Постанова
Іменем України
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 686/4839/21
провадження № 61-6002св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року в складі судді Салоїд Н. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року в складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив розірвати договір довічного утримання, укладений між ними 26 липня 2019 року, посвідчений приватний нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Побережною І. М., реєстровий № 742.
Позов обґрунтовував тим, що 26 липня 2019 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання, відповідно до умов якого він передав у власність відповідача належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1, а відповідач зобов`язувалась надавати йому матеріальне забезпечення та здійснювати догляд.
Проте ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов`язання, відповідної матеріальної допомоги не надає та догляду не здійснює, хоча він потребував цього, оскільки є особою з інвалідністю другої групи, неодноразово лікувався, переніс операції.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року, позов задоволено.
Розірвано договір довічного утримання, укладений 26 липня 2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Побережною І. М.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за договором довічного утримання, у зв`язку з чим наявні підстави для його розірвання.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2022 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 509/513/16-ц, від 29 серпня 2018 року в справі № 755/1226/17-ц та від 06 травня 2020 року в справі № 755/1750/19; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно зʼясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не врахували, що позивач не довів належними та допустимими доказами невиконання нею зобов`язань за договором довічного утримання, не надали оцінки наданим нею квитанціям, чекам, не звернули уваги на те, що позивач уже звертався з аналогічним позовом до неї, який за його заявою у серпні 2020 року було залишено без розгляду, що свідчить про відсутність у нього претензій до неї.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
23 серпня 2022 року справа № 686/4839/21 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що 26 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений нотаріально посвідчений договір довічного утримання, згідно з яким позивач передав у власність відповідача належну йому квартиру АДРЕСА_1, а відповідач зобов`язалась надавати довічно позивачу матеріальне забезпечення, а також всі види догляду.
Пунктом 8 договору визначено, що за згодою сторін грошова оцінка матеріального забезпечення, яка сплачується відчужувачу набувачем складає не менше прожиткового мінімуму на місяць, яка підлягає індексації в порядку, визначеному законом.
Відповідно до пункту 9 договору, догляд, що надається набувачем відчужувачу включає в себе: забезпечення відчужувача харчуванням, необхідним одягом, медикаментами та лікарськими засобами, надання медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників (лікарів, медичних сестер тощо), оплату за власний рахунок комунальних послуг, інших платежів, пов`язаних з проживанням в зазначеній квартирі відчужувача, надання будь-якої іншої допомоги, вчинення всіх необхідних дій щодо забезпечення відчужувача всіма засобами, предметами домашнього вжитку, речами, літературою тощо, виконання додаткових доручень відчужувача, необхідних для забезпечення останнього належним доглядом.
Згідно з пунктом 12 договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, а в разі невиконання його умов і відмови від добровільного розірвання однією зі сторін - у судовому порядку.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.