Постанова
Іменем України
06 березня 2023 року
м. Київ
справа № 559/961/17-ц
провадження № 61-125св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрон",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон" на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 червня 2022 року у складі судді Жуковської О. Ю. та постанову Рівненського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О., Майданіка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У березні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон" (далі - ТОВ "Агрон") про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що від злочинних дій ОСОБА_3 загинув їхній батько ОСОБА_4, в результаті чого їм завдана тяжка психологічна травма, спричинена значна моральна та майнова шкода. Батько був ще молодим, допомагав дітям матеріально та морально, а після його смерті повністю змінився хід їх життя. Через передчасну смерть батька вся родина пережила великий стрес, бо втрата непоправна. Майнова шкода складається із витрат на лікування і поховання батька в сумі 31 979,12 грн, встановлення пам`ятника - 25 000,00 грн та 1 500,00 грн за ушкоджений велосипед "Україна". Власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля ВАЗ21114, державний знак НОМЕР_1, яким вчинено ДТП, у результаті якого загинув ОСОБА_4, є ТОВ "Агрон", а ОСОБА_3 станом на момент скоєння ДТП працював на посаді директора Філії № 9 ТОВ "Агрон".
Враховуючи викладене, позивачі, з урахуванням уточнених вимог, просили стягнути з ТОВ "Агрон" на їх користь по 300 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди кожному, 5 579,12 грн матеріальної шкоди та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 червня 2022 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Агрон" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах 48 647,51 грн на відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з ТОВ "Агрон" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 250 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що моральна шкода позивачам завдана смертю батька, що спричинило та буде спричиняти протягом усього їх життя позивачів страждання; відновити становище, яке існувало до смерті батька у житті позивачів неможливо, тому їм необхідно відшкодувати моральну шкоду, яка з урахуванням зазначених обставин, складає 250 000,00 грн кожному. Також з відповідача як роботодавця винуватця ДТП підлягають стягненню документально підтверджені витрати за пошкодження велосипеда, лікування, поховання загиблого та спорудження надгробного пам`ятника.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із передбаченого законом обов`язку особи, яка завдала шкоди смертю потерпілого, відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, відшкодувати ці витрати, та обґрунтована належними і достовірними доказами того, що позивачами у справі було понесено витрати на поховання батька, який загинув внаслідок винних дій працівника відповідача при виконанні тим службових обов`язків, у зв`язку з чим відповідальність за шкоду згідно з положеннями частини першої статті 1172 ЦК України, несе роботодавець - ТОВ "Агрон".
Визначений місцевим судом розмір морального відшкодування в сумі по 250 000,00 грн кожному позивачу на думку апеляційного суду, попри те, що це не компенсує душевні страждання останніх у зв`язку із втратою батька, які тривають та будуть тривати протягом усього життя позивачів, і таке становище є невідновним, все ж є справедливим відшкодуванням у цьому випадку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року ТОВ "Агрон" подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 червня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, а саме стягнути не з Товариства, а з ОСОБА_3 на користь позивачів по 250 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 534/872/16, від 14 квітня 2021 року у справі № 640/14435/17, від 09 червня 2021 року у справі № 303/5874/18, від 07 липня 2021 року у справі № 646/989/18, від 14 липня 2021 року у справі № 127/27732/19, від 08 жовтня 2021 року у справі № 641/7683/19, від 27 жовтня 2021 року у справі № 177/472/16, від 01 листопада 2021 року у справі № 920/343/20, від 11 листопада 2021 року у справі № 131/709/18, від 24 листопада 2021 року у справі № 479/392/20.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
