Постанова
Іменем України
06 березня 2023 року
м. Київ
справа № 562/3949/18
провадження № 61-13173 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Бурма Олексій Віталійович,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бурми Олексія Віталійовича, на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08 червня 2022 року у складі судді Кушніра О. Г. та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року
у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод та встановлення порядку користування спільним майном, у якому просила суд:
- усунути їй перешкоди у користуванні приміщенням магазину та кафе
з приміщеннями банкетних залів, загальною площею 277,7 кв. м,
що знаходиться по АДРЕСА_1, зобов`язати ОСОБА_4 не чинити
їй перешкоди у користуванні ним, забезпечивши вільний необмежний доступ та безперешкодне здійснення підприємницької діяльності;
- встановити порядок користування вказаним приміщенням, відповідно до якого виділити у її особисте користування приміщення магазину
(2 поверх), залишивши в спільному користуванні приміщення сходових клітин та санвузлів;
- виділити в натурі належну їй на праві власності 21,5/100 частку спільного майна (59,7 кв. м) із спірного приміщення.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй на праві власності належить 43/100 частки приміщення магазину та кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1" (нині - " ІНФОРМАЦІЯ_2") по АДРЕСА_1 .
У липні 2013 року вона зареєструвалася як фізична особа-підприємець
(далі - ФОП) для здійснення господарської діяльності в сфері роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах, надання послуг мобільного харчування, діяльності ресторанів. З цього часу вона здійснювала підприємницьку діяльність у вказаному вище приміщенні магазину та кафе.
З жовтня 2017 року з метою розширення бізнесу, проведення ремонту
та поповнення обігових коштів вона та ОСОБА_2 стали партнерами. Йому на праві власності належить 57/100 частки цього приміщення.
На даний час він чинить їй перешкоди у доступі до належного їй майна, перешкоджає у здійсненні підприємницької діяльності, зокрема, замінив банківські термінали для оплати кредитними картками в магазині та кафе на свої, не надає інформації про фінансові результати діяльності кафе
та магазину. Вважала, що такими діями ОСОБА_2 порушує її право
на вільне користування спільним майном та обмежує у зайнятті підприємницькою діяльністю.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд задовольнити
її уточнені позовні вимоги.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08 червня 2022 року клопотання представника ОСОБА_2 задоволено. Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод
та встановлення порядку користування спільним майном закрито
на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (справа
не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір між сторонами - суб`єктами господарювання виник під час та у зв`язку зі здійсненням ними господарської діяльності в приміщенні магазину та кафе з приміщеннями банкетних залів по АДРЕСА_1 щодо чинення відповідачем позивачу перешкод у користуванні спільним майном. Похідною вимогою є виділення частки в натурі
чи встановлення, у разі неможливості такого виділення, порядку користування спірним майном між двома суб`єктами господарювання для подальшого здійснення ними саме підприємницької діяльності
в приміщеннях продуктового магазину та кафе, які використовуються сторонами в комерційних цілях для надання послуг роздрібної торгівлі
та харчування. Тому вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. При цьому судом ураховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові
від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18, провадження № 12-37гс19.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бурми О. В., залишено без задоволення. Ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08 червня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у вказаній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки між сторонами - суб`єктами господарювання виникли господарські правовідносини, які не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства. Такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат
Бурма О. В., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити до Здолбунівського районного суду Рівненської області для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу № 562/3949/18
із Здолбунівського районного суду Рівненської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бурми О. В., мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивач, як фізична особа, звернулася до суду
з указаним позовом до ОСОБА_5, як фізичної особи, який чинить
їй перешкоди у користуванні спільним майном, у тому числі, яке вона використовувала і для підприємницької діяльності. Подання саме такого позову зумовлено тим, що відповідач чинив перешкоди у користуванні позивачем спільним майном загалом, а не лише при здійсненні підприємницької діяльності. При цьому ОСОБА_5, як ФОП,
не здійснював господарської діяльності у спірному приміщенні.
Вказує, що у даному випадку не підлягає застосуванню правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня
2019 року у справі № 916/1261/18, провадження № 12-37гс19, застосований судами, так як у даних справах різний суб`єктний склад, підстави позову.
Крім цього, заявник зазначає, що позивач очікує понести судові витрати,
що складаються з витрат на професійну правничу допомогу (послуги
і гонорар) у розмірі 7 000,00 грн, які на момент подання позовної заяви
не сплачені, відповідні докази будуть надані у порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бурми О. В., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.