ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/4920/20
адміністративне провадження № К/9901/28157/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Комунальної науково-дослідної установи "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста" до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа - Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2020 (суддя Аблов Є.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 (головуючий суддя Бєлова Л.В., судді Аліменко В.О., Безименна Н.В.),
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2020 року Комунальна науково-дослідна установа "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста" (далі - КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста", Установа, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просила визнати протиправними та скасувати прийняті щодо податкового обліку позивача податкові повідомлення-рішення від 13.12.2019:
- №0012620504 - про нарахування штрафів у розмірі 409 125,00 грн на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України та у розмірі 323,50 грн на підставі пункту 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України;
- №0012610504 - про зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 845,00 грн;
- №0012600504 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 817 405, 00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 204 351, 25 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Установа вказувала на безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, зокрема, щодо порушення позивачем пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що його діяльність полягає у провадженні, зокрема, наукової, науково-технічної, науково-організаційної, видавничої діяльності, здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для потреб територіальної громади м. Києва, а здійснені ним операції з постачання послуг такого змісту звільнені від оподаткування відповідно до підпункту 197.1.22 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України. Відтак, підстав для застосування до нього штрафних санкцій, встановлених статтею 120-1 цього Кодексу у контролюючого органу не було. Отримані Установою впродовж 2017 -2019 років кошти класифіковані за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)". Кошти були перераховані позивачу не з метою компенсації вартості товарів чи послуг, а відповідно до загального обсягу фінансування його видатків. Згідно з підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України операції з виплати зазначених коштів не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020, позов задоволено.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що для здійснення господарської діяльності КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста" отримує кошти із місцевого бюджету відповідно до плану використання бюджетних коштів окремо на кожний рік, погодженого департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації та зареєстрованого в управлінні Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва. Грошові кошти надавались позивачу за кодом бюджетної класифікації 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".
Суди зазначили, що надання субсидій не пов`язане з компенсацією вартості товарів і послуг, в обмін на проведені платежі, тобто не є операцією з оплати товарів/послуг. Відносини, які виникають між органом місцевого самоврядування (розпорядником бюджетних коштів) та позивачем (одержувачем) щодо надання субсидій, є бюджетними, а не цивільно-правовими. За висновком судів попередніх інстанцій, відповідно до норми підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України операції з виплати позивачем грошових коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" не є об`єктом оподаткування ПДВ, а кошти не є базою оподаткування цим податком.
ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ГУ ДПС зазначає, що суд першої інстанції, порушивши норму пункту 4 частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження з огляду на те, що загальна сума позовних вимог у справі становить 1 431 726,25 грн, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до доводів, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд ухвалою від 16.11.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328, пункту 2 частини другої статті 353 КАС.
У відзиві на касаційній скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану та безпідставну, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста" створена на підставі рішення Київської міської ради від 26.05.2005 №426/3002 "Про створення комунальної науково-дослідної установи "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста" та зареєстрована платником податку на додану вартість з 18.08.2005.
Відповідно до Положення про КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста", затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.07.2005 №1263 (у редакції розпорядження від 27.11.2017 №1194) (далі - Положення), метою діяльності Інституту є провадження наукової, науково-технічної діяльності, науково-організаційної, видавничої та іншої діяльності, здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для потреб територіальної громади міста Києва.
Згідно з пунктом 5.2 Положення фінансування Інституту здійснюється за рахунок джерел надходжень, не заборонених законодавством, зокрема: доходів, одержаних від реалізації наукової продукції, робіт, послуг та інших видів господарської діяльності; коштів бюджету; кредитів банків та інших кредиторів; майна і коштів, що надійшли згідно з програмами міжнародного співробітництва; залучених коштів інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
Для здійснення господарської діяльності КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста" отримує кошти із місцевого бюджету відповідно до плану використання бюджетних коштів окремо на кожний рік, погодженого з департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації (виконавчим органом Київської міської ради) та зареєстрованого в управлінні Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва.
Грошові кошти надавались (перераховувались) позивачу за кодом бюджетної класифікації 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".
ГУ ДПС на підставі наказу від 15.10.2019 №1961 відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, провело документальну позапланову виїзну перевірку КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року.
За результатами перевірки складено акт від 13.11.2019 №254/26-15-05-04-01/33643377 (далі - акт перевірки), в якому зроблені висновки про порушення КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста":
1) пункту 187.7 статті 187, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ за серпень 2019 року на 818 250, 00 грн, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту за серпень 2019 року та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2019 року на 818 250, 00 грн;
2) пункту 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: не виписано (не оформлено) та не зареєстровано податкові накладні на загальну суму 818 250, 00 грн.
Позивач, не погоджуючись з такими висновками, звернувся до ГУ ДПС із письмовими запереченнями на акт перевірки.
Листом від 10.12.2019 №61849/10/26-15-05-04-01 заперечення Установи ГУ ДПС залишило без задоволення, а висновки в акті перевірки викладено в іншій редакції, а саме, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення:
1) пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок заниження суми податкових зобов`язань за серпень 2019 року на 818 250, 00 грн, відповідного завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту за серпень 2019 року на ПДВ 818 250, 00 грн, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2019 року на 817 405,00 грн та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 845 грн;
2) пункту 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - позивач не виписав (не оформив) та не зареєстрував податкові накладні на загальну суму ПДВ 818 250, 00 грн.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.12.2019: №0012620504 - про нарахування штрафів у розмірі 409 125,00 грн на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України та у розмірі 323,50 грн на підставі пункту 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України; №0012610504 - про зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 845,00 грн; №0012600504 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 817 405, 00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 204 351, 25 грн.
Не погоджуючись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою.
За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 17.02.2020 №5992/6/99-00-08-05-01-06, яким скаргу залишено без задоволення, а зазначені податкові повідомлення-рішення - без змін.
Відповідно до статті 188 Податкового кодексу України (далі - ПК) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).