Постанова
Іменем України
08березня 2023 року
м. Київ
справа № 199/1624/22-ц
провадження № 61-209св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Лілія Вячеславівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2022 року у складі судді Руденко В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У квітні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В., про визнання правочину недійсним, повернення сторін правочину до первісного стану.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що згідно з рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2021 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, в житловому будинку А-10.
Цим рішенням встановлено, що квартиру № НОМЕР_1 придбано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період шлюбу за спільні кошти, яка згідно з договором купівлі-продажу від 17 липня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мартиненко Н. Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 2356, так як з 20 липня 2001 року до 19 жовтня 2018 року вони перебували у шлюбі.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 переїхав проживати в інше місце, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який на той час був неповнолітнім, залишилися проживати у квартирі. До липня 2021 року ОСОБА_3 був зареєстрований у цій квартирі.
03 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. посвідчено договір дарування частки квартири, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за № 1315.
Вважають цей договір недійсним, оскільки судовим рішенням від 18 березня 2021 року визначено частки у квартирі, тобто між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розподіляється не майно, а право власності, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Правовий режим спільної часткової власності перешкоджає розпоряджатися належним їй майном без погодження з іншим співвласником. Домовленості щодо виділення частки у спільному майні між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не було. У судовому порядку це питання вони не вирішували, крім того, право користування спільним майном їм не встановлено. Уклавши оспорюваний договір дарування, ОСОБА_3 позбавив права на житло свого сина ОСОБА_2, оскільки йому взагалі ніде буде проживати, так як у квартирі лише дві кімнати. ОСОБА_3 не мав права на розпорядження своїм майном, навіть шляхом укладання договору дарування.
Враховуючи викладене, позивачі просили визнати недійсним договір дарування частки квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений 03 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1315 зі скасуванням реєстрації цього договору, а також відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення частки у праві спільної часткової власності на квартиру в розмірі 1/2 за ОСОБА_3 .
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що правочин відповідає вимогам законодавства. Визначення порядку користування квартирою чи поділ її в натурі не є обов`язковою передумовою укладання договору дарування частки у праві власності. Також законом не передбачена згода іншого співвласника на укладання договору дарування частки у праві власності іншим співвласником.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірна квартира є об`єктом спільної часткової власності, у зв`язку із чим відчуження частки у цій квартирі одним із співвласників іншій особі шляхом укладення договору дарування згоди інших співвласників не потребує.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17.
Також у касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень заявниця посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначає, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час та місце судового засідання (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2021 року визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, у житловому будинку А-10, іншу 1/2 частини квартири залишено у власності ОСОБА_3
03 серпня 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладений договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_3 подарував належну йому на праві приватної власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Правове обґрунтування
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).