ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 441/698/18
провадження № 51-2714 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 15 лютого 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 червня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140180001086, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Городоцького районного суду Львівської області від 07 березня 2019 року за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 297, ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 15 лютого 2022 року ОСОБА_7 засуджено за: ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі; ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі; ч. 3 ст. 297 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі; ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю злочинів 8 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_7 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком і попереднім вироком суду - 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Вирішено цивільний позов потерпілої ОСОБА_8, питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 07 червня 2022 року вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання за ч. 1 ст. 70 КК України змінено. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 років.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 31 грудня 2017 року о 16: 30 год, в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час раптово виниклого конфлікту, умисно руками та ногами наніс сидячому на дивані потерпілому ОСОБА_9 не менше шести ударів в ділянку голови, внаслідок чого спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті потерпілого.
Крім того, 01 лютого 2018 року о 11:00 год, ОСОБА_7 через огорожу проник на територію господарства на АДРЕСА_3, де з підсобного приміщення таємно викрав належне ОСОБА_10 майно на загальну суму 550 грн.
Крім того, на початку лютого 2018 року, ОСОБА_7, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, повторно, на кладовищі, що на АДРЕСА_4, з корисливих мотивів, зневажаючи моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання, з місця захоронення особи, відомості про яку не встановлено через давність поховання, що у 1-му ряді 3-го сектору на 3-ій лінії, демонтував та викрав хвіртку з огорожі, яку заховав поблизу місця захоронення з метою її подальшої реалізації та пошкодив металевий хрест, деформувавши основу його кріплення.
Крім того, у березні 2018 року ОСОБА_7 на кладовищі, що на АДРЕСА_4, з корисливих мотивів, повторно, зневажаючи моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання демонтував з могили ОСОБА_11 металевий хрест, з могили ОСОБА_12 та ОСОБА_13 металеву трубу, яка є частиною огорожі; з могили померлої особи, відомості про яку не встановлено через давність поховання, що у 2-му ряді 2-го сектора 1-ї лінії - металевий стовпчик, на могилі ОСОБА_14 пошкодив металевий хрест після чого викрадене приховав неподалік місць захоронення з подальшою метою їх реалізації.
Також 06 березня 2018 року о 10:30 год, ОСОБА_7, знаходячись на прибудинковій території будинку АДРЕСА_5, намагався повторно таємно викрасти належне ОСОБА_15 майно на загальну суму 473, 55 грн, однак свого злочинного наміру до кінця не довів через незалежні від його волі причини, оскільки був викритий і затриманий.
Також 07 березня 2018 року о 15:00 год, ОСОБА_7, в стані алкогольного сп`яніння, з коридору магазину, що на АДРЕСА_3, повторно таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_16 на загальну суму 657 грн.
19 травня 2018 року о 09:00 год, ОСОБА_7, шляхом вільного доступу, з подвір`я, що на АДРЕСА_6, повторно таємно викрав належне ОСОБА_17 майно на загальну суму 703, 33 грн.
22 травня 2018 року о 09:52 год, ОСОБА_7, шляхом вільного доступу, з подвір`я, що при Городоцькій міській раді на АДРЕСА_7, повторно таємно викрав належне ОСОБА_18 майно вартістю 350 грн.
27 грудня 2018 року о 15:00 год, ОСОБА_7, у стані алкогольного сп`яніння, шляхом вільного доступу, з подвір`я, що при магазині на АДРЕСА_6, повторно таємно викрав належне ОСОБА_19 майно вартістю 1506, 00 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи скаргу, наводить доводи про невідповідність висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, оспорює винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 185 КК України. Також вказує на порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, оскільки після того як потерпіла ОСОБА_8 написала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, суд не направляв їй повідомлень про дати судових засідань. Під час судового розгляду прокурором двічі змінювалося обвинувачення, проте потерпілу не повідомляли про це, в зв`язку з чим порушили її процесуальні права. Крім того зазначає, що цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 був заявлений під час, а не до початку судового розгляду, як це передбачено ч. 1 ст. 128 КПК України, а тому вказаний позов суд не мав підстав задовольняти. Зазначає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином всіх доводів апеляційної скарги сторони захисту про це та безпідставно залишив її без задоволення.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження