ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2023 року
м. Київ
справа №822/1718/17
касаційне провадження № К/9901/39300/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді - Боровицький О. А., Сапальова Т.В.) у справі за позовом Фермерського господарства "Део Інвест" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2017 року Фермерське господарство "Део Інвест" (далі - позивач, Господарство, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2017 №0002331201.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що контролюючим органом безпідставно визначені грошові зобов`язання зі сплати штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 178500,00 грн з підстав реєстрації податкової накладної із затримкою на один день, оскільки затримка виникла не з вини позивача.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 14.07.2017 у задоволені позову відмовив, дійшовши до висновку про наявність законних підстав для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача за порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застосовано штраф у відповідності до пункту 120-1 статті 120 ПК України у розмірі 10 % суми податку на додану вартість за затримку реєстрації податкових накладних.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 14.09.2017 скасував рішення суду першої інстанції, прийняв нову постанову, якою позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 30.03.2017 №0002331201.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення строків реєстрації податкових накладних відбулося не з вини позивача, а тому відсутній його обов`язок сплачувати штрафну санкцію, установлену пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Управління подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.11.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.03.2023 прийняв касаційну скаргу позивача до провадження і призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 07.03.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, Управлінням проведено камеральну перевірку даних Господарства з питань своєчасності реєстрації податкових повідомлень, накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних за грудень 2016 року, за результатами якої складено акт від 13.03.2017 №459/22-01-12-01/38072820 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за грудень 2016 року на суму податку на додану вартість 1785000,00 грн з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2017 №0002331201, яким позивачу визначено зобов`язання зі сплати штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 178500,00 грн.
Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення платником строку реєстрації податкової накладної від 29.12.2016 №10/2 у Єдиному реєстрі податкових накладних, останнім строком реєстрації зазначеної накладної є 13.01.2017, фактично вказана накладна була зареєстрована 14.01.2017, з пропуском строку реєстрації накладної на один день.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.