ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2023 року
м. Київ
справа № 742/1669/17
провадження № 51-197км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
особи, щодо якої кримінальне
провадження закрито ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Авдіївка Сосницького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 254, ч. 2 ст. 240 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240 та ст. 254 КК і призначено покарання за ст. 254 КК у виді штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 грн. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК та ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності.
За ч. 2 ст. 240 КК призначено покарання у виді штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 грн.
Постановлено конфіскувати на користь держави екскаватор Atlas1302 D (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Вирішено питання, які стосуються: цивільних позовів; відшкодування процесуальних витрат; арешту майна; речових доказів.
Київський апеляційний суд ухвалою від 06 вересня 2022 року задовольнив клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, скасував вирок суду першої інстанції в частині визнання винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК.
Кримінальне провадження № 42017271210000074 за ч. 2 ст. 240 КК закрив у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Постановив стягнути із ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судово-ґрунтознавчої експертизи від 06 жовтня 2017 року № 15849/17-34/18293?18298/17-34/18836?18848/17-34 в розмірі 13 094,40 грн, судової інженерно-екологічної експертизи від 24 квітня 2018 року № 15847/15848/17-48 в розмірі 11 440 грн та за проведення експертом ОСОБА_8 автотоварознавчої експертизи від 18 травня 2018 року № 036/18 у розмірі 3 600 грн.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзісторона обвинувачення, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити ухвалу Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року та стягнути з ОСОБА_6 витрати за проведення експертом ОСОБА_9 автотоварознавчої експертизи від 18 травня 2018 року в розмірі 3 600 грн, а витрати за проведення судово-ґрунтознавчої експертизи від 06 жовтня 2017 року в розмірі 13 094, 40 грн, судової інженерно-екологічної експертизи від 24 квітня 2018 року в розмірі 11 440 грн віднести на рахунок держави.
Як зауважує прокурор, суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок місцевого суду та ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, повинен був відповідно до ч. 3 ст. 123 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)змінити й розподіл процесуальних витрат.
Скаржник, посилаючись на висновок, викладений об`єднаною палатою Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17), зазначає про те, що процесуальні витрати у сумі 24 534, 40 грн за проведення КНДІСЕ судово-ґрунтознавчої експертизи та судової інженерно-екологічної експертизи не підлягали стягненню з ОСОБА_6, а мали би бути віднесені на рахунок держави.
Разом з тим, прокурор стверджує про те, що витрати за проведення експертом ОСОБА_9 автотоварознавчої експертизи від 18 травня 2018 року № 036/18 підлягали стягненню з ОСОБА_6, оскільки цей експерт є фізичною особою-підприємцем, фінансування експертної діяльності якого не передбачено Державним бюджетом України.
У запереченнях на касаційну скаргузахисник ОСОБА_7 виразив думку, що ухвала Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_6 процесуальних витрат на проведення експертиз підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, навівши відповідні пояснення, підтримав частково вимоги касаційної скарги щодо неправильного розподілу процесуальних витрат.
Захисник ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали частково касаційну скаргу сторони обвинувачення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Оскільки сторона обвинувачення не оскаржує ухвалу апеляційного суду в частині звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК відповідно до ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо нього з цих підстав, Верховний Суд не перевіряє законності й обґрунтованості судового рішення у цій частині.