Постанова
Іменем України
23 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 824/32/22
провадження № 61-10716ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого судді - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
за участю секретаря судового засідання: Карамшука Д. О.,
учасники справи:
позивачв арбітражному спорі (заявник, стягувач) - BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка),
відповідач в арбітражному спорі (боржник) - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна),
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року у складі судді Левенця Б. Б., та за апеляційними скаргами Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року про ухвалення додаткового рішення у складі судді Левенця Б. Б., у справі за заявою BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 за позовом BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних, витрат із сплати судового збору та витрат на правову допомогу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") на користь товариства BRV TRAIDEs.r.o. (Словацька Республіка) 58 278,84 Євро заборгованості, 847,84 Євро - три проценти річних, нарахованих за період із 27 травня 2021 року до 19 листопада 2021 року, 4 218,45 Євро - витрати з арбітражного збору, 3 000,00 Євро -витрати на правову допомогу, а разом 66 345,13 Євро, а також три проценти річних, що нараховуються на несплачену суму заборгованості кожного дня, починаючи з 20 листопада 2021 року, до моменту сплати суми заборгованості у повному обсязі за наступною формулою: сума заборгованості ? 3 %: на кількість днів у відповідному році (365/366) ? на кількість днів прострочення. Відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення трьох процентів річних у сумі 402,35 Євро у зв`язку з її необґрунтованістю з покладенням на позивача арбітражного збору у сумі 28,88 Євро.
07 лютого 2022 року товариством BRV TRAIDEs.r.o. (Словацька Республіка) подано до суду заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021.
Свої вимоги товариство ВRV TRAIDEs.r.o. (Словацька Республіка) обґрунтовувала тим, що рішення МКАС при ТПП України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 набрало законної сили з дня його винесення, є остаточним та підлягає негайному виконанню. Рішення МКАС при ТПП України не оскаржувалось. ДП "НАЕК "Енергоатом" не зверталося до суду із заявою про добровільне виконання рішення та ігнорує його виконання.
Враховуючи викладене, товариство BRV TRAIDEs.r.o. (Словацька Республіка) просило визнати і надати дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021, видати виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь BRV TRAIDEs.r.o. (Словацька Республіка) 58 278,84 Євро заборгованості, 847,84 Євро - три відсотки річних, нарахованих за період із 27 травня 2021 року до 19 листопада 2021 року, 4 218,45 Євро - витрати з арбітражного збору, 3 000,00 Євро - витрати на правову допомогу, а разом 66 345,13 Євро, а також три проценти річних, що нараховуються на несплачену суму заборгованості кожного дня, починаючи з 20 листопада 2021 року, до моменту сплати суми заборгованості у повному обсязі за наступною формулою: сума заборгованості ? 3 % : на кількість днів у відповідному році (365/366) ? на кількість днів прострочення. Крім того, стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 1 240,50 грн та 11 300,00 Євро витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року заяву товариства BRV TRAIDEs.r.o. (Словацька Республіка) задоволено.
Визнано і надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 за позовом товариства BRV TRAIDEs.r.o. (Словацька Республіка) до ДП "НАЕК "Енергоатом"про стягнення заборгованості.
Видано виконавчий лист на виконання рішення МКАС при ТПП України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 за позовом BRVTRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь BRV TRAIDEs.r.o. (Словацька Республіка) 58 278,84 Євро заборгованості, 847,84 Євро - три відсотки річних, нарахованих за період із 27 травня 2021 року до 19 листопада 2021 року, 4 218,45 Євро - витрати з арбітражного збору, 3 000,00 Євро - витрати на правову допомогу, а разом 66 345,13 Євро, а також три проценти річних, що нараховуються на несплачену суму заборгованості кожного дня, починаючи з 20 листопада 2021 року, до моменту сплати суми заборгованості у повному обсязі за наступною формулою: сума заборгованості ? 3 % : на кількість днів у відповідному році (365/366) ? на кількість днів прострочення.
Стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) 1 240,50 грн судового збору, сплаченого за подання заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Задовольняючи заяву, суд виходив із того, що арбітражна угода не визнана недійсною; сторін належним чином повідомлено про призначення арбітрів та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді сторін; рішення набуло статусу обов`язкового для сторін. Рішення МКАС при ТПП України не суперечить публічному порядку України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року заяву товариства BRV TRAIDEs.r.o. (Словацька Республіка) задоволено частково.
Стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) 1 500,00 Євро витрат на правничу допомогу за подання заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Частково задовольняючи заяву, суд виходив із того, що заявником не наведено опису проведених робіт та витраченого часу, що не дозволяє визначити обґрунтованість заявлених позивачем витрати на правову допомогу. Заява не потребувала значних зусиль у її підготовці, оскільки фактично повторює зміст рішення арбітражного суду та норм процесуального права, з посиланням на які заявник просив заяву задовольнити, а тому справа не є справою значної складності і не потребувала значних професійних зусиль у доведенні обставин, про які йдеться у заяві.
