Постанова
Іменем України
06 березня 2023 року
м. Київ
справа № 757/59136/19-ц
провадження № 61-605св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Правекс Банк",
третя особа - виконуючий обов`язки Голови Правління-перший заступник Голови Правління Акціонерного товариства "Правекс Банк" Джанлука Корріас,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Правекс Банк" (далі - АТ "Правекс Банк"), третя особа - виконуючий обов`язки Голови правління перший заступник Голови правління АТ "Правекс Банк" Джанлука Корріас, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що з 11 грудня 2018 року він працював на посаді старшого спеціаліста відділу контактного центру та альтернативних каналів продажів головного управління роздрібного бізнесу АТ "Правекс Банк".
Наказом від 04 жовтня 2019 року №1579 його звільнено із посади з 07 жовтня 2019 року, у зв`язку з втратою довір`я.
Посилаючись на відсутність з його боку винних дій, пов`язаних із безпосереднім обслуговуванням грошових, товарних або культурних цінностей, а також видання наказу про звільнення під час перебування у відпустці, позивач вважав своє звільнення незаконним.
З огляду на те, що його звільнення відбулося без законних підстав, ОСОБА_1 просив суд: скасувати наказ АТ "Правекс Банк" від 04 жовтня 2019 року № 1579 про його звільнення; поновити його на посаді старшого спеціаліста відділу контактного центру та альтернативних каналів продажів департаменту підтримки та координації мережі головного управління роздрібного бізнесу АТ "Правекс Банк"; стягнути із відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 жовтня 2019 року до дня поновлення на роботі.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для їх задоволення, зокрема несанкціонований перегляд позивачем інформації по клієнтах та фіксування на будь-які зовнішні носії ідентифікаційних даних таких клієнтів з подальшим списанням коштів із рахунків таких клієнтів дали підстави банку для втрати довіри до такого працівника. Щодо твердження ОСОБА_1, що він неправомірно звільнений в період перебування у відпустці, то суд зазначив, що це спростовується безпосередньо наказом від 04 жовтня 2019 року № 1579, в якому вказано, що позивач підлягає звільненню з 07 жовтня 2019 року, тобто після виходу з відпустки.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про обґрунтоване звільнення позивача з роботи з підстав втрати до нього довір`я, оскільки обслуговування грошових коштів на рахунках клієнтів становило основний зміст трудових обов`язків позивача та покладало на нього обов`язок здійснення відповідального контролю за їх рухом та зберіганням.
Апеляційний суд окремо зазначив, що погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що посада, яка займав позивач, відсутня в переліку посад/робіт, передбаченому постановою СРСР від 28 грудня 1977 року № 447/24, за якою обов`язково укладається договір про повну матеріальну відповідальність, з огляду на відсутність на час прийняття вказаної постанови можливості отримувати банківські послуги в режимі on-line. Разом з тим, на думку апеляційного суду, вказана обставина, а також те, що позивач не міг отримувати під звіт грошові кошти на рахунках клієнтів, а відповідачем не надано прямих доказів вчинення ним шахрайських дій, не може слугувати достатньою підставою для висновку про те, що останній не обслуговував грошові цінності на рахунках клієнтів банку, а тому не може нести відповідальність за свої винні дії, які потягли негативні наслідки як для споживачів послуг банку, так і для самого банку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду, з пропуском строку на касаційне оскарження, з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року (в лютому 2022 року - уточненою редакцією касаційної скарги на виконання ухвали Верховного Суду від 26 січня 2022 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позову. Касаційна скарга містить також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень, про повідомлення позивача про час і місце розгляду справи за адресою, вказаною у реквізитах касаційної скарги, про розгляд справи за участю позивача.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 521/4221/16 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Також заявник указує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У своїй касаційній скарзі заявник також зазначає, що згідно з посадовою інструкцією позивача у нього немає обов`язків з безпосереднього обслуговування грошових цінностей (коштів у готівковій формі), тому до нього не може застосуватись пункт 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України); сам відповідач зазначає, що основна суть функцій позивача передбачала віртуальне обслуговування коштів; посада позивача не належить до посад, за якими обов`язково укладаються договори про повну матеріальну відповідальність, і посада позивача відсутня в переліку посад/робіт, що встановлений постановою СРСР від 28 грудня 1977 року № 447/24; договір повної матеріальної відповідальності або посадової інструкції позивач не підписував; відсутня винна дія позивача, оскільки відсутній вирок суду, відсутня заява до правоохоронних органів, операції по рахунках клієнтів здійснені невідомою особою; суд першої інстанції грубо порушив процесуальні норми та пропустив усі розумні строки розгляду справи, зокрема порушив частину першу статті 187 ЦПК України, статтю 210 ЦПК України. Окремо заявник надав розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу з 07 жовтня 2019 року до дня подачі касаційної скарги (11 січня 2022 року), який, за його розрахунками, становить 376 751,25 грн.
У травні 2022 року до Верховного Суду від АТ "Правекс Банк" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому відповідач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними, судові витрати покласти на позивача.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2022 року касаційна скарга ОСОБА_1 передана на розгляд судді-доповідачу Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме уточнення вимог касаційної скарги щодо судового рішення яке оскаржується, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України; надання відповідної довідки суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інших належних доказів в оригіналах чи належним чином завірених їх копій, на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копії судового рішення, або наведення інших підстав з відповідними доказами; зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта, а також роз`яснено про наслідки невиконання ухвали суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 червня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи № 757/59136/19-ц із Печерського районного суду м. Києва та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2022 року матеріали справи № 757/59136/19-ц надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 19 січня 2023 року № 79/0/226-23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці, пов`язаною з вагітністю та пологами.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 19 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та матеріали справи № 757/59136/19-ц передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанційвстановили, що ОСОБА_1 наказом від 10 грудня 2018 року № 2208-к прийнятий на роботу в АТ "Правекс Банк" на посаду старшого спеціаліста відділу контактного центру та альтернативних каналів продажів головного управління роздрібного бізнесу.
Наказом від 04 березня 2019 року № 344-к ОСОБА_1 переведено на посаду старшого спеціаліста відділу контактного центру та альтернативних каналів продажів департаменту підтримки та координації мережі головного управління роздрібного бізнесу.
Наказом від 20 вересня 2019 року № 1505-в ОСОБА_1 надано додаткову оплачувану відпустку у зв`язку з навчанням із 23 вересня 2019 року до 05 жовтня 2019 року.
Відповідно до висновку антикорупційної перевірки від 25 вересня 2019 року № 07-02/01-41 КІ відділу протидії шахрайським операціям департаменту із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і внутрішньої безпеки під час поточної антикорупційної перевірки встановлено, що 10 червня 2019 року відділом протидії шахрайським операціям підготовлено висновок зі службового розслідування (вих. № 07-02/01-24 КІ) про результати розгляду письмового звернення від клієнта ОСОБА_2, який стверджував, що не здійснював 22 квітня 2019 року операцій з переказу коштів зі своєї картки № НОМЕР_1 у сумі 64 271,00грн та комісії 1 440,57 грн.
18 липня 2019 року відділом протидії шахрайським операціям підготовлено висновок зі службового розслідування (вих. №07-02/01-32 КІ) про результати розгляду письмового звернення від клієнта ОСОБА_3, який стверджував, що 29 червня 2019 року з його рахунку № НОМЕР_2 шахраї зняли 73 809,00 грн.
23 липня 2019 року відділом протидії шахрайським операціям підготовлено висновок зі службового розслідування (вих. №07-02/01-34 КІ) про результати розгляду письмового звернення від клієнта ОСОБА_4, який стверджував, що 14 червня 2019 року з його картки № НОМЕР_3 зникли кошти в сумі 73 312,00 грн в той час, коли він перебував на території США.
Усі три випадки є пов`язаними між собою, оскільки:
1. Залишки на рахунках клієнтів до шахрайської операції складали немалі суми.
2. При прослуховуванні аудіозаписів розмов із цими клієнтами виявилося, що їхні голоси при порівнянні між собою є ідентичними один до одного, що дає підстави вважати, що від їхнього імені до банку телефонувала одна й та сама особа.
3. Всі операції зі зняття коштів відбувались через мережу Інтернет із введенням коректних реквізитів платіжних карток клієнтів (номер, строк дії).
4. Шахраї були обізнані з тим, що в телефонному режимі можна скасувати на певний період дію CVV2-коду.
5. Відносно постраждалих клієнтів була задіяна одна й та сама шахрайська схема: невідома особа (шахрай) зверталась до контактного центру головного управління роздрібного бізнесу банку з питань відключення CVV2-коду та тимчасового підняття ліміту, представляючись клієнтами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, повідомляла всі необхідні для ідентифікації дані, зокрема й ті, які можуть бути відомі лише виключно клієнту (повний номер платіжної картки, термін дії і слово-пароль), а також була обізнана із сумою залишку коштів на рахунку.
6. Перевірка операцій за картковими рахунками клієнтів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виявила фактів компрометації клієнтами власних карток через їх особисту необережність.
7. Постраждалі клієнти не перебувають між собою в родинних зв`язках, мешкають за різними адресами, працюють в різних місцях і не перетинаються між собою, тобто розголошення всієї сукупності їхніх персональних і конфіденційних даних є можливим лише з одного джерела - банку, оскільки єдине, що їх пов`язує, - це клієнтські відносини із банком.
Повний доступ до персональних та ідентифікаційних даних клієнтів, пов`язаних із картковими та пластиковими картками мають працівники відділу контактного центру банку, які відповідають за обслуговування та супроводження клієнтами карткових операцій. Виток інформацій стосовно клієнтів із відділень виключений, оскільки вони є клієнтами різних відділень банку.
