Постанова
Іменем України
09 березня 2023 року
м. Київ
справа № 127/31157/19
провадження № 61-11231св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі:ОСОБА_2, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради,
треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Комунальне підприємство "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Недотопа Микола Миколайович, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2022 року у складі судді Вохмінової О. С., додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року у складі судді Вохмінової О. С., постанову Вінницького апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., суддів: Ковальчука О. В., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Комунальне підприємство "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування сертифіката відповідності, та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просила:
- усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1, кадастровий номер 0510136600:02:051:0036, а саме: знести за власний кошт ОСОБА_2 належні їй на праві власності об`єкти нерухомого майна в частині, в якій вони накладаються на земельну ділянку позивача, з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036, розташовану в АДРЕСА_1 ;
- скасувати сертифікат відповідності від 29 березня 2010 року № ВН 000397, виданий Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 01 квітня 2016 вона є власницею земельної ділянки, кадастровий номер 0510136600:02:051:0036, площею 0,0678 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Власником сусіднього домоволодіння і земельної ділянки, кадастровий номер 0510136600:02:051:0103, площею 0,0875 га, що розташовані по АДРЕСА_1, є відповідачка ОСОБА_2 .
Позивачка вказує, що у неї виникли сумніви щодо відповідності меж належної їй земельної ділянки правовстановлюючим документам, у зв`язку з чим було виявлено, що фактичні межі земельної ділянки не відповідають тим, що зафіксовані в правовстановлюючих документах.
Так, висновком спеціаліста № 071/18 ТОВ "Експертно-юридична фірма Соломон" від 19 лютого 2019 року за результатами проведення комплексного земельно-технічного та будівельно-технічного дослідження встановлено, що найбільш виступаюча частина фундаменту під декоративною огорожею, фундаменту під житловим будинком з прибудовою, огорожа з білої цегли на фундаменті, стіна житлового будинку з прибудовою, балкон житлового будинку, ринва житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1, частково розташовані в межах приватизованої земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036 і фактичною адресою: АДРЕСА_1, що відображено на план-схемі в додатках 3-6 до висновку. Таке "часткове розташування" на належній ділянці полягає у "заступі" від 36 см до понад 1 метру. При цьому, не дотримані вимоги щодо відступу 1 метр від виступаючої частини будівлі.
Відповідно до пункту 3.25 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1 метра, при цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Проте, незважаючи на її неодноразові вимоги відповідачка ОСОБА_2 не звільнила ділянку від свого нерухомого майна і не бажає привести будівлі у відповідність нормам ДБН.
Крім того, позивачка вказує, що спір викликаний також наявністю сертифіката відповідності вказаних будівель державним будівельним нормам, стандартам і правилам від 29 березня 2010 року № ВН 000397, який виданий з порушенням Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 09 вересня 2009 року № 1035.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок експертного дослідження, яким позивачка обґрунтовує її порушене право користування земельною ділянкою, є неналежним доказом, оскільки в ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.
Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 20 000,00 гривень. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаними рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2022 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14 листопада 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Недотопа М. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2022 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
13 грудня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 квітня 2016 року, укладеного між нею та ОСОБА_3, є власником земельної ділянки площею 0,0678 га, кадастровий номер 0510136600:02:051:0036, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місцем розташування якої є АДРЕСА_1 . Земельна ділянка належала продавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 532866 від 22 липня 2011 року. Попереднім власником ділянки був ОСОБА_4, який набув право власності на підставі рішення Вінницької міської ради від 02 грудня 2005 року № 1631, та отримав державний акт серії ЯБ № 681420 від 15 червня 2006 року.
Власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0875 га, кадастровий номер 0510136600:02:051:0103, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі договору дарування № 527 від 04 квітня 2013 року є ОСОБА_2 . Попереднім власником цієї земельної ділянки був ОСОБА_5, який набув право власності на земельну ділянку на підставі державного акту на право власності серії ЯЕ № 167839, виданого на підставі рішення Вінницької міської ради від 19 вересня 2008 року № 2094 та від 27 березня 2009 № 2327.
ОСОБА_2 також є власницею житлового будинку, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого нотаріусом 03 квітня 2013 року за реєстровим номером 526.
У матеріалах технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 міститься протокол обстеження та погодження межі земельної ділянки від 02 грудня 2005 року, згідно якого в натурі (на місцевості) проведено обстеження та погодження межі земельної ділянки по АДРЕСА_1, із сусіднім землевласником ОСОБА_5, яка проходить по сітці, воротах, металевій огорожі, по будівлі тощо. Суміжними землевласниками ніяких претензій при встановленні меж не заявлено, спірні питання відсутні.
Попередній власник будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_6 набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами (частину житлового будинку) на підставі договору купівлі-продажу частини будинковолодіння від 06 травня 2003 року.
У подальшому ОСОБА_6 здійснив реконструкцію житлового будинку "А" з добудовою веранди "а", надбудовою мансарди "м/А" та господарської споруди згідно технічного паспорта КП "ВМБТІ" від 16 грудня 2009 року, альтанки "М" по АДРЕСА_1 .
Відповідність закінченого будівництвом об`єкту державним стандартам, будівельним нормам і правилам засвідчена сертифікатом відповідності ВН000397, виданого 29 березня 2010 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області.
Рішенням виконкому Вінницької міської ради від 22 квітня 2010 року № 883 вирішено оформити право приватної власності ОСОБА_5 на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудою в цілому по АДРЕСА_2 в зв`язку з прийняттям в експлуатацію на підставі сертифіката відповідності державним будівельним нормам, стандартам і правилам за реєстраційним номером ВН 000397, виданого Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області 29 березня 2010 року.
30 квітня 2010 року ОСОБА_5 було видане свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.