Суд погодився з запереченнями і доводами боржника про те, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу є завищеною, оскільки такий розмір не відповідає складності справи, наданому адвокатом обсягом послуг у суді та не відповідає критерію розумності. Суд визнав співмірним відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 Євро зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційних скарг та позиції учасників справи
У жовтні 2022 року ДП "НАЕК "Енергоатом" подано апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційної суду від 03 жовтня 2022 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що в арбітражній угоді не обумовлено застережень про можливість передачі на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду спорів щодо виконання договорів про публічні закупівлі. Задоволення заяви порушує публічний порядок України, оскільки загрожує безпеці та економіці України, фактично буде надано дозвіл на стягнення коштів у розмірі 435 265,02 Євро з підприємства, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави Україна, та матиме наслідок належного забезпечення оплати заробітної плати працівникам, можливості доведення підприємства до банкрутства, впливу на належне забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб`єктів господарювання та населення, зокрема в зимовий період, a також постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики.
У листопаді 2022 року представник товариства BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) - адвокат Іваненко М. А. подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що договір, укладений між сторонами є цивільно-правовим, оскільки стосується питань оплати за контрактом, а отже, спір міг бути переданий на розгляд МКАС при ТПП України. Боржник сам включив до змісту укладеного контракту арбітражну угоду, виконуваність якої тепер заперечує. Боржник помилково тлумачить публічний порядок. На його думку лише той факт, що боржник є державним підприємством, робить неможливим стягнення з нього боргу, інакше це призведе до банкрутства.
У грудні 2022 року представник товариства BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) - адвокат Іваненко М. А. подав апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційної суду від 14 листопада 2022 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та постановити нове рішення про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" 8 000,00 Євро витрат на правничу допомогу, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що суд не застосував статтю 141 ЦПК України і не надав оцінку поведінці сторін. Суд не врахував намагання стягувача врегулювати спір у позасудовому порядку та недобросовісну поведінку боржника, який зловживає правами.
На супровід справи представники витратили понад 90 годин. В обсяг входили усі послуги з представництва, у тому числі аналіз судової практики, підготовка документів, роз`яснення Клієнту тих чи інших питань щодо судового розгляду, оскарження ухвали про зупинення провадження в апеляційному порядку тощо.
Суд помилково прийняв до уваги докази, подані боржником без надання доказів їх направлення іншій стороні. Відсутність клопотання про зменшення судових витрат, підписаного особою, повноваження якої належним чином підтверджено, виключало можливість їх зменшення судом.
Навіть якщо прийняти до уваги кількість витраченого часу, стає очевидним, що визначена судом першої інстанції сума до стягнення є необґрунтовано низькою. Якщо виходити із присудженої судом суми 1 500 Євро, погодинна ставка представників становить до 17 Євро. Такий розмір є абсолютно неринковим для спорів цієї категорії.
У грудні 2022 року ДП "НАЕК "Енергоатом" також подано апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційної суду від 14 листопада 2022 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви товариства BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) про ухвалення додаткового рішення, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що боржник є суб`єктом господарювання у державному секторі економіки і будь-які витрати мають бути обґрунтовані. Станом на сьогоднішній день ДП "НАЕК "Енергоатом" фактично працює в кризових умовах та обмеженості ресурсів, серед іншого, загальновідома ситуація з окупацією м. Енергодар та безпосередньо Запорізької АЕС.
22 лютого 2023 року представник ДП "НАЕК "Енергоатом" - Мітічкін А. С. подав до суду відзив на апеляційну скаргу представника BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) на ухвалу Київського апеляційної суду від 14 листопада 2022 року.
Позиція осіб, які брали участь у розгляді справи.
В судовому засіданні представник ДП "НАЕК "Енергоатом" - Мітічкін А. С. підтримав апеляційні скарги, просив їх задовольнити.
Представник BRV TRAIDEs.r.o. (Словацька Республіка) - Іваненко М. А. 20 лютого 2023 року подав до суду заяву у якій просив проводити розгляд справи за відсутності представника стягувача.
Суд, порадившись на місці, керуючись статтею 372 ЦПК України, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності представника стягувача.
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції щодо законності ухвали про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України
Частиною другою статті 24 ЦПК Українипередбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Зазначене кореспондується із положенням частини другої статті 351 ЦПК України, якою врегульовано перелік судів апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 367 ЦПК Українивизначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника боржника, який з`явився у судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
25 вересня 2020 року між ДП "НАЕК "Енергоатом" (покупець) та товариством BRVTRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) (постачальник) укладений контракт № 53-129-01-20-02173, за яким постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію відповідно до Технічної Специфікації, яка викладена у Додатку № 2 до контракту та сплатити обумовлену контрактом суму - 58 278,84 Євро.
Згідно з пунктами 9.1 - 9.4 розділу ІХ контракту від 25 вересня 2020 року № 53-129-01-20-02173, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом переговорів та взаємних консультацій. Усі неврегульовані за контрактом спори передаються заінтересованою стороною на розгляд МКАС при ТПП України відповідно до Регламенту цього суду, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору. Місцезнаходження арбітражного суду - м. Київ, Україна. Право, що підлягає застосуванню - матеріальне право України, мова діловодства та арбітражного судочинства - українська. Рішення арбітражного суду є остаточним та обов`язковим для виконання сторонами контракту.