Під час аналізу облікових записів користувачів-працівників відділу контактного центру банку виявлено факти перегляду інформації за картками клієнтів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без службової необхідності, оскільки дзвінків та звернень від цих клієнтів до банку в той період не надходило. З початку відбувався перегляд інформації щодо обраних клієнтів, а потім, через деякий час, втілювалась шахрайська схема із заволодіння їхніми коштами.
Інформація щодо клієнта ОСОБА_2 переглядалась: 09 квітня 2019 року о 22:51 год; 10 квітня 2019 року тричі: о 0:22 год, 1:36 год та 1:59 год; 12 квітня 2019 року о 10:42 год; 13 квітня 2019 року о 21:59 год;14 квітня 2019 року тричі: о 0:52 год, 1:33 год та 3:41 год.
Водночас першій дзвінок від імені ОСОБА_2 з проханням підняти ліміти на проведення операцій в мережі Інтернет здійснений 14 квітня 2019 року о 13:18 год. У подальшому дзвінки нібито від клієнтів ОСОБА_2 надходили в наступній хронології:
- 15 квітня 2019 року о 19:32 год - з проханням відключити CVV2 на 5 днів;
- 16 квітня 2019 року о 19:27 год - з проханням підняти ліміт на операції з переказу коштів у мережі Інтернет до 62 тис. грн на строк до 5 днів;
- 19 квітня 2019 року о 19:12 год - з повторним проханням відключити CVV2 на 5 днів та о 23:19 год - з проханням підняти ліміт на операції з переказу коштів у мережі Інтренет до 62 тис. грн на строк до 5 днів;
- 22 квітня 2019 року кошти в сумі 64 271,00 грн зняті.
Перегляд картки ОСОБА_3 здійснювався: 06 квітня 2019 року тричі: о 23:03 год, о 23:51 год та о 23:58 год; 14 квітня 2019 року о 0:51 год.
Водночас перший дзвінок від імені ОСОБА_3 з проханням підняти ліміти на проведення операцій в мережі Інтернет здійснений тільки 28 червня 2019 року о 20:02 год. Наступного дня кошти в сумі 73 809,00 грн зняті.
Перегляд картки ОСОБА_4 здійснювався 05 червня 2019 року о 06:19 год, перший дзвінок надійшов 07 червня 2019 року о 23:20 год, а кошти в сумі 73 312,00 грн зняті 29 червня 2019 року.
Усі постраждалі клієнти заперечували факт свого звернення до банку з проханням відключити CVV2-код та підняти ліміт на проведення операцій.
Аналіз записів наданих логів (облікових записів користувачів в ПЗ банку) засвідчив, що неодноразовий перегляд інформації щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснював один і той самий працівник - старший спеціаліст відділу контактного центру головного управління роздрібного бізнесу ОСОБА_1
10 липня 2019 року під час прослуховування записів телефонних розмов також встановлено, що ОСОБА_1 16 квітня 2019 року о 19:27 год спілкувався з особою-шахраєм, яка видавала себе за ОСОБА_2 . Під час проведення повної ідентифікації клієнта ОСОБА_1 підтвердив проведення операції з підняття лімітів, незважаючи на те, що співрозмовник двічі припускався помилок, а саме, коли називав дату свого народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 замість ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомляв номер ІПН НОМЕР_4 замість НОМЕР_5 . Зі слів начальника ВКЦ ОСОБА_5 та проектного менеджера ВКЦ ОСОБА_6, це є грубим порушенням зі сторони старшого спеціаліста ОСОБА_1 .
Шахрай, який видає себе за клієнта, може допускати такі помилки у випадках, коли не може роздивитися надану йому інформацію через те, що вона неякісно відображає необхідні для ідентифікації дані, …оскільки сумнівно, щоб клієнт не пам`ятав власну дату народження.
За результатами проведеного антикорупційного опитування, старший спеціаліст ВКЦ та АКП ГУРБ ОСОБА_1 надав письмову відповідь і вказав, що він дозволяє собі переглядати інформацію за клієнтами, які не телефонували і не зверталися до нього з питань обслуговування карток. На запитання, з якою метою він переглядав інформацію щодо клієнтів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до того моменту, як їх ошукали шахраї, ОСОБА_1 відповів, що не пам`ятає. Щодо питання, чому під час повної ідентифікації клієнта ОСОБА_2 він підняв ліміти, не дивлячись на дві допущені помилки, ОСОБА_1 відповів, що клієнт на інші питання відповів правильно, а відділення інколи невірно вказують інформацію або помилково. І запевняє, що банківську і конфіденційну інформацію не розголошував.
За наслідками перевірки зроблено висновок, що подальше перебування ОСОБА_1 на посаді старшого спеціаліста ВКЦ ГУРБ становить підвищений ризик не лише для клієнтів банку, але й репутації та іміджу самого банку.