення суду.
В апеляційному порядку оскаржувалося рішення суду лише в частині відмови в задоволенні первісного позову Дніпровської міської ради.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2022 року Дніпровська міська рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову Дніпровської міської ради скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким їх позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 08 грудня 2022 року касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без руху, запропоновано заявникові звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Зазначено строк виконання ухвали,
а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк Дніпровська міська рада надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме надала докази сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2022 року клопотання Дніпровської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено, поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження
в указаній справі, витребувано цивільну справу № 199/2943/20 із
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргута надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Дніпровської міської ради мотивована тим, що суди належним чином не дослідили додані до позовної заяви докази, не врахували у подібних правовідносинах правові висновки Верховного Суду, викладених
у постановах: від 20 січня 2021 року у справі № 442/302/17 (провадження
№ 61-20491 св 19), від 24 березня 2021 року у справі № 200/2192/18 (провадження № 61-19765 св 19) від 22 лютого 2022 року у справі
№ 203/5561/16-ц(провадження № 61-14898 св 21).
Вказує, що суди не врахували те, що спірне нерухоме майно було побудоване на земельній ділянці, не відведеній для вказаної мети, за відсутності декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації, а також те, що спірне нерухоме майно не було в установленому законом порядку введено в експлуатацію, тому відсутні правові підстави вважати, що ОСОБА_1 набув право власності на спірне нерухоме майно.Так як спірний об`єкт нерухомого майна є об`єктом самочинного будівництва, ОСОБА_1 у силу закону не набув права власності на нього, та у останнього були відсутні правові підстави для розпорядження даним об`єктом, оскільки право розпоряджатись майном є складовою частиною права власності, а тому відсутні правові підстави вважати, що
ТОВ "ГАЗОК О" набуло право власності на спірне нерухоме майно шляхом укладення договору іпотеки.
Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи до суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно - автозаправна станція по АДРЕСА_1, належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 19 жовтня 2019 року на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18 червня 2011 року, № ДП1211002746 та Дозволу на виконання будівельних робіт від 11 вересня 2010 року № 521/2010-04, які були видані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О., було внесено запис про право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, а саме: автозаправну станцію, загальною
площею 9,9 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 номер запису про право власності: 33799944, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1943426612101.
25 жовтня 2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. зареєстровано договір іпотеки, серія та номер: 404, укладеним 25 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ГАЗОК О". Предметом іпотечного договору є нерухоме майно: автозаправна станція, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, до Державного реєстру Іпотек було внесено запис про іпотеку за № 33860610.
На підставі інформації з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області на запит від 25 лютого 2020 року Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради за даними Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Дніпропетровській області, що викладені у листі від 20 березня 2020 року
№ 1004-1.14/731, згідно з Єдиним реєстром документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, станом на час надання відповіді, відсутня інформація щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 1211002746 від 18 червня 2011 року, від 09 серпня 2011 року, а також відповідно до пошуку серед матеріалів архівних справ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області відсутня інформація щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт за адресою:
АДРЕСА_1 .
З відповіді від 02 березня 2020 року Головного архітектурно планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (вих. № 3/15-124) про присвоєння адреси встановлено, що відповідно до даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста офіційно адреса -
АДРЕСА_1 жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень Дніпровська міська рада посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга Дніпровської міської ради підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження
№ 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі№ 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження
№ 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63),
від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження
№ 12-140гс19, пункт 98).
Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Предметом цього спору, зокрема, є вимога позивача про визнання договору іпотеки недійсним.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.