Оскільки ДП "НАЕК "Енергоатом" станом на 26 травня 2021 року не сплатило вартість поставленого товару в розмірі 58 278,84 Євро, BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) звернувся до МКАС при ТПП України із позовною заявою.
Рішенням МКАС при ТПП України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь BRV TRAIDEs.r.o. (Словацька Республіка) 58 278,84 Євро - заборгованості, 847,84 Євро - три відсотки річних, нарахованих за період із 27 травня 2021 року до 19 листопада 2021 року, 4 218,45 Євро - витрати з арбітражного збору, 3 000,00 Євро - витрати на правову допомогу, а разом 66 345,13 Євро, а також три проценти річних, що нараховуються на несплачену суму заборгованості кожного дня, починаючи з 20 листопада 2021 року, до моменту сплати суми заборгованості у повному обсязі за наступною формулою: сума заборгованості ? 3 % : на кількість днів у відповідному році (365/366) ? на кількість днів прострочення. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення трьох процентів річних у сумі 402,35 Євро у зв`язку з її необґрунтованістю з покладенням на позивача арбітражного збору у сумі 28,88 Євро.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд як суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Встановлено, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Щодо арбітрабельності спору
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 Закону.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно з частиною першою статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Відповідно до частини першої статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не надає оцінку правильності цього рішення по суті вирішення спору, а перевіряє лише дотримання строків звернення із заявою, дотримання вимог процесуального закону щодо її форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання рішення.
Правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу врегулюванні статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Конвенція), статтею 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ, та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", згідно з якими тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача. З урахуванням цих положень повинні застосовуватися положення статті 478 ЦПК України.
Згідно зі статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
У справі, яка переглядається, судом першої інстанції встановлено, що: арбітражна угода не визнана недійсною; боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді сторін; рішення набуло статусу остаточного, є обов`язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом.
Щодо доводів заявника про те, що спір не міг бути предметом арбітражного розгляду
У статті 2 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, ратифікованої указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 січня 1963 року, передбачено, що юридичні особи, які за застосованим до них національним законом розглядаються як юридичні особи публічного права, мають право укладати арбітражні угоди.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті.
За змістом абзацу другого частини другої статті 22 ГПК України цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж" не містить прямої заборони щодо передачі на розгляд міжнародного комерційного арбітражу спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із публічними закупівлями.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ці особливості випливають з мети Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За змістом Закону України "Про публічні закупівлі" публічно-правовими є відносини з державного регулювання, контролю у сфері закупівель та громадського контролю, визначення загальних умов здійснення закупівель, їх видів, порядку проведення закупівель та процедур торгів, переговорних процедур, звітності про результати проведення закупівлі тощо.
На відміну від спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої статті 22 ГПК України, які мають публічно-правові аспекти і які підлягають розгляду лише у порядку господарського судочинства, цивільно-правові аспекти таких спорів можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що застосований законодавцем термін "цивільно-правові аспекти спорів" за своїм значенням та переслідуваною законодавцем метою по суті є різновидом саме цивільно-правового спору, який у розглядуваному випадку виник на стадії виконання стороною договірного обов`язку зі сплати коштів за надані послуги.
Питання правових наслідків порушення зобов`язання, відповідальності за порушення зобов`язання врегульовані главою 51 розділу 1 книги п`ятої ЦК України.
Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що спори щодо виконання міжнародних договорів поставки підвідомчі арбітражним судам, оскільки при розмежуванні цивільно-правових (приватно-правових) та публічно-правових аспектів спорів визначальним є характер правовідносин між сторонами, якими в першому випадку є рівноправність сторін договору та їх статусу у таких відносинах, а в іншому - наявність в однієї із сторін договору публічних управлінських функцій.
Отже, за своєю правовою природою спір, який переданий сторонами у справі на вирішення комерційного арбітражного суду, є цивільно-правовим, оскільки стосується виконання укладеного цивільно-правового договору, а не виконання договору про закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі".
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що національним законодавством передбачена заборона передачі на розгляд міжнародного арбітражного суду спору, який виник між товариством BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) та ДП "НАЕК "Енергоатом", є безпідставними та спростовуються висновками суду.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення публічного порядку
Відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини другої статті 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо суд визнає, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Доводи апеляційної скарги про те, що виконання рішення МКАС при ТПП України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 за позовом BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) до ДП "НАЕК "Енергоатом" порушить публічний порядок України, так як з державного підприємства, яке має стратегічне значення для економіки і національної безпеки держави, будуть стягнуті значні грошові кошти, що негативно вплине як на забезпечення надійності та ефективності роботи атомних електростанцій, так і на енергетичну галузь в цілому, є безпідставними з огляду на таке.
Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.
Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.
Згідно з частиною першою статті 47 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює дійсність договору, тлумачення договору, права та обов`язки сторін, виконання договору, наслідки невиконання або неналежного виконання договору, припинення договору, наслідки недійсності договору, відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.