Постанова
Іменем України
01 березня 2023 року
м. Київ
справа № 754/6422/21
провадження № 61-10784св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство "КИЇВПАСТРАНС",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" на постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила суд стягнути з Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" (далі - КП "КИЇВПАСТРАНС") 61 293,69 грн на відшкодування майнової шкоди та 3 900 000,00 грн - моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 24 квітня 2018 року біля станції метро "Лісова" у м. Києві під час руху трамваю № 8, пасажиркою якого вона була, трамвай зазнав руйнування гальмівного диску, встановленого на трамвайному вагоні, металевий уламок якого пробив підлогу і травмував її. Внаслідок цього її у тяжкому стані госпіталізували до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 24 квітня до 15 травня 2018 року.
За результатами оперативного втручання їй було ампутовано ногу вище коліна з формуванням ампутаційної культі на рівні нижньої третини лівого стегна.
Як ускладнення від отриманих травм, у неї в період перебування на лікуванні було також діагностовано правобічну нижньо-дольову пневмонію, анемію, пролежні м`яких тканин крижової ділянки 2 ступеня та правої п`яткової ділянки 3 ступеня.
Внаслідок завданих травм їй встановлено 1 групу інвалідності.
Зазначала, що в період перебування на лікуванні вона понесла витрати на придбання ліків та виробів медичного призначення, що є майновою шкодою, яка підлягає стягнення з відповідача.
Крім того, позивач зазначала, що внаслідок цієї події їй завдано моральної шкоди, яка виразилася у відчутті сильного фізичного болю та нервовому стресі, спричинених неочікуваним завданням тяжкої травми, виникненням постійного страху за своє життя, у тривалих необоротних змінах в житті, оскільки вона наразі позбавлена можливості вести самостійний, незалежний, повноцінний спосіб життя, не може самостійно пересуватися і постійно потребує сторонньої допомоги.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в розмірі 61 293,69 грн та моральну шкоду в розмірі 3 900 000 грн, який обґрунтовувала у тому числі висновком експерта № 2-12/08 від 12 серпня 2019 року, складеним експертом в галузі судово-психологічної експертизи Українського центру судових експертиз Боженко А. В.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 30 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з КП "КИЇВПАСТРАНС" на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 61 293,69 грн та на відшкодування моральної шкоди - 300 000,00 грн.
Здійснено розподіл судових витрат.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення районного суду мотивоване тим, що КП "Київпастранс" є володільцем джерела підвищеної небезпеки, внаслідок використання якого позивачу завдано тілесних ушкоджень, а саме трамваю ТЗ - UA-3 (бортовий номер НОМЕР_1, заводський номер 006 ). При цьому станом на квітень 2018 року КП "Київпастранс" надавав у м. Києві послуги з перевезення пасажирів міським електричним транспортом (трамваєм) за маршрутом № 8: ст. метро "Лісова" - ст. метро "Позняки".
З огляду на зазначене, майнова відповідальність за шкоду, завдану позивачу при користуванні послугами з перевезення міським електричним транспортом (трамваєм), покладається на відповідача. Отже, витрати на придбання ліків та виробів медичного призначення в загальній сумі 61 293,69 грн, які понесла ОСОБА_1, підлягають стягненню з відповідача.
При визначені розміру завданої моральної шкоди суд врахував, що ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які призвели до призначення їй першої групи інвалідності, що позбавляє її можливості вести нормальний спосіб життя та мати надію на відновлення стану здоров`я з можливістю повернутись до звичайного способу життя, а також виходячи із суб`єктивного відношення позивача до психотравмувальної події, тривалість та ступінь її душевних страждань, обставини, за яких отримано тілесні ушкодження, тривалість перенесеного фізичного болю, і з урахуванням розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що в межах даного спору слід визначити загальний розмір заподіяної позивачу моральної шкоди в розмірі 300 000 грн.
