ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 259/8070/13-к
провадження № 51-3001км18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 січня 2014 року вкримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050840001361, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження.
Свою вимогу захисник мотивує тим, що вирок ґрунтується на припущеннях, висновків суду про вчинення злочину саме ОСОБА_7 не підтверджено, його винуватість не доведено, показання свідка викликають сумніви.
Стверджує, що до його підзахисного застосовувались незаконні методи ведення слідства, внаслідок чого він вимушений був підписати визнавальні показання.
Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги версію обвинуваченого про те, що вони з потерпілим розпивали спиртні напої, сварки чи бійки не було, коли ОСОБА_7 пішов, ОСОБА_8 залишився на лавці.
Також зазначає, що суд у вироку вказав, що ОСОБА_7 завдав ОСОБА_8 удар кулаком в голову, від якого той впав на спину на землю, вдарившись головою об асфальтне покриття, що свідчить про необережність ОСОБА_7, внаслідок чого його дії слід було кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 або ст. 128 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Крім того, вважає, що виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження могли утворитися від падіння з крильця будинку, біля якого знайшли ОСОБА_8 .
Зазначає, що ухвала апеляційного суду є незаконною, оскільки в ній не надано належної оцінки доводам, наведеним в апеляційній скарзі сторони захисту, та не наведено обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2013 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково, стягнуто на її користь з ОСОБА_7 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
За ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23 січня 2014 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок - без зміни.
ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 21 травня 2013 року близько 00:30, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння біля будинку АДРЕСА_2 ьку,в ході сварки на ґрунті особистих неприязних відносин з метою заподіяння тілесних ушкодженьумисно завдав ОСОБА_8 не менше двох ударів кулаком в грудну клітку та один удар кулаком в голову, від якого він впав на спину на землю, вдарившись головою об асфальтну підмостку біля будинку.
У результаті дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 заподіяно тілесних ушкоджень у вигляді поверхневої рани в потиличній ділянці з крововиливами в м`які покрови голови, лінійного перелому кісток склепіння черепа, крововиливу під м`які мозкові оболонки по конвектильній поверхні правої півкулі, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті, а також заподіяно легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор просив залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Інших учасників повідомлено про день і час касаційного розгляду через оголошення на вебсайті Суду, що розміщений на порталі "Судова влада України", однак вони в судове засідання не з`явилися.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За правилами п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням форми вини і мотивів кримінального правопорушення, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність доказів.
За приписами ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в Суді є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про те, що дії ОСОБА_7 перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого, є обґрунтованим і не викликає сумніву. Цей висновок суд першої інстанції зробив на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою, зокрема показань свідків, даних протоколів слідчих дій та висновків судово-медичних експертиз.