Постанова
Іменем України
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 824/79/22
провадження № 61-12693ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Пасько І. В.,
учасники справи:
позивачв арбітражному спорі (стягувач) - ZENTRUM SOLUTIONS AG (Швейцарія),
відповідач в арбітражному спорі (заявник, боржник) - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (Україна),
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 січня 2022 року у справі № 140/2021 за позовом ZENTRUM SOLUTIONS AG до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "ЦЕНТРАЛІЗОВАНІ ЗАКУПІВЛІ" про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних, арбітражного збору та витрат на правову допомогу, за апеляційними скаргами Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на ухвали Київського апеляційного суду від 14 листопада та від 12 грудня 2022 року у складі судді Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У липні 2022 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ") звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 31 січня 2022 року у справі № 140/2021 за позовом ZENTRUM SOLUTIONS AG до ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "ЦЕНТРАЛІЗОВАНІ ЗАКУПІВЛІ" про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних, арбітражного збору та витрат на правовому допомогу.
Заяву обґрунтовувало тим, що рішенням МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року стягнуто з ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на користь ZENTRUM SOLUTIONS AG 472 000,00 євро - основного боргу, 8 587,10 євро - трьох процентів річних, 13 482,64 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору та 2 000,00 євро - на відшкодування витрат на правову допомогу, а разом 496 069,74 євро. Припинено провадження у справі у частині позовної вимоги про стягнення трьох процентів річних у сумі 135,41 євро у зв`язку з відмовою позивача від стягнення цієї суми.
Вказувало на те, що на момент арбітражного розгляду справи не існувало дійсної арбітражної угоди, яка б давала МКАС при ТПП України бути компетентним судом та, відповідно, прийняти рішення по суті спору, оскільки станом на дату прийняття рішення - 31 січня 2022 року арбітражна угода вже не існувала. Ця обставина, на думку заявника, свідчить про те, що розгляд МКАС при ТПП України спору за проведено за відсутності дійсного волевиявлення сторін на увесь час такого розгляду, а прийняття рішення не відповідає законодавству та є підставою для скасування рішення на підставі підпункту "а" пункту 1 частини другої статті 459 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Водночас ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" стверджувало про те, що в укладеному між сторонами контракті, у розділі IX, міститься арбітражне застереження, проте розділом IX контракту не передбачено застережень про можливість передачі на розгляд МКАС при ТПП України спорів щодо виконання договорів про публічні закупівлі, а тому така обставина суперечить положенням частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Також ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" зазначало, що оскаржуване рішення МКАС при ТПП Українипорушує публічний порядок України, оскільки загрожує безпеці та економіці України. Фактично буде надано дозвіл на стягнення коштів у розмірі 496 069,74 євро з підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави Україна, та матиме негативні наслідки щодо належного забезпечення оплати заробітної плати працівникам підприємства, можливості доведення підприємства до банкрутства, впливу на належне забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб`єктів господарювання та населення, зокрема в зимовий період, а також постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики.
Враховуючи наведене, ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" просило суд задовольнити його заяву та скасувати рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 140/2021.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року заяву ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" залишено без задоволення. Рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 140/2021 залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що МКАС при ТПП України мав компетенцію на розгляд спору між сторонами, оскільки наявне у розділі IX контракту від 15 жовтня 2019 року № 53-129-01-19-01968 арбітражне застереження є арбітражною угодою, укладеною сторонами у письмовій формі, і такою, що відповідає вимогам статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Крім того, дійсність основних положень контракту не впливає на дійсність такої арбітражної угоди, в силу принципу автономності арбітражної угоди.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою спір, який переданий сторонами у цій справі на вирішення МКАС при ТПП України, є саме цивільно-правовим спором, оскільки стосується виконання укладеного цивільно-правового договору, а не виконання договору про державні закупівлі у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі".
Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявник не довів, що оскаржуване рішення арбітражного суду впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна, чи що вказане рішення завдасть шкоди суверенітету чи безпеці держави Україна, а отже, порушує публічний порядок України.
28 листопада 2022 року представник ZENTRUM SOLUTIONS AG - Муляр Є. Г. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій просив вирішити питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 824/79/22 в розмірі 400,00 євро; ухвалити додаткове судове рішення, яким задовольнити заяву про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу в повному обсязі та покласти зазначені витрати на відповідача.
Заява мотивована тим, що до поданих заперечень щодо заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України позивачем було долучено копію договору на правову допомогу, а також копію додаткової угоди, в якій визначено орієнтовний розрахунок суми понесених витрат.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року заяву представника ZENTRUM SOLUTIONS AG - Муляра Є. Г. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на користь ZENTRUM SOLUTIONS AG витрати на правову допомогу в розмірі 400,00 євро.
