1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року

м. Київ

справа №640/3507/21

адміністративне провадження № К/990/19761/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Восьмої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Київської міської прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Київської міської прокуратури, до якої приєднався Офіс Генерального прокурора, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року (головуючий суддя Пащенко К.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року (головуючий суддя Бужак Н.П., судді Костюк Л.О., Кобаль М.І.),

У С Т А Н О В И В:

I. Суть спору

1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора і Восьмої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Восьма кадрова комісія) про визнання протиправним та скасування рішення Восьмої кадрової комісії від 11.01.2021 №1 про неуспішне проходження нею атестації як прокурором Київської місцевої прокуратури №5 (справа №640/3507/21).

2. Інший позов у квітні 2021 року ОСОБА_1 пред`явила до Київської міської прокуратури про визнання протиправним і скасування наказу від 04.03.2021 №362к про звільнення її з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Києва та органів прокуратури; поновлення на рівнозначній посаді Оболонської окружної прокуратури міста Києва та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13 березня 2021 року по день винесення рішення у справі (справа №640/10078/21).

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року адміністративні справи №640/3507/21 і №640/10078/21 об`єднані в одне провадження.

4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Восьмої кадрової комісії від 11.01.2021 №1 про неуспішне проходження атестації прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Київської міської прокуратури від 04.03.2021 №362к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської міської прокуратури №5 міста Києва та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської міської прокуратури №5 або іншій рівнозначній посаді з 13 березня 2021 року. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.03.2021 по 25.01.2022. В іншій частині позову відмовлено.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року в частині поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №5 міста Києва та органах прокуратури з 12 березня 2021 року, стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.03.2021 по 25.01.2022 в розмірі 248823,02 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

6. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення Восьмої кадрової комісії є невмотивованим, оскільки не містить посилань на конкретні обставини та докази на їх підтвердження, які би слугували підставою для висновку про невідповідність позивачки законодавчо визначеним критеріям для зайняття посади прокурора. У зв`язку із скасуванням указаного рішення суди скасували й прийнятий на його підставі наказ про звільнення позивачки з посади.

7. У питанні поновлення порушених трудових прав позивачки суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення її на займаній посаді прокурора Київської міської прокуратури №5 або іншій рівнозначній посаді та стягнення на її користь з Офісу Генерального прокурора середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2021 по 25.01.2022. Водночас суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка підлягає поновленню виключно на попередній роботі, якою є посада прокурора Київської місцевої прокуратури №5 міста Києва, а середній заробіток за час вимушеного прогулу має бути стягнутий на її користь з Київської міської прокуратури за період з 12.03.2021 по 25.01.2022.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

8. У касаційній скарзі Київська міська прокуратура, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

9. За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, поновлюючи позивачку на посаді та стягуючи на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58ції (далі - Інструкція про порядок ведення трудових книжок), статтю 27 Закону України "Про оплату праці", абзац третій пункту 2 розділу II, пункт 5 та абзац другий пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), внаслідок чого неправильно визначив дату, з якої позивачка підлягає поновленню на роботі, а відтак і період вимушеного прогулу та розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Як стверджує відповідач, рішення суду апеляційної інстанції в цій частині ухвалено без урахування висновків Верховного Суду, висловлених у подібних правовідносинах у справах №640/1175/20, №640/24206/20 і №640/594/20.

10. У заяві про приєднання до касаційної скарги Офіс Генерального прокурора підтримав вимоги Київської міської прокуратури та виклав свою правову позицію на обґрунтування правомірності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачкою атестації та законності звільнення її з посади. Крім того, Офіс Генерального прокурора повністю підтримав доводи відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження: про неправильний розрахунок судами кількості робочих днів у періоді вимушеного прогулу позивачки та розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

11. У відзиві на касаційну скаргу позивачка просить відмовити в її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін, вказуючи на їхню законність і обґрунтованість. Щодо питання визначення періоду вимушеного прогулу, яке є спірним на стадії касаційного перегляду справи, позивачка вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про початок перебігу цього строку з дати звільнення, що, на її думку, відповідає тлумаченню прийменника "з" в Академічному тлумачному словнику та викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 висновку про те, що "особа поновлюється на роботі з дня звільнення".

12. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

13. Наказом Прокуратури міста Києва від 14.12.2015 №4428к ОСОБА_1 призначена на посаду прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 м. Києва.

14. На виконання пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19.09.2019 №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" і пункту 9 розділу I Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, позивачка 07 жовтня 2019 року подала Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

15. Позивачка успішно пройшла перші два етапи атестації, однак за результатами проходження її третього етапу- співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, Восьмою кадровою комісією прийнято рішення від 11.01.2021 №1 про неуспішне проходження нею атестації.


................
Перейти до повного тексту