Районний суд відхилив доводи відповідача про те, що тілесні ушкодження позивачу завдані у зв`язку з обставинами непереборної сили, оскільки будь-які, навіть приховані дефекти джерела підвищеної небезпеки, не можуть вважатися обставинами непереборної сили, адже такі дефекти не мають зовнішнього характеру.
Частково задовольняючи вимоги позивача про стягнення на її користь витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн, замість заявлених 20 700 грн, суд врахував складність справи та виконані роботи, а також керувався принципами співмірності та розумності судових витрат.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Змінено рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30 травня 2022 року в частині визначення розміру моральної шкоди та витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з КП "КИЇВПАСТРАНС" на користь ОСОБА_1, встановивши їх розмір 3 900 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 20 700,00 грн витрат на правничу допомогу.
В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалося.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити позовну вимогу відшкодування моральної шкоди у розмірі значно меншому порівняно з тим, яку просила стягнути позивачка, проте, не відкинувши жодні аргументи позивача про обставини, які свідчать про глибину її фізичного болю та страждань, не навів мотивів для такого визначення розміру відшкодування моральної шкоди.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що моральна шкода ОСОБА_1 завдана джерелом підвищеної небезпеки, внаслідок чого вона отримала тяжкі тілесні ушкодженнями, які призвели до встановлення їй першої групи інвалідності.
При цьому отримані травми спричинили та будуть спричиняти протягом усього життя позивачки фізичні та душевні страждання. Відновити становище, яке існувало до отримання тяжких тілесних ушкоджень у житті ОСОБА_1, неможливо.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що заявлений позивачем на підставі висновку експерта № 2-12/08 від 12 серпня 2019 року, наданого нею до позовної заяви, розмір відшкодування моральної шкоди відповідачем не спростовано, як і не доведено причин для його зменшення, що дає підстави для встановлення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3 900 000 грн.
Щодо стягнутих з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн, апеляційний суд вказав, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 700 грн є співрозмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, є пропорційними до предмета спору та доведеними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі КП "КИЇВПАСТРАНС", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року в частині визначення розміру моральної шкоди у сумі 3 900 000,00 грн.
За змістом касаційної скарги, за межі доводів якої Верховний Суд вийти не може на підставі положень статті 400 ЦПК України, КП "КИЇВПАСТРАНС" оскаржує постанову апеляційного суду лише в частині визначення розміру моральної шкоди. Отже, в іншій частині Верховний Суд судове рішення не переглядає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2022 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 01 листопада 2022 року справу призначено судді-доповідачеві Усику Г. І.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року у зв`язку з відрядженням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Усика Г. І. до Вищої ради правосуддя, на підставі службових записок Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга КП "КИЇВПАСТРАНС" мотивована тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100030003510 триває, винну особу на час звернення позивача до суду не встановлено.
Посилається на висновок судової металознавчої експертизи від 20 лютого 2019 року № 19/14-2/6-СЕ/18, призначеної на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24 квітня 2018 року за № 12018100030003510, у якому зазначено, що причиною руйнування гальмівного диску стала численна кількість суттєвих дефектів заводського походження. Дефектів експлуатаційного характеру, що могли б сприяти руйнуванню гальмівного диску, в ході експертного дослідження не виявлено. Первинна наскрізна тріщина гальмівного диску, як і металургійні дефекти деталі, мали прихований -характер і тому не могли бути виявлені у ході зовнішнього огляду при випуску трамваю на лінію.