Задовольняючи заяву, суд виходив із доведеності та обґрунтованості вимог стягувача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційних скарг, позиції інших учасників справи
У грудні 2022 року ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" подало через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити вимоги заяви про скасуваннярішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 140/2021.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції:
- не звернув увагу на те, що в арбітражній угоді не обумовлено застережень про можливість передачі на розгляд МКАС при ТПП України спорів щодо виконання договорів про публічні закупівлі;
- не надав належної правової оцінки доводам ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" про те, що оспорювання рішення суперечить публічному порядку України;
- не врахував, що на виконання вимог законодавства сторони у контракті погодили строк дії контракту як єдиного цілого, зазначивши виключення, які застосовуються до окремих структурних елементів контракту. Для арбітражного застереження як структурного невід`ємного елементу контракту сторони не передбачили виключень - арбітражна угода діяла до 31 грудня 2020 року. Отже, на момент арбітражного розгляду не існувало дійсної арбітражної угоди, яка б давала МКАС при ТПП бути компетентним судом та, відповідно, право прийняти рішення по суті спору.
У січні 2023 року ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" подало через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду апеляційну скаргу наухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви представника ZENTRUM SOLUTIONS AG - Муляра Є. Г. про ухвалення додаткового судового рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції:
- не врахував обставин, які стосуються необхідності та неминучості адвокатських витрат, з огляду на недоведеність стягувачем інформації стосовно відсутності штатних юристів, які б могли здійснювати його представництво;
- не надав належну оцінку тому, що витрати на професійну правничу допомогу, хоч і відносяться до судових витрат, але вони не були обов`язковими витратами у цій справі, оскільки це був вибір стягувача, який не був продиктований необхідністю та неминучістю таких витрат, а тому зазначені витрати стягувач намагається реалізувати за рахунок боржника (відповідача), що порушує принцип справедливості судового рішення, оскільки це може призвести до покладення на боржника необґрунтованих згідно із законом судових витрат;
- проігнорував те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації боржником втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності відокремлених підрозділів жодного доходу. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан боржника.
У січні 2023 року на електронну пошту Верховного Суду від представника ZENTRUM SOLUTIONS AG - Муляра Є. Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року, в якому заявник зазначив про необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Також у вказаному відзиві заявник виклав попередній розрахунок судових витрат на надання правової допомоги у суді касаційної інстанції у розмірі 400,00 євро.
У лютому 2023 року на електронну пошту Верховного Суду від представника ZENTRUM SOLUTIONS AG - Копуся А. А. надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року, в якому зазначив про необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року; витребувано із Київського апеляційного суду матеріали справи № 824/79/22; надано позивачув арбітражному спорі (стягувачу) строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2023 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 14 лютого 2023 року про виправлення описки, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року, надано позивачув арбітражному спорі (стягувачу) строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
У січні 2023 року матеріали справи № 824/79/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року закінчено підготовчі дії у справі за заявою ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 140/2021. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 березня 2023 року на 11:00 год за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28 з повідомленням учасників справи.
Сторонам та їх представникам засобами поштового зв`язку направлено судові повістки-повідомлення про дату, час та місце розгляду справи № 824/79/22, які вони отримали у встановленому законом порядку.
У судове засідання, яке відбулось 02 березня 2023 року прибув представник позивача в арбітражному спорі (стягувача) ZENTRUM SOLUTIONS AG - Муляр Є. Г. та просив у задоволенні апеляційних скарг ДП "НАЕК "Енергоатом" відмовити.
Представники відповідача в арбітражному спорі (заявника, боржника) ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" в судове засідання не з`явились.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Зазначене кореспондується із положенням частини другої статті 351 ЦПК України, якою врегульовано перелік судів апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, беручи до уваги пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 15 жовтня 2019 року між ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (покупець) з однієї сторони та ZENTRUM SOLUTIONS AG (постачальник) з іншої сторони укладений контракт № 53-129-01-19-01968.
Відповідно до контракту № 53-129-01-19-01968 постачальник зобов`язався поставити продукцію - високовольтні вводи виробництва ТОВ "МАСА" (РФ) для потреб ВП "Хмельницька АЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (кінцевий споживач), а Покупець зобов`язався в порядку і на умовах, визначених у Контракті, прийняти та оплатити продукцію (пункти 1.1 та 3.1 контракту, викладені у редакції Додаткової угоди від 11 березня 2020 року № 1 до Контракту).
На виконання зобов`язань за контрактом позивач поставив відповідачу продукцію на суму 472 000,00 євро.
Однак відповідач поставлену позивачем продукцію не оплатив.
Рішенням МКАС при ТПП Українивід 31 січня 2022 року стягнуто з ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на користь ZENTRUM SOLUTIONS AG 472 000,00 євро - основного боргу, 8 587,10 євро - три проценти річних, 13 482,64 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору та 2000,00 євро - на відшкодування витрат на правову допомогу, а разом 496 069,74 євро.
Припинено провадження у справі у частині позовної вимоги про стягнення трьох процентів річних у сумі 135,41 євро у зв`язку з відмовою позивача від стягнення цієї суми, з покладенням на позивача арбітражних витрат у сумі 4,05 євро.
Бухгалтерії Торгово-промислової палати вказано повернути ZENTRUM SOLUTIONS AG надмірно сплачений арбітражний збір у сумі 33,25 євро за мінусом банківської комісії.
