Постанова
Іменем України
06 березня 2023 року
м. Київ
справа № 686/14358/21-ц
провадження № 61-2546св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Держава Україна в особі Офісу Генерального прокурора,
треті особи: Державна казначейська служба України, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року у складі судді Павловської А. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Купельського А. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави України в особі Офісу Генерального прокурора, треті особи: Державна казначейська служба України, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що постановою слідчого Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Пустового О. О. від 26 вересня 2017 року закрито кримінальне провадження № 12016240010007418. Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ухвалою від 06 квітня 2021 року скасував цю постанову. Внаслідок винесення слідчим незаконної постанови йому завдано моральної та майнової шкоди, зокрема, він зазнав душевних страждань і приниження, переніс раптове хвилювання та душевні страждання, відчував тривогу, страх і занепокоєння за своє психологічне здоров`я, були порушені його честь і гідність, він вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права. Крім того, для відновлення порушених прав позивач витрачав особистий час на підготовку і подання звернення до суду, ніс витрати на проїзд у громадському транспорті та друк скарги.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з Держави Україна на свою користь 100 000 000 000,00 грн моральної шкоди та 60 032,60 грн майнової шкоди.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Держави України на користь ОСОБА_1 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 10,00 грн на відшкодування майнової шкоди. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок прийняття слідчим Пустовим О. О. незаконної постанови про закриття кримінального провадження, позивачу завдано майнової та моральної шкоди. Для відновлення свого порушеного права ОСОБА_1 витратив 10,00 грн на проїзд до суду та у зворотному напрямку для подачі в канцелярію позовної заяви. Крім того, він зазнав душевних страждань, проте, враховуючи характер правопорушення, відшкодування моральної шкоди необхідно визначити у розмірі 500,00 грн.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що відносно ОСОБА_1 були вчинені неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданням йому шкоди. Сам по собі факт прийняття слідчим процесуального рішення про закриття кримінального провадження, яке скасовано слідчим суддею, не свідчить про незаконність дій відповідача та заподіяння ОСОБА_1 шкоди. Надані ОСОБА_1 квитки на проїзд у громадському транспорті є неналежними та недостатніми доказами, оскільки вони не підтверджують обставини, які входять до предмета доказування, зокрема, про понесення цих витрат саме ОСОБА_1 у зв`язку з діями слідчого.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 грудня 2021 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі№ 6-501цс17, від 27 вересня 2017 року у справі № 6-1435цс17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц, у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 638/6944/16-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 10 лютого 2021 року у справі № 761/24143/19.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить розгляд справи проводити за його участі.
У квітні 2022 року Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області подало відзив на касаційну скаргу, я кому зазначено, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачем моральної шкоди у вигляді моральних чи фізичних страждань, погіршення стану здоров`я, порушення нормальних життєвих зв`язків та стосунків з оточуючими людьми тощо, а також не зазначено з яких саме міркувань моральна шкода визначена у сумі один мільярд гривень.
Вирішуючи клопотання про розгляд справи в суді касаційної інстанції за особистої участі заявника, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право особи бути присутньою під час розгляду справи може бути реалізовано у разі розгляду такої справи у відкритому судовому засіданні, у всіх інших випадках присутність інших осіб при розгляді справи у порядку письмового провадження чинним ЦПК Українине передбачено.
Сторона позивача реалізувала свої процесуальні права, які відповідають принципу змагальності на стадії касаційного перегляду справи, шляхом викладення своєї позиції у касаційній скарзі. Клопотання не містить обґрунтувань того, які ще важливі для справи пояснення може надати ОСОБА_1 лише особисто в суді, окрім тих, які викладені письмово.
Верховним Судом враховано, що ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 28).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
У розглядуваній справі Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності заслуховування особистих пояснень заявника, виходячи із повноважень суду касаційної інстанції, який не може встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами, оцінивши характер спору та суть правового питання, яке підлягає вирішенню у розглядуваній справі, Верховний Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, тобто за наявними у ній матеріалами, а тому клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2022 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В., відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У зв`язку з відрядженням судді Усика Г. І. до Вищої ради правосуддя, Розпорядженням від 24 січня 2023 року № 100/0/226-23 про призначення повторного автоматизованого розподілу справи, справу передано судді-доповідачу Ступак О. В.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
Хмельницьким відділом поліції Управління національної поліції здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016240010007418, яке зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 19 листопада 2016 року за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - частина перша статті 364 КК України.
Постановою слідчого Пустового О. О. від 26 вересня 2017 року кримінальне провадження № 12016240010007418 закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2021 року скасовано цю постанову слідчого.
Нормативно-правове обґрунтування
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.