ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/2306/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т.М. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" -Павліченко Л.М., адвокат (довіреність від 22.12.2022 №Др-99-1222),
відповідача - Антимонопольного комітету України - Чернюшок М.І. (самопредставництво),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" - Василевська О.В., адвокат (довіреність від 09.01.2023 №01Др-3-0123),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 (головуючий - суддя Щербаков С.О.)
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 (головуючий - суддя Разіна Т.І., судді Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.)
у справі №910/2306/20
за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (далі - Товариство)
до Антимонопольного комітету України (далі - АМК)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (далі -ТОВ " Рівнегаз збут")
про визнання недійсним рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання недійсним рішення АМК від 10.12.2019 №794-р (далі - рішення АМК), відповідно до якого визнано, що група "Рівнегаз" в особі Товариства та ТОВ "Рівнегаз збут", за результатами діяльності в період із грудня 2015 року по серпень 2019 року займала монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності позивача.
Короткий зміст позовних вимог
Товариство звернулося до суду з позовною заявою до АМК про визнання недійсним і скасування пунктів 1, 2, 3, 5, 6 рішення АМК.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав, передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), для визнання оскаржуваного рішення недійсним в частині, що стосується позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №910/2306/20, позовні вимоги задоволені повністю.
Суди дійшли висновку про те, що при прийнятті спірного рішення АМК неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, також вони є недоведеними і не підтвердженими належними і допустимими доказами; висновки, викладені у рішенні АМК, не відповідають обставинам справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
АМК, посилаючись на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі АМК із посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що підставами для касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі є необхідність відступлення від висновку Верховного Суду викладеного у пункті 7.39 "…колегія суддів зазначає про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, що при визначенні товарних меж ринку відповідач об`єднав в одну товарну групу послуги з розподілу та послуги з постачання природного газу та не взяв до уваги, що поділ на ринок розподілу природного газу і ринок постачання природного газу законодавчо закріплено Законом України "Про ринок природного газу"…" та пункті 7.42 "…колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що АМК неповно було досліджено та встановлено наявність бар`єрів доступу (виходу) на ринок постачання природного газу…" постанови Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №910/2320/20.
При цьому скаржник зазначає, що правовідносини у даній справі стосуються визначення монопольного (домінуючого) становища та оцінки обставин, які мають значення для кваліфікації дій позивача, передбачених статтями 12, 13 Закону та застосування Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку (далі - Методика), затвердженої розпорядженням АМК від 05.03.2002 №49-р, стосовно встановлення і доведення монопольного (домінуючого) становища.
До того ж відповідач вказує, що: АМК, аналізуючи норми пунктів 28, 33, 35, 39 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" при прийнятті рішення, дійшов висновку що розподіл природного газу і постачання природного газу можуть визначатись як складовими частинами ринку природного газу, так і окремими ринками. На думку, АМК цей Закон не містить імперативних норм, забороняючих його органам в межах своїх повноважень визначати ринок в рамках складових ринку природного газу. Розподіл природного газу є частиною технологічного процесу забезпечення постачання природного газу населенню, тому не може бути самостійною послугою для споживача, а отже і визначатись окремим ринком у правовідносинах із споживачами. Позивач, за твердженнями АМК, зазначаючи про наявність конкурентних відносин на ринку природного газу, яку розцінює як наявність саме значної конкуренції від товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Нафтогаз України", який не обмежується територією виконання спеціальних обов`язків відповідною областю, а намагається діяти на всій території України, за змістом статті 12 Закону мав довести, що він зазнає значної конкуренції.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Від третьої особи відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що рішенням АМК від 10.12.2019 №794-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення) у справі №143-26.13/93-19/38-19:
- визнано, що група "Рівнегаз" в особі Товариства та ТОВ "Рівнегаз збут" за результатами діяльності в період із грудня 2015 року по серпень 2019 року займала монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності Товариства (пункт 1 резолютивної частини рішення АМК);
- визнано дії групи "Рівнегаз" в особі Товаристчва і ТОВ "Рівнегаз збут", які полягають у донарахуванні об`ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків, при різному застосуванні норм законодавства учасниками і Регулятором цих відносин, із жовтня 2018 по серпень 2019 року, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2 резолютивної частини рішення АМК);
- за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на АТ "ОГС "Рівнегаз" штраф у розмірі 4 502 360, 00 грн;
- зобов`язано групу "Рівнегаз" в особі Товариства і ТОВ "Рівнегаз збут" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, про що повідомити Антимонопольний комітет України з наданням відповідних підтвердних документів протягом двох місяців з дня одержання рішення (пункт 5 резолютивної частини рішення АМК);
- зобов`язано групу "Рівнегаз" в особі Товариства і ТОВ "Рівнегаз збут" усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, шляхом здійснення перерахунку побутовим споживачам у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи із жовтня 2018 року, про що повідомити Антимонопольний комітет України у двомісячний строк із дня одержання рішення з наданням підтвердних документів (п. 6 резолютивної частини рішення).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що при прийнятті Рішення АМК виходив із такого.
Відповідачем у справі АМК є група суб`єктів господарювання в особі Товариства та ТОВ "Рівнегаз збут".
Товариство є юридичною особою, здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів Товариства (протокол від 26.03.2019 № 17).
Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків державного підприємства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз", відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз", публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз", тож, всі укладені правочини, у тому числі договори/угоди, від імені ПАТ "Рівнегаз", залишаються дійсними та чинними, і зміна найменування ПАТ "Рівнегаз" на АТ "Рівнегаз" не припиняє та не змінює прав та обов`язків сторін за укладеними правочинами.
Відповідно до Статуту, предметом діяльності Товариства є розподіл та/або постачання газу, зокрема надання населенню, бюджетним організаціям, промисловим та комунальним підприємствам, а також іншим суб`єктам підприємницької діяльності послуг з розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ та постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ і скрапленого газу.
Товариство має ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території міста Рівне та Рівненської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ПАТ "Рівнегаз", видану на підставі постанови Національної комісії з регулювання енергетики від 26.03.2015 № 924 (переоформлену, за заявою ліцензіата, на безстрокову постановою Національної комісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
Відповідно до постанови НКРЕКП "Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ "Рівнегаз" від 15.06.2017 № 774 (із змінами), Товариство має ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз".
Крім того, відповідно до постанови НКРЕКП від 28.05.2015 № 1647 "Про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ТОВ "Рівнегаз збут"" (переоформлена згідно з рішенням НКРЕКП від 14.09.2015 № 2303), Товариству видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Рівне та Рівненської області. Строк дії ліцензії безстроково.
Відповідно до постанови НКРЕКП "Про видачу ліцензії на постачання природного газу ТОВ "Рівнегаз збут" від 16.05.2017 № 653 (із змінами), Товариство має ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.
Згідно з Статутом та даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ "Рівнегаз збут", який володіє 100 % часток статутного капіталу, є АТ "Рівнегаз".
Оскільки єдиним учасником ТОВ "Рівнегаз збут" є АТ "Рівнегаз", консолідована фінансова звітність включає в себе дані фінансової звітності ТОВ "Рівнегаз збут".
Отже, АТ "Рівнегаз" здійснює прямий контроль діяльності ТОВ "Рівнегаз збут".
Таким чином, АМК встановлено, що АТ "Рівнегаз" та ТОВ "Рівнегаз збут" є суб`єктами господарювання, пов`язаними відносинами контролю, у значенні статті 1 Закону, та відповідно до чинного законодавства, є єдиним суб`єктом господарювання - групою "Рівнегаз".
Суб`єктом господарювання, який у справі АМК є об`єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, є суб`єкт господарювання - група "Рівнегаз" в особі: АТ "Рівнегз" та ТОВ "Рівнегаз збут".
Комплексна послуга з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензованої діяльності АТ "Рівнегаз" є товаром у розумінні Закону.
Об`єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є суб`єкт господарювання група "Рівнегаз" в особі: АТ "Рівнегаз" і ТОВ "Рівнегаз збут".
Товаром є комплексна послуга з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензованої діяльності АТ "Рівнегаз".
Споживачами комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам є фізичні особи, які придбають природний газ з метою використання для власних побутових потреб, тобто побутові споживачі.
Товарними межами ринку є комплексна послуга з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам.
Територіальними (географічними) межами ринку є територія ліцензійної діяльності АТ "Рівнегаз".
Часовими межами ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності АТ "Рівнегаз" є період з грудня 2015 року по серпень 2019 року.
Бар`єрами вступу на ринок комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам інших суб`єктів господарювання є: фактори економічного та організаційного характеру, пов`язані з технологічними особливостями діяльності з розподілу природного газу, необхідними для присутності суб`єкта господарювання на ринку розподілу природного газу, а саме: наявність у суб`єкта господарювання газорозподільної системи або організація використання вже збудованої; нормативно-правові та організаційно-господарські бар`єри діяльності з постачання природного газу побутовим споживачам.
Так, досліджуючи питання бар`єрів вступу на ринок, АМК зазначив, що відповідно до Правил постачання природного газу побутовий споживач має право на вільний вибір постачальника та безоплатну зміну постачальника. Однак відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" від 01.10.2015 №758, що діяла до 31.03.2017 включно, від 22.03.2017 №187, що діяла з 01.04.2017 до 31.10.2018 включно, та від 19.10.2018 №867, діє з 01.11.2018, спеціальні обов`язки на постачальників природного газу, які придбали природний газ у НАК "Нафтогаз України" відповідно до цього Положення, - постачати такий природний газ побутовим споживачам, релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) покладені на виключне коло постачальників природного газу. Крім того, відповідно до частини шостої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов`язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Тобто, у незалежного постачальника природного газу, на якого не покладені спеціальні обов`язки, відсутня можливість відкриття в уповноваженому банку рахунку зі спеціальним режимом використання.
Встановлюючи монопольне (домінуюче) становище, Комітет виходив з такого.
Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, розподіл природного газу здійснюється лише на території, затвердженій НКРЕКП, та за наявності у ліцензіата газорозподільної системи, яка перебуває у його власності, користуванні чи експлуатації.
На території Ріненської області господарську діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, що перебуває у власності, користуванні чи експлуатації суб`єкта господарювання, здійснює лише АТ "Рівнегаз".
У межах Рівненської області, де розташована газорозподільна система АТ "Рівнегаз", відсутні інші суб`єкти господарювання, які можуть надавати послуги з розподілу природного газу.
На ТОВ "Рівнегаз збут" покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) на території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу АТ "Рівнегаз".
Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, не конкурують між собою, оскільки вони здійснюють діяльність лише на території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу певного оператора ГРМ (АТ "Рівнегаз"), з якими мають спільне коло побутових споживачів.
Враховуючи вищенаведене, Комітет дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" група "Рівнегаз" в особі АТ "Рівнегаз" та ТОВ "Рівнегаз збут" у період із грудня 2015 року по серпень 2019 року займала монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у територіальних межах ліцензованої діяльності АТ "Рівнегаз", оскільки на цьому ринку у неї немає жодного конкурента і вона не зазнає значної конкуренції.
Окрім того, судами встановлено, що у рішенні АМК зазначено про те, що для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного обліку споживача.
При цьому за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (куб. м) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених у Кодексі газорозподільних систем.
Споживач, що є побутовим, який за умовами договору розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ.
У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по споживачу за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується виходячи з групи споживання Споживача та його середньорічного об`єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Комітет зазначає, що норми Кодексу ГРМ не містять положень, які регламентують процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків в обсягах, (куб. м) та містять виключно процедуру такого приведення для непобутових споживачів.
Норми Кодексу ГРМ щодо приведення до стандартних умов для побутових споживачів застосовуються виключно при здійсненні перерахунків об`ємів природного газу в куб. м в енергетичні одиниці та надання їх побутовим споживачам інформаційно.
На сьогодні розрахунки за природний газ здійснюються виключно в куб. м, а переведення в енергетичні одиниці має виключно інформаційний характер, оскільки проведення розрахунків за природний газ в енергетичних одиницях не відбувається.
У ході розгляду справи Комітетом з`ясовано, що із жовтня 2018 року група "Рівнегаз" в особі АТ "Рівнегаз" і ТОВ "Рівнегаз збут" почала вчиняти наступні дії.
ТОВ "Рівнегаз збут", як збутова компанія оператора газорозподільної системи АТ "Рівнегаз", почало вказувати в платіжних документах для побутових споживачів суми донарахувань у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу до стандартних умов із застосуванням коефіцієнта коригування.
Такі платіжні документи почали надходити тим побутовим споживачам, що мають прилади обліку газу, лічильники яких не обладнанні корекцією температури та тиску газу до стандартних умов, у зв`язку із чим ТОВ "Рівнегаз збут" пропонує споживачам доплатити згідно з перерахунком об`ємів використаного природного газу, враховуючи їх приведення до стандартних умов із застосуванням коефіцієнтів коригування показників побутових споживачів.
Так, у платіжних документах (рахунках) побутових споживачів ТОВ "Рівнегаз збут" "Плата за спожитий газ" наводиться формула, за якою здійснюється приведення об`єму природного газу за показаннями індивідуальних лічильників до стандартних умов із використанням коефіцієнта приведення до стандартних умов, а в особистих кабінетах міститься посилання на порядок розрахунку обсягів.
Крім того, за інформацією, наявною в матеріалах справи, на початку липня 2019 року постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, у тому числі Товариство 2, почали направляти своїм побутовим споживачам повідомлення про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості.
За роз`ясненнями постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, до яких звернулися побутові споживачі щодо виставлених їм боргів, їм пояснено, що заборгованості за фактично спожиті об`єми газу у них немає, а вказана сума є нарахованою заборгованістю за приведення показників газу до стандартних умов за період з 01.10.2018 по 30.06.2019, яку споживачі мають в обов`язковому порядку сплатити, оскільки у разі її несплати їм буде припинено газопостачання.
За інформацією ТОВ "Рівнегаз збут", дані щодо різниці в об`ємах спожитого побутовими споживачами газу в стандартних умовах (з приведенням до стандартних умов) і робочих умовах (тобто за показниками побутових лічильників) за період із грудня 2015 року по травень 2019 року становлять 15 724,67 тис. куб м на суму 101 235,68 тис.грн.
За інформацією, наданою ТОВ "Рівнегаз збут" листом від 25.07.2019 № 33703-Сл-15232-0719 (вх. Комітету № 8-01/8929 від 01.08.2019), з грудня 2015 у зв`язку з введенням в дію Кодексу газорозподільних систем АТ "Рівнегаз" почало передавати Постачальнику інформацію про об`єми спожитого природного газу з приведенням до стандартних умов.
Отже, постачальник для формування платіжних документів побутовим споживачам використовує обсяги природного газу, визначені Оператором ГРМ.
Незважаючи на застереження Регулятора щодо неправомірності включення до сплати побутовим споживачам додаткових нарахувань, ТОВ "Рівнегаз збут" із жовтня 2018 року почало включати до рахунків для оплати побутовими споживачами об`єми використаного природного газу, приведені до стандартних умов, понад показники лічильників.
Враховуючи вищезазначене, Комітет вказав, що ТОВ "Рівнегаз збут" із жовтня 2018 року почало включати до платіжних документів (квитанцій, рахунків) суми додаткових нарахувань у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу до стандартних умов, понад показники лічильника, що призводить до понесення додаткових витрат побутовими споживачами.
При цьому Комітет зауважив, що зазначені дії відбулися на початку опалювального сезону 2018 року та тривали щонайменше по серпень 2019 року.
За умов наявності конкуренції суб`єкт господарювання не зміг би вчинити неправомірні дії по відношенню до споживачів, оскільки останні відразу перейшли б до інших суб`єктів господарювання, а отже, саме монопольне (домінуюче) становище дає змогу відповідачу у справі Комітету перекласти витрати на побутових споживачів.
Отже, Комітет дійшов висновку, що дії Групи "Рівнегаз" в особі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут", які полягають у донарахуванні об`ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків, при різному застосуванні норм законодавства учасниками і Регулятором цих відносин, із жовтня 2018 по серпень 2019 року, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.