ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 127/17937/19
провадження № 51-3264км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020010004339, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Печера Тульчинського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2016 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільненого 23 листопада 2018 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27 червня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 04 жовтня 2018 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочинів, передбачених частинами 3, 4 ст. 185 КК України,
за касаційними скаргами прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2022 року та вирок Вінницького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2022 року до покарання у виді позбавлення волі засуджено:
- ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України на строк 5 років;
- ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України на строк 4 роки 6 місяців; за ч. 4 ст. 185 КК України на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_9 146 857,16 грн, 10 000 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди відповідно.
Вирішено питання про заходи забезпечення кримінального провадження, судові витрати, а також долю речових доказів у цьому провадженні.
Згідно з вироком районного суду ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнано винними у тому, що вони спільно між собою та окремо, діючи повторно, шляхом підбору ключів проникали до квартир мешканців м. Вінниці, звідки таємно викрадали їх майно, а саме:
- в період часу 22 по 29 жовтня 2018 року, точний час не встановлено, ОСОБА_6 до квартири АДРЕСА_3, де викрав майно належне ОСОБА_10 на загальну суму 499 808,18 грн;
- 01 лютого 2019 року близько 10:30 ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 до квартири АДРЕСА_4, де викрали майно належне ОСОБА_9 на загальну суму 149 952,83 грн;
- 15 січня 2019 року близько 07:20 ОСОБА_6 до квартири АДРЕСА_5, де викрав майно належне ОСОБА_11 на загальну суму 1 414,21 грн;
- 17 січня 2019 року близько 10:40 ОСОБА_7 до квартири АДРЕСА_6, де викрав майно належне ОСОБА_12 на загальну суму 5300 грн;
- 17 січня 2019 року близько 15:20 ОСОБА_7 до квартири АДРЕСА_7, де викрав майно належне ОСОБА_13 на загальну суму 3 073,38 грн;
- 17 січня 2019 року близько 16:40 ОСОБА_7, до квартири АДРЕСА_8, де викрав майно належне ОСОБА_14 на загальну суму 720 грн;
- 23 січня 2019 року близько 12:30 ОСОБА_7 до квартири АДРЕСА_9, де викрав майно належне ОСОБА_15 на загальну суму 4 000 грн;
- 31 січня 2019 року близько 19:20 ОСОБА_7 до квартири АДРЕСА_10, де викрав майно належне ОСОБА_16 на загальну суму 12 489,97 грн;
- 07 лютого 2019 року близько 14:30 ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7, до квартири АДРЕСА_11, де викрали майно належне ОСОБА_17 на загальну суму 9 795,35 грн.
Вінницькій апеляційний суд 28 вересня 2022 року скасував вирок місцевого суду
в частині призначеного ОСОБА_7 та ОСОБА_6 покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив покарання у виді позбавлення волі: ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України на строк 4 роки; ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України на строк 5 років; за ч. 4 ст. 185 КК України на строк 6 років. На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. У решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Судові рішення щодо ОСОБА_7 у касаційному порядку не оскаржуються.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали, а також позиції інших учасників кримінального провадження
Прокурор у касаційній скарзі, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи зазначені вимоги, вказує на те, що апеляційний суд не перевірив належним чином доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення в частині необхідності призначення ОСОБА_6 більш суворого покарання. Наголошує, що апеляційний суд призначаючи ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років не врахував усіх обставин кримінального провадження, даних про особу засудженого, зокрема вчинення ним 4 епізоди умисних корисливих злочинів та те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а саме 7 разів за вчинення злочинів проти власності. Крім того прокурор вказує про незаконність вироку апеляційного суду через те, що апеляційний суд у мотивувальній частині свого рішення зазначив про необґрунтованість доводів апеляційних скарг ОСОБА_6 та його захисника, однак у резолютивній частині ствердив про їх часткове задоволення.
Захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6 у касаційній скарзі, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що досліджені в судовому засіданні докази не доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів по епізодам з потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Стверджує про відсутність доказів, які підтверджують розмір завданої потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди. Матеріали кримінального провадження не містять доказів, якими б встановлювалась вартість викрадених речей. Вважає, що висновок експерта № 225 від 15 травня 2019 року є неналежним доказом, оскільки вказана експертиза проведена без відбирання зразків крові у ОСОБА_6, тобто в порушення порядку, передбаченого ст. 245 КГІК України. Крім того вказує, що потерпіла ОСОБА_9 не сплатила судовий збір при направленні до районного суду свого цивільного позову, а тому на думку захисника, останній необхідно було відмовити у стягненні на її користь моральної шкоди. На зазначені порушення було вказано і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд в порушення вимог ст. 419 КПК України, не надав оцінки всім доводам її скарги та постановив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 370 цього Кодексу. Одночасно із цим захисник вважає, що суд апеляційної інстанції розглянув провадження незаконним складом суду, оскільки судді ОСОБА_18 ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вже брали участь у цьому провадженні при перевірці апеляційних скарг в той час коли справа перебувала на розгляді в суді першої інстанції.
Засуджений ОСОБА_6, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати вироки районного та апеляційного судів і призначити новий розгляд в суді тієї інстанції, який визначить касаційний суд. Заперечує свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину по епізоду з потерпілою ОСОБА_10 . Вказує, що досліджені в судовому засіданні докази не доводять його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину по зазначеному епізоду. На думку засудженого в суді першої інстанції безпідставно було оголошено показання свідка ОСОБА_21, замість безпосереднього його допиту в судовому засіданні. Наголошує про недоведеність наявності об`єктивної сторони злочину, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_10 не підтверджений матеріалами провадження. Суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на допущені місцевим судом порушення, не перевірив їх, й постановив рішення, яке не відповідає положенням КПК України.