Постанова
Іменем України
06 березня 2023 року
м. Київ
справа № 752/20087/20-ц
провадження № 61-13329св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про державну реєстрацію права власності.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22 лютого 2007 року між ним та ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК" укладений кредитний договір № 808-Ф.
З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між сторонами укладений іпотечний договір № 808-Ф/ІП-1, відповідно до умов якого він передав банку в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
26 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округуЮдіним М. А. внесено запис № 35741984 про право власності ТОВ "Кредитні ініціативи" на цю квартиру.
Вважає, що державна реєстрація права власності на спірну квартиру є незаконною та такою, що проведена з порушенням встановлених чинним законодавством правил, оскільки ТОВ "Кредитні ініціативи" здійснено стягнення належного йому майна без його згоди, незважаючи на заборону, встановлену Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Крім того, він не отримував письмової вимоги про усунення порушення, а тому ТОВ "Кредитні ініціативи" подали для державної реєстрації неповний комплект документів.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02 березня 2020 року, індексний номер 51406832, на квартиру загальною площею 92,6 кв. м, житловою - 46,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ "Кредитні ініціативи"; визнати протиправним та скасувати запис про право власності від 26 лютого 2020 року № 35741984 на зазначену квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2043923580000 за ТОВ "Кредитні ініціативи".
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не поширюються на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), оскільки, звернення стягнення на спірну квартиру здійснено не у примусовому порядку, позивач надав згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням останнього, що погоджено пунктом 4.2. іпотечного договору.
Іпотекодержатель надсилав позивачу вимоги про усