ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2023 року
м. Київ
справа № 320/2325/19
адміністративне провадження № К/9901/3140/20
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2019 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді: Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.) у справі №320/2325/19.
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 04.02.2019 №Ф-29194-50.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність), не виникає обов`язку сплачувати внесок у мінімальному розмірі. В період, за який нараховано внесок від здійснення підприємницької діяльності згідно оскаржуваної вимоги, позивач не здійснювала підприємницьку діяльність, оскільки перебувала у трудових відносинах з підприємством, яким здійснювалось відрахування єдиного внеску з її заробітної плати.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску фізичної особи-підприємця, яка застосовує спрощену систему оподаткування та одночасно є найманим працівником на підприємстві. На момент отримання оскаржуваної вимоги про сплату боргу, підприємницька діяльність позивача не була припинена у встановленому законодавством порядку, що свідчить про наявність в останньої обов`язку зі сплати єдиного внеску незалежно від того, чи працювала одночасно остання за трудовим договором.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2019 та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2019.
В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначає, що стягнення боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно оскаржуваної вимоги, не ґрунтується на положеннях Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки підприємницька діяльність не здійснювалась, дохід не отримувався.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у Київській області зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована Таращанською районною державною адміністрацією 23.07.2004, номер державної реєстрації 23480000000000016. Основний вид діяльності: 01.41.0 - надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту.
В 2005 році позивач подала до ДПІ у Таращанському районі відповідну заяву про скасування реєстрації її як приватного підприємця та припинення підприємницької діяльності.
04.02.2018 ГУ ДФС у Київській області прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) в сумі 18276,72 грн.
В період, за який нараховано єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне страхування від здійснення підприємницької діяльності, позивач підприємницьку діяльність не здійснювала, оскільки перебувала у трудових відносинах з підприємством, яке сплачувало внесок з її заробітної плати.
Зокрема, з 02.01.2013 по 26.04.2019 позивач працювала на посаді молодшої медичної сестри у Комунальному підприємстві Таращанської районної ради "Таращанський центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги".
Відповідачем під час розгляду даної справи не надано доказів, які б спростовували цей факт.
25.03.2019 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить із наступного.
Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Підпунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що "працівник" - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.