ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 753/17699/21
провадження № 51-3557 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100020004779, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року ОСОБА_6 визнаний винуватим та засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки обмеження волі та за ч. 3 ст. 309 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Вироком Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року вирок суду першої інстанції змінено. Виключено рішення суду про визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначення йому покарання за цією статтею у виді обмеження волі на строк 2 роки, а також призначення йому остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.
Цей же вирок в частині застосування положень ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням скасовано та ухвалено свій вирок яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
В решті вирок суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, незаконно придбав особливо небезпечні психотропні речовини - метилендіокксиметамфетамін (МДМА) та амфетамін, які у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб перемістив до гаражного боксу № НОМЕР_1, що за адресою: АДРЕСА_2, де почав умисно незаконно зберігати для власного вживання без мети збуту.
14 листопада 2020 року у період часу з 02:19 по 03:25 год., за вказаною адресою працівниками поліції було проведено обшук, в ході якого виявлено і вилучено пакети з полімерного матеріалу, в яких виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 3,4 метилендіокксиметамфетамін (МДМА), загальна маса в таблетках становить 0,40 г та психотропну речовину, обіг якої обмежений - амфетамін, загальною масою 23,059 г, що є особливо великим розміром, які ОСОБА_6 умисно незаконно, придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить змінити вирок апеляційного суду, звільнивши ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Вважає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про скасування вироку суду першої інстанції в частині застосування положень ст. 75 КК України, не дослідив усіх матеріалів кримінального провадження та не врахував належним чином всіх даних про особу засудженого. Зазначає, що апеляційним судом було покращено становище засудженого виключенням з вироку його засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, проте безпідставно погіршено його становище в частині призначеного покарання.
Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_6 та його захисник підтримали касаційну скаргу та з наведенням мотивів обґрунтованості, просили її задовольнити. Крім того, в ході судового засідання ОСОБА_6 заявив клопотання про те, що в зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України він призваний на військову службу та 03 березня 2023 року зобов`язаний з`явитися в ІНФОРМАЦІЯ_2 для мобілізації на особливий період, тому просив звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі захисника доводів, просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 3 ст. 309 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.