ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2023 року
м. Київ
справа № 160/6645/21
адміністративне провадження № К/990/5449/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року (головуючий суддя - Ясенова Т.І., судді: Семененко Я.В., Суховаров А.В.)
у справі №160/6645/21
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення та щодо непроведення повного розрахунку при звільненні;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 24 листопада 2017 року із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації.
2. Зазначав про те, що за період проходження військової служби йому не у повному обсязі нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, яка є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. У відповідь на заяву про причини ненарахування та невиплати індексації отримав повідомлення про те, що в межах фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію у Міністерства оборони не було.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року позов задоволено.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
У задоволенні позову у вказаній частині відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
5. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
8. Наказом ТВО командира військової частини НОМЕР_1 від 24 листопада 2017 року № 244 позивача, звільненого з військової служби у запас за підпунктом "і" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), вважати, що 24 листопада 2017 року справи та посаду здав; з 24 листопада 2017 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1.
9. Листом від 07 квітня 2021 року № 237 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про те, що індексація за період з січня по травень 2016 року йому не нарахована та не виплачена, а з 01 червня 2016 року по листопад 2017 року - була нарахована, проте не виплачена.
10. Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, в результаті чого було порушено його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у 2016-2018 роках грошове забезпечення позивача підлягало обов`язковій індексації відповідно до норм Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", оскільки величина індексу споживчих цін за цей період перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
12. Суд відхиляв доводи відповідача про те, що оскільки у 2016 - 2017 роках кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником не виділено, то він діяв правомірно. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не повинно впливати на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
13. Відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації не позбавляють відповідача обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку, а непроведення та невиплата цієї гарантії є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.
14. Враховуючи наявність факту невиплати сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 24 листопада 2017 року вважав, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за цей період.
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи в частині позовних вимог нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 24 листопада 2017 року позивачеві не нарахована та не виплачена, відповідно, відповідачем не здійснювався розрахунок суми індексації грошового забезпечення за спірний період, в тому числі і не встановлювався базовий місяць для її здійснення.
16. Оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний позивачем період, питання про те, який базовий місяць має бути використаний відповідачем при нарахуванні індексації, спірним не є, отже у цій частині права позивача ще не порушені, тому висновки суду першої інстанції з цього приводу визнані помилковими.
17. Керуючись позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, суд враховував те, що повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону № 1282-ХІІ, покладається на відповідача, а тому підстави для зобов`язання здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням конкретного базового місяця відсутні.
18. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність позовних вимог щодо зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
19. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
20. Позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Позивач у обґрунтування касаційної скарги звертав увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, відповідно до яких місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. У разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку.
22. Також вказував на те, що у цій справі Верховний Суд вважав помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення з одночасним визначенням базового місяця для цієї індексації є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.
23. Оскільки підвищення посадового окладу відбулося у січні 2008 року, то відповідно він є базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення.
24. Вважає висновок суду першої інстанції обґрунтованим та правильним, проте помилково скасованим судом апеляційної інстанції.
25. Також вказував на те, що подана касаційна скарга має виняткове значення для нього, оскільки належна сума індексації перевищує його місячний дохід і ці гроші мають для нього критичне значення.
26. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.
27. Вказував на те, що Порядок № 1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України за січень 2016 року - лютий 2018 року у Міністерства оборони України не було.
28. У частині вимоги про нарахування суми виходячи з базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року, то саме в процесі виконання рішення суду відповідачем, в порядку, встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком № 1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації, а тому така вимога позивача є передчасною.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
30. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
31. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
32. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
33. Приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
34. Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.