Постанова
Іменем України
09 березня 2023 року
м. Київ
справа № 352/2033/19
провадження № 61-11765св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2022 року у складі судді Струтинського Р. Р. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Фединяка В. Д., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 02 вересня 2016 року № 138-51.2.1-01 та повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 03 жовтня 2018 року за № ІФ061182950283 ОСОБА_1 є замовником будівництва індивідуального житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення в садовому товаристві "ІНФОРМАЦІЯ_1" сад АДРЕСА_1 .
На виконання вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва 11 липня 2019 pоку звернувся із заявою до Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.
На підставі поданих додатків до заяви фінансовим управлінням було здійснено розрахунок розміру пайового внеску, підготовлено проект договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та направлено замовникам будівництва.
Проте, подавши відповідну заяву та отримавши проект даного договору, ОСОБА_1 в подальшому не підписав його.
Посилаючись на викладені обставини та положення статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач просив визнати укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Івано-Франківська між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_1 в редакції, що наведена у прохальній частині позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тисменицького районного суду від 30 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на час розгляду справи стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка зобов`язувала взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, виключена, а суд не наділений повноваженнями визнати укладеним такий договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року апеляційну скаргу Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишено без задоволення, а рішення Тисменицького районного суду від 30 червня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
25 листопада 2022 року Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду 15 листопада 2022 року.
У касаційній скарзі заявникпросить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для вирішення справи.
Доводи інших учасників справи
26 січня 2023 року на адресу Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Шургот О. В., надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
05 січня 2023 року на адресу Верховного Суду через засоби електронного поштового зв`язку від Виконавчого комітету Івано-Франківської міської радинадійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник підтримав вимоги касаційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
09 січня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0880 га, кадастровий номер 2610100000:23:001:0033, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у садовому товаристві "ІНФОРМАЦІЯ_1" сад № НОМЕР_1, ділянка НОМЕР_2 м. Івано-Франківськ Івано-Франківської міської ради на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 576530 від 14 липня 2010 року.
02 вересня 2016 року Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 138-51.1-01 на об`єкт будівництва - індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22 жовтня 2018 року № 35/32.2-04/1412, відповідачу 03 жовтня 2018 року зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт за № ІФ061182950283.
11 липня 2019 року відповідачем подано заяву про укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.
Однак, вказаний договір між сторонами не було укладено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.