ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 820/2105/17
касаційне провадження № К/9901/35743/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області (далі - Інспекція) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 (суддя Білова О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 (головуючий суддя - Шевцова Н.В., судді - Макаренко Я.М., Мінаєва О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Інспекції, у якому просила визнати незаконними та скасувати: податкове повідомлення-рішення № 01-17Т-ПІСОЧИН від 15.05.2015; податкову вимогу форми "Ф" № 4838-25 від 25.11.2015.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 послалася на те, що: транспортний податок був встановлений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2015, з огляду на що місцеві ради отримали повноваження і одночасно набули обов`язку встановлення транспортного податку лише у 2015 році, проте рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015, яким запроваджено транспортний податок у місті Харкові, не могло бути застосоване у 2015 році, оскільки плановим періодом для застосування цього рішення є 2016 рік; оскільки адреса, за якою зареєстрована ОСОБА_1, була змінена та переіменована згідно рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.04.2013 № 211 "Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна, що включена до меж міста Харкова", а Інспекцією при направленні як податкового повідомлення-рішення, так і податкової вимоги була використана стара адреса позивача, то ані податкове повідомлення-рішення, ані податкова вимога не були вручені ОСОБА_1 .
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 26.06.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення № 01-17Т-ПІСОЧИН від 15.05.2015 та податкову вимогу форми "Ф" № 4838-25 від 25.11.2015.
Висновок судів про задоволення позовних вимог мотивований посиланням на положення підпункту 12.3.4 статті 12 Податкового кодексу України, яким передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), та на встановлений підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України календарний рік як базовий податковий (звітний) період для сплати транспортного податку, що виключає належний позивачу автомобіль з об`єктів оподаткування в 2015 році, з огляду на що податкове повідомлення-рішення та, як наслідок, податкова вимога підлягають скасуванню.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 28.11.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, тобто виходячи із норм статті 267 Податкового кодексу України, транспортний податок як обов`язковий місцевий податок підлягає сплаті, починаючи з 01.01.2015, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку у порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 06.03.2023 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження з 07.03.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що за позивачем 10.07.2013 зареєстровано право власності на транспортний засіб - Lexus LX 570, 2010 року випуску, з об`ємом двигуна - 5663 см3.
Рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 № 1793/15 "Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України"" встановлено у 2015 році податок на майно, а також затверджені положення про кожен з них у додатках до вказаного рішення. Згідно додатку №2 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 №126/11 було затверджене Положення про транспортний податок у місті Харкові, відповідно до пункту 3.1 розділу 3 якого встановлено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 см3, а згідно з пунктом 5.1 розділу 5 якого встановлено ставку податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 цього Положення.
Інспекцією було сформовано та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 01-17Т-ПІСОЧИН від 15.05.2015, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн.
Також, Інспекцією була сформована та надіслана позивачу податкова вимога форми "Ф" № 4838-25 від 25.11.2015, якою повідомлено ОСОБА_1, що станом на 01.11.2015 сума податкового боргу становить 25000,00 грн.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Положення підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначають, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 см3.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з пунктом 267.4 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).