15 липня 2022 року ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" подано до Київського апеляційного суду заяву, яка мотивована тим, що рішення МКАС при ТПП Українивід 31 січня 2022 року у справі № 140/2021 підлягає скасуванню, оскільки: на момент арбітражного розгляду не існувало дійсної арбітражної угоди, яка б давала МКАС при ТПП бути компетентним судом та, відповідно, право прийняти рішення по суті спору; спір, який розглядав МКАС при ТПП, не може бути предметом арбітражного розгляду за законом України, оскільки він виник при виконанні господарського договору, пов`язаного із задоволенням державних потреб; арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх нормативно-правове обґрунтування
Щодо апеляційної скарги ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 січня 2022 року у справі № 140/2021
Підстави оскарження рішення арбітражного суду
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
Частиною першою статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується із частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Тлумачення статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Державні суди і міжнародний комерційний арбітраж як юрисдикційні форми захисту цивільних прав є незалежними один від одного. Передумовою цього є визнання обов`язковості арбітражної угоди (стаття 3 Нью-Йоркської Конвенції 1958 року, стаття 5 Конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, статті 7 і 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", пункт 6 частини першої статті 257 ЦПК України).
Водночас арбітражний розгляд справи як інститут приватного вирішення спору не виключає взаємодії із державними судами. Згідно із законодавством України державні суди виконують щодо міжнародного комерційного арбітражу дві функції: функцію сприяння і функцію контролю. Остання передбачає, у тому числі перевірку законності арбітражного рішення, що здійснюється під час розгляду заяви про скасування арбітражного рішення або про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення.
Рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", частиною другою статті 459 ЦПК України.
Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі.
Таким чином, під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу, повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
Щодо компетенції МКАС при ТПП України
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
Згідно з положеннями статті 16 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" питання про компетенцію МКАС при ТПП України у кожній конкретній справі вирішує склад арбітражного суду, який розглядає спір (The principle of "competence-competence").
Отже, на практиці наведений принцип реалізується таким чином, що сам арбітражний суд має тлумачити зміст арбітражної угоди з метою визначення наявності чи відсутності у нього (суду) компетенції на розгляд конкретної справи.
У пункті 9.3 розділу ІХ "Вирішення спорів" контракту № 53-129-01-19-01968, укладеного між сторонами, визначено, що усі не врегульовані за контрактом спори передаються заінтересованою стороною на розгляд до МКАС при ТПП України у відповідності до Регламенту даного суду з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору. Місцезнаходження арбітражного суду - м. Київ, Україна. Право, що підлягає застосуванню, - матеріальне право України (а. с. 37).
Відповідно до пункту 9.5 розділу ІХ "Вирішення спорів" цього контракту рішення арбітражного суду є остаточним та обов`язковим для виконання сторонами контракту (а. с. 37).
Тобто сторони у письмовій формі висловили арбітражне застереження, відповідно до якого будь-який спір, розбіжності або вимога щодо контракту підлягають розгляду у МКАС при ТПП України відповідно до його Регламенту. Також сторони узгодили місце проведення засідання складу арбітражного суду та мову арбітражного розгляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що комерційний арбітражний суд розглянув справу за відсутності компетенції та дійсного волевиявлення сторін на такий розгляд, оскільки після закінчення 31 грудня 2020 року строку дії укладеного між сторонами контракту арбітражне застереження, яке міститься у розділі ІХ цього контракту, також припинило свою дію, є безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Відповідно до статті ІІ Нью-Йоркської Конвенції 1958 року, яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, кожна договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.
Нью-Йоркська конвенція закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина перша статті II Конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав. Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.
За змістом Конвенції кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 920/241/19.
Отже, закінчення строку дії укладеного між сторонами контракту не впливає на дійсність, чинність та виконуваність включеної до нього арбітражної угоди у вигляді арбітражного застереження.
Відповідно до частин другої, третьої статті 5 Регламенту МКАС при ТПП України, заява про відсутність у Міжнародного комерційного арбітражного суду компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що Міжнародний комерційний арбітражний суд перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена відразу ж як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлене у ході арбітражного розгляду. Склад арбітражного суду може у будь-якому з цих випадків прийняти до розгляду заяву, зроблену пізніше, якщо визнає затримку виправданою. Розглядаючи заяву про відсутність компетенції, у тому числі таку, яка ґрунтується на недійсності арбітражної угоди або неможливості її виконання, або втрати нею чинності, склад арбітражного суду аналізує і оцінює положення арбітражної угоди з урахуванням поданих сторонами доказів.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" третейський суд може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. З цією метою арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору. Винесення третейським судом рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження.
Відповідач протягом розгляду справи №140/2021 в арбітражі не подавав заяви про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції, натомість 09 вересня 2021 року до арбітражного суду від відповідача надійшов лист, в якому він призначив арбітром у справі Захарченко Т. Г., а також просив продовжити термін для подання відзиву на позовну заяву строком на один місяць, а також 04 жовтня 2021 року подав до арбітражного суду відзив на позовну заяву, чим фактично визнав компетенцію МКАС при ТПП України та дію арбітражної угоди (а. с. 17, 20).