Постанова
Іменем України
01 березня 2023 року
м. Київ
справа № 592/13856/21
провадження № 61-7573св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач),Воробйової І. А., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на постанову Сумського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Левченко Т. А., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі -ПрАТ "СК "Арсенал Страхування"), в якому просив стягнути з відповідача на його користь грошову суму в розмірі 886 211,83 грн, що включає страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту від 05 травня 2021 року № 192/21-Т/С "ALL RISKS" в сумі 878 211,83 грн, пеню за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування в сумі 4 391,00 грн, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 3 609,00 грн, а також понесені судові витрати, які складаються з 8 862,12 грн судового збору, 10 000,00 грн - витрат на правничу допомогу та 3 439,00 грн - за проведення експертизи.
Позов обґрунтовано тим, що 05 травня 2021 року ОСОБА_1 уклав з ПрАТ СК "Арсенал Страхування" договір добровільного страхування наземного транспорту № 192/21-Т/С, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням належним йому автомобілем Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_1, згідно з пунктом 9.1 якого будь-яка особа має право керувати забезпеченим транспортним засобом на законних підставах без обмеження щодо мінімального віку та стажу керування транспортним засобом відповідної категорії.
04 серпня 2021 року о 00:05 у м. Суми на вул. 2-га Залізнична в районі буд. 3 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) у зв`язку з недотриманням вимог правил дорожнього руху (далі - ПДР) братом позивача ОСОБА_2, внаслідок чого належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту на усунення яких згідно з висновком експерта становить 878 211,83 грн.
Відповідно до пункту 25 договору добровільного страхування наземного транспорту про цю подію він в той же день повідомив страхову компанію та подав всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування, однак відповідач листом від 14 вересня 2021 року повідомив про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування з підстав порушення водієм транспортного засобу обов`язків, передбачених умовами договору, щодо обов`язковості дій у разі настання події, передбаченої пунктом 22.2 договору, які у своїй сукупності створили перешкоди страховику у визначенні факту настання та обставин настання випадку, щоб переконатися, що ця подія є страховим випадком.
Таку відмову позивач вважав необґрунтованою, оскільки відповідачем встановлено всі обставини події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок і, як наслідок, наявні підстави для виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, а тому просив суд позов задовольнити.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 травня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 та допущений ним до керування застрахованим транспортним засобом ОСОБА_2 не виконали обов`язків щодо повідомлення страховика про настання страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком, та повідомлення про настання події компетентних органів, страховика або його представника протягом 1 (однієї) години з моменту настання події, виклик представників відповідних компетентних органів для фіксації факту настання події; обов`язок діяти при ДТП відповідно до пунктів 2.10, 2.11 ПДР, надати страховику можливість провести розслідування обставин події, надати йому докладну та достовірну інформацію про подію (в тому числі таку, що є комерційною таємницею), що свідчить про порушення пунктів 24.2.9, 24.2.17 договору страхування, тому дії відповідача по відмові від здійснення страхової виплати узгоджуються з положеннями частини другої статті 991 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 26 Закону України "Про страхування" і не суперечать умовам договору страхування.
Постановою Сумського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено. Скасовано рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 травня 2022 року та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . Стягнуто з ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 886 211,83 грн, що включає страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту від 05 травня 2021 року № 192/21-Т/С "ALL RISKS" в сумі 878 211,83 грн, пеню за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування в сумі 4 391,00 грн, 3 проценти річних від простроченої суми в розмірі 3 609,00 грн. Стягнуто з ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_1 35 594,30 грн компенсації судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення страхувальником положень договору перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що з доданих до позовної заяви матеріалів, а також з наданих відповідачем доказів вбачається, що страхувальником ПрАТ СК "Арсенал Страхування" було повно проведено розслідування обставин ДТП, встановлені всі об`єктивні дані, які б дали можливість останньому встановити, що стався саме страховий випадок. Невиконання позивачем договірних зобов`язань, покладених на нього договором страхування, зокрема пунктами 24.2.9, 24.2.17 договору, не вплинуло на можливість встановити всі обставини ДТП, провести розслідування. В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на вчинення позивачем перешкод у огляді страховиком застрахованого транспортного засобу та встановленні всіх обставин ДТП. Посилання страхувальника, як на підставу відмови у здійсненні страхових виплат, на пункти 24.3.4, 28.3.4, 28.3.6 договору є необґрунтованими, підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування відсутні.
