Постанова
Іменем України
07 березня 2023 року
м. Київ
справа № 127/22957/21
провадження № 61-2795св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами",
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2021 року в складі судді Федчишена С. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 лютого 2022 року в складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Медвецького С. К., Оніщука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень в справі
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (далі - ТОВ "Фінансова компанія управління активами") та просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., зареєстрований в реєстрі за № 241228, про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості в розмірі 27 079 грн.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 241228, який був вчинений 26 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Управління активами" заборгованості в розмірі 27 079,00грн.
Стягнуто з ТОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 1 362,00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2 500,00 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.
Суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, конкретних обставин справи, врахувавши, що заявлені витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача, до 2 500,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 лютого 2022 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2021 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку з вчиненням нотаріусом виконавчого напису про стягнення з позивачки грошових коштів в сумі 27 079 грн. При цьому, відповідач заперечень проти позову не висловив, визнав вимоги позивача і не заперечував проти задоволення позову.
Разом з тим ТОВ "Фінансова компанія управління активами" 08 жовтня 2021 року звернулось до суду з клопотанням про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про відшкодування їй понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, вказуючи на неспівмірність їх розміру з обсягом виконаних адвокатом робіт, невеликою складністю справи, відсутністю адвоката в судовому засіданні та в порівнянні з середньою вартістю таких витрат в аналогічних по складності справах.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно зменшив розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до 2 500,00 грн виходячи з їх неспівмірності зі складністю справи, часом, витраченим на виконання адвокатом робіт і їх обсягом, ціною позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 10 лютого 2022 року та змінити рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2021 року в частині вирішення питання про стягнення судових витрат і викласти резолютивну частині рішення в наступній редакції: стягнути з ТОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 908,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 454,00 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2021 року залишити без змін.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року в справі № 910/4881/18, від 09 квітня 2019 року в справі № 826/2689/15, від 18 червня 2019 року в справі № 910/3929/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 24 листопада 2020 року в справі № 911/4242/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
Також вказував на необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 923/567/17, від 06 березня 2019 року в справі № 922/1163/18, від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, від 08 квітня 2020 року в справі № 922/2685/19, від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц, які застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить посилань на те, що відповідач заявив клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, відтак суд безпідставно з власної ініціативи у порушення вимог статті 137 ЦПК України зменшив їх розмір.
Окрім того, у вказаному клопотанні заявник повинен довести, в чому саме полягає неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Вінницького міського суду Вінницької області.
10 травня 2022 року справа № 127/22957/21 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).