Згідно з вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 березня 2021 року ОСОБА_3, засуджений 29 листопада 2014 року вироком Дубенського міськрайонного судом Рівненської області за частиною другою статті 368 КК Українина шлях виправлення не став, а під час випробувального терміну вчинив тяжкий злочин. Так судом встановлено, що 26 червня 2015 року в період часу з 22 год 00 хв до 22 год 30 хв, ОСОБА_3, керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем ВАЗ 21114, державний номерний знак НОМЕР_1, на вул. Шевченка в с. Варковичі Дубенського району Рівненської області, рухаючись зі сторони центру с. Варковичі у напрямку автодороги Київ-Чоп, зі швидкістю 60 км/год, поблизу господарства № 27 на вул. Шевченка проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в порушення вимог пунктів 10.1 та 34.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету України від 10 жовтня 2001 року, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яку перетинати заборонено, виїхав на смугу зустрічного руху та рухаючись по лівій зустрічній смузі допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, який рухався по вул. Шевченка у зустрічному напрямку по правій смузі руху зі сторони автодороги Київ-Чоп у напрямку центру с. Варковичі. ОСОБА_3 внаслідок вчинених протиправних дій під час керування транспортним засобом з порушенням пункту 10.1 та 34.1 Правил дорожнього руху України, створив небезпечно-аварійну обстановку, внаслідок якої не мав технічної можливості запобігти цій дорожньо-транспортній пригоді шляхом застосування екстреного гальмування при своєчасному прийнятті мір до реагування. У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у медичному закладі, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Цим вироком засуджено ОСОБА_3 за частиною другою статті 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки. На підставі статті 71 КК Українидо призначеного покарання засудженому частково приєднано не відбуту міру покарання за вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 листопада 2014 року за частиною другою статті 368 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, наділенні владними та організаційно-розпорядчими функціями та займати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування на строк три роки, з конфіскацією всього належного йому майна, та остаточно призначено покарання засудженому у вигляді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 роки та позбавленням права обіймати посади, наділенні владними та організаційно-розпорядчими функціями та займати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування на строк 3 роки.
Стягнуто солідарно з ТОВ "Агрон" та обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, 46 093,81 грн. Також суд розпорядився речовими доказами.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 06 липня 2021 року вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 березня 2021 року в частині вирішення цивільного позову потерпілих скасовано та призначено новий розгляд цивільного позову потерпілих у порядку цивільного судочинства у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду. В іншій частині вирок залишено без змін.
Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3369579, що діяв із 31 липня 2014 року до 30 липня 2015 року страхувальником ВАЗ 21114, державний номерний знак НОМЕР_1, є ТОВ "Агрон".
Відповідно до наказу генерального директора ТОВ "Агрон" Ходорковського Д. М. від 03 листопада 2014 року № 86-к ОСОБА_3 03 листопада 2014 року призначено на посаду директора Філії № 9 ТОВ "Агрон" та наказом від 01 липня 2015 року № 65/1-К ОСОБА_3 звільнено з посади.
Згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТОВ "Агрон", затверджених генеральним директором Ходорковським Д. М., визначено початок робочого дня - 09 год 00 хв; закінчення робочого дня - 18 год 00 хв; у п`ятницю закінчення робочого дня - 18 год 00 хв. Порушення режиму роботи є порушенням трудової дисципліни і піддається дисциплінарним стягненням. Одночасно для окремих працівників умовами трудового договору (контракту) може бути передбачений інший режим роботи. Робота у вихідний день може компенсуватись за погодженням сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі (розділ V. Робочий час і його використання).
У матеріалах справи є копії медичних довідок та виписки із історії хвороби ОСОБА_4 про призначення йому під час лікування медичних препаратів та процедур, які вказують на здійснення витрат на лікування потерпілого. Матеріальна шкода на придбання необхідних медичних препаратів, а також на поховання, що підтверджена документально, становить 26 647,51 грн. Витрати на встановлення пам`ятника становлять 22 000 грн, що підтверджено накладною від 23 червня 2017 року № 67.
Правове обґрунтування
Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до частин другої та п`ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Обов`язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.
Потерпілий має подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок ДТП, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) сформульовано висновок, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.