Тому апеляційний суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту від 05 травня 2021 року № 192/21-Т/С "ALL RISKS" в сумі 878 211,83 грн підлягають задоволенню.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення із ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" пені за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування та трьох процентів річних від простроченої суми.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У серпні 2022 року ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Сумського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- не врахував, що уклавши договір страхування, сторони узгодили умови та вимоги за порушення яких страхувальник має нести ризик настання негативних наслідків у вигляді рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування;
- не надав належної оцінки тому, що у порушення підпунктів 25.1.2, 25.1.5, 25.1.10 договору страхування після настання події із застрахованим транспортним засобом ОСОБА_2 (водій, учасник ДТП) та страхувальник не повідомили про подію відповідні державні органи (поліцію тощо) та страховика у строк, встановлений договором страхування; після настання події із застрахованим транспортним засобом ОСОБА_2 (водій, учасник ДТП) залишив місце ДТП; водій застрахованого транспортного засобу та страхувальник своїми діями вчинили перешкоди у проведенні розслідування обставин ДТП;
- не звернув уваги на те, що порушивши обов`язки, передбачені договором страхування, позивач та водій застрахованого транспортного засобу не діяли добросовісно, тобто так, як мали відповідно до умов договору страхування, та як очікував він них страховик;
- не врахував, що прийняття страховиком рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не суперечить умовам договору страхування та положенням частини першої статті 991 ЦК України та статті 26 Закону України "Про страхування";
- дійшов помилкового висновку про те, що обов`язок страховика щодо виплати страхового відшкодування є імперативним незважаючи на погоджені умови договору страхування, а обов`язки страхувальника - диспозитивними, тобто не обов`язковими до виконання або він та водій застрахованого транспортного засобу взагалі мали право діяти на власний розсуд і при цьому отримати страхове відшкодування;
- не звернув уваги на те, що підставою для здійснення страхового відшкодування є настання страхового випадку, тобто події, яка підпадає під ризики, встановлені договором страхування та одночасно страховиком встановлено, що така подія не є виключенням із страхових випадків та відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до розділу 28 договору страхування. Лише в такому випадку є підстави для виплати страхового відшкодування;
- не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04 травня 2022 року у справі № 643/11629/19, від 11 квітня 2022 року у справі № 752/3512/19, від 31 липня 2019 року у справі № 404/2470/17, від 17 жовтня 2018 року у справі № 711/4458/16-ц, від 03 листопада 2021 року у справі № 757/39725/19-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010, від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 554/5323/14, від 19 березня 2021 року у справі № 904/2073/19, від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17.
Разом із касаційною скаргою ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" подало клопотання про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року.
У серпні 2022 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргуПрАТ "СК "Арсенал Страхування", в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, заявник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 08 серпня 2022 року касаційну скаргу ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на постанову Сумського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано з Ковпаківського районного суду м. Суми матеріали справи № 592/13856/21; залишено без задоволення клопотання ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року; надано позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2022 року матеріали справи № 592/13856/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року справу № 592/13856/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ПрАТ СК "Арсенал Страхування" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 192/21-Т/С "ALL RISKS", предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - легковим автомобілем марки Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_1, реєстраційне свідоцтво серії НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, рік випуску - 2019, колір - чорний. Загальна страхова сума визначена у розмірі 1 350 000,00 грн; період дії договору - з 08 травня 2021 року до 08 травня 2022 року.
У цьому договорі сторони погодили про необхідність виконання страхувальником, зокрема таких обов`язків: виконувати всі умови договору (підпункт 24.2.2); ознайомити осіб, допущених до керування застрахованим транспортним засобом у встановленому законом порядку, з умовами договору та правил (підпункт 24.2.9); повідомити страховика про настання страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком, в строк та у формі, що передбачена розділом 25 договору, та виконати всі дії, передбачені розділом 25 договору (підпункт 24.2.17.), а саме: протягом 1 (однієї) години з моменту настання події, повідомити про настання події компетентні органи, страховика або його представника за номерами телефону НОМЕР_4 (цілодобово), НОМЕР_5, а також викликати представників відповідних компетентних органів для фіксації факту настання події; при ДТП діяти відповідно до підпунктів 2.10, 2.11 ПДР; надати страховику можливість провести розслідування обставин події, надати йому докладну та достовірну інформацію про подію (в тому числі таку, що є комерційною таємницею).
Страхувальник ОСОБА_1 підписав договір страхування, жодних зауважень чи застережень щодо його змісту не надав.
04 серпня 2021 року о 00:05 в м. Суми на вул. 2-га Залізнична в районі буд. 3 за участю вищевказаного застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 (рідного брата позивача) сталась ДТП, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 серпня 2021 року у справі № 592/9994/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн, постанова набрала законної сили.
04 серпня 2021 року о 13:21 ОСОБА_1 повідомив call-центр страховика про те, що мала місце подія за участю застрахованого транспортного засобу, який було пошкоджено внаслідок виїзду за межі проїзної частини з подальшим наїздом на перешкоду (бетонний паркан).
05 серпня 2021 року ОСОБА_2 на адресу страховика подано заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, письмові пояснення та інші документи щодо обставин події.
Листом від 27 серпня 2021 року ПрАТ СК "Арсенал Страхування" повідомило ОСОБА_1 про відстрочення прийняття рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Листом від 11 вересня 2021 року ПрАТ СК "Арсенал Страхування" повідомило ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для здійснення страхового відшкодування за заявленим випадком згідно з підпунктом 24.3.4 пункту 24.3 договору страхування у зв`язку з несвоєчасним повідомленням страхувальником про настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страховикові перешкод у визначенні факту настання страхового випадку та/або обставин, характеру страхового випадку та розміру збитків (несвоєчасне надання пошкоджений транспортний засіб для огляду, неповідомлення дійсних обставин страхового випадку, ненадання передбачених договором речей, документів тощо), невиконання страхувальником (його представником, вигодонабувачем, власником транспортного засобу, особами, які допущені до керування) обов`язків, передбачених умовами договорами.