Вважає, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції помилково взято до уваги як допустимий доказ розміру завданої моральної шкоди висновок експерта від 12 серпня 2019 року № 2-12/08 психологічного дослідження ОСОБА_1, за результатами якого розмір моральної шкоди становить 648 мінімальних заробітних плат, оскільки такий розмір є орієнтованим та носить рекомендований характер. При цьому зазначений висновок не відповідає вимогам статті 106 ЦПК України, не містить відмітки про обізнаність експерта Боженко А. В. про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також відсутня інформація, що висновок виготовлено для подання до суду.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц щодо принципу розумності, справедливості та співмірності під час визначення розміру відшкодування; пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України - не дослідження судової металознавчої експертизи від 20 лютого 2019 року, відповідно до якої гальмівний диск трамвая мав дефект заводського походження, тому не міг бути виявлений відповідальною особою під час випуску рухомого складу на лінію, відповідно відповідач не міг передбачити подію, яка призвела до тілесних ушкоджень позивача; матеріалів кримінального провадження, які підтверджують, що зазначена подія сталася не з вини відповідача; пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України - суд апеляційної інстанції встановив обставини на підставі недопустимого доказу, а саме висновку експерта від 12 серпня 2019 року психологічного дослідження позивача, оскільки експерт, яким складено зазначений висновок, не значиться в реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Панченко А. В. подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що посилання відповідача про не дослідження судами попередніх інстанцій судової металознавчої експертизи від 20 лютого 2019 року є необґрунтованими, оскільки судами зазначений висновок витребовувався за клопотанням відповідача та досліджувався судом.
Зазначає, що оскільки гальмівний диск пари передніх коліс, який містив суттєві дефекти заводського походження, є невід`ємною складовою трамваю ТЗ-UA-3, пасажиркою якого була позивач, то в даному випадку шкоди позивачу завдано саме внаслідок шкідливих властивостей самого джерела підвищеної небезпеки, а не будь-яких зовнішніх факторів.
Вважає безпідставними посилання КП "КИЇВПАСТРАНС" на недопустимість висновку експерта від 12 серпня 2019 року № 2-12/08 психологічного дослідження ОСОБА_1, оскільки до цього доказу не можуть застосовуватися вимоги статті 106 ЦПК України, що регламентують вимоги до висновку ескперта. При цьому заяву про проведення експертного дослідження подано ОСОБА_1 як фізичною особою, а не учасником справи, відтак експертом проводилося експертне дослідження, а не експертиза.
Фактичні обставини, встановлені судами
24 квітня 2018 року близько 11 год. 20 хв. на вулиці Попудренка, 65 у м. Києві у трамвая ТЗ - UA-3 (бортовий номер НОМЕР_1, заводський номер 006 ), який мав здійснювати рух за маршрутом № 8: ст. метро "Лісова" - ст. метро "Позняки", і пасажиркою якого була позивач, зазнав руйнування гальмівний диск, встановлений на трамвайному вагоні. Металевий уламок гальмівного диску пробив підлогу і, потрапивши до салону трамвайного вагону, спричинив тілесні ушкодження пасажирці ОСОБА_1 .
В цей самий день, об 11 год. 55 хв. ОСОБА_1 через одержання травми за терміновим показанням було госпіталізовано до 1-го травматологічного відділення Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
24 квітня 2018 року ОСОБА_1 проведено оперативне втручання - первинна хірургічна обробка ран лівої гомілки, метало-остеосинтез лівої великогомілкової кістки апаратом зовнішньої фіксації.
26 квітня 2018 року ОСОБА_1 проведено оперативне втручання - повторна хірургічна обробка ран лівої гомілки. У зв`язку з подальшим погіршенням стану по життєвим показникам позивачу була показана операція - формування культі лівого стегна.
27 квітня 2018 року проведено оперативне втручання - формування ампутаційної культі на рівні нижньої третини лівого стегна.
Загалом ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги у період з 24 квітня 2018 року до 15 травня 2018 року, та виписана з заключним клінічним діагнозом: "відкритий 3 ступеню перелом проксимального епіметафізу лівої великогомілкової кістки з дефектом кісткової тканини, ішемія тканин. Рвана рана переднє-зовнішньої поверхні верхньої третини лівої гомілки. Шок 3 ступеню. Ішемічна хвороба серця, пневмонія, залізодефіцитна анемія. Органічне ураження головного мозку з інтелектуально-мнестичним зниженням. Пролежні м`яких тканин крижової ділянки 2 ступеню, правої п`яткової ділянки 3 ступеню".
При цьому такі діагнози, як правобічна нижньо-дольова пневмонія, залізодефіцитна анемія, пролежні м`яких тканин крижової ділянки 2 ступеня та правої п`яткової ділянки 3 ступеня віддзеркалюють ускладнення на госпітальному етапі (у тому числі посттравматичні).
Дані обставини встановлені судом на підставі карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма № 110/о) від 24 квітня 2018 року за № 795 із відділення ЕМ (ш)Д № 2 Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф, виписки 8690 із медичної карти стаціонарного хворого КМКЛ ШМД на ім`я ОСОБА_1 та висновку експерта № 1662/є, складеного 29 жовтня 2018 року лікарем судово-медичним експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_2 .
По факту отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень при користуванні громадським транспортом 24 квітня 2018 року розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018100030003510.
Досудове розслідування по даному кримінальному провадженню триває, винну особу на час звернення ОСОБА_1 до суду не встановлено.
За результатами проведеної в рамках вказаного кримінального провадження судово-медичної експертизи висновком експерта № 1662/є, складеного 29 жовтня 2018 року лікарем судово-медичним експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз Валіахметовим Д. Е., встановлено, що тілесні ушкодження, отримані позивачем, відносяться до тяжких.
Внаслідок отриманих травм ОСОБА_1 встановлено довічно 1-Б (першу) групу інвалідності з 17 липня 2018 року, причина інвалідності: загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, виданою Дніпровською міжрайонною МСЕК 30 липня 2018 року на підставі акту огляду МСЕК № 144Д.
У висновку експерта № 2-12/08, складеного 12 серпня 2019 року експертом в галузі судово-психологічної експертизи експертом Українського центру судових експертиз Боженко А. В. за заявою ОСОБА_1 від 09 липня 2019 року, за результатами проведеного психологічного дослідження ОСОБА_1 встановлено, що внаслідок події, що сталася 24 квітня 2018 року, ОСОБА_1 завдано також моральної шкоди, яка полягає:
- у відчутті сильного фізичного болю, спричиненого завданою травмою та нервовому стресі, спричиненому неочікуваним завданням важкої травми, виникненням постійного страху за своє життя. За короткий проміжок часу ОСОБА_1 перенесла декілька операцій, перебуваючи на межі життя та смерті. До того ж внаслідок отриманих травм здоров`я позивача погіршилося, зокрема було діагностовано такі захворювання, як правобічна нижньо-дольова пневмонія, анемія, пролежні м`яких тканин крижової ділянки 2 ступеня та правої п`яткової ділянки 3 ступеня. Також і дотепер проблеми зі здоров`ям продовжуються: почастішали приступи тахікардії, коливання тиску, головні болі, швидка втомлюваність, загальна слабкість. Трагічна подія, що сталася з позивачем, була раптовою, несподіваною на фоні життєвого та сімейного благополуччя, а також становила реальну загрозу життю, різко погіршила стан здоров`я, призвела до необоротних наслідків (формування ампутаційної культі на рівні нижньої третини лівого стегна). Таким чином зазначена трагічна подія у житті позивача призвела до перешкоджання реалізації найважливішої людської потреби - бути здоровою;
- у тривалих необоротних змінах в житті позивача. Трагічна подія, що сталася з позивачем, позбавила позивача можливості вести самостійний, незалежний, повноцінний спосіб життя, повністю зруйнувавши життєвий спокій, звичайний уклад життя. Якщо раніше позивач навіть не дивлячись на її похилий вік (80 років) самостійно пересувалася та сама себе обслуговувала, то після ампутації частини кінцівки позивач суттєво обмежена у можливостей до самостійної життєдіяльності, та є повністю залежною від інших осіб. Зокрема позивач взагалі не може самостійно пересуватися і постійно потребує сторонньої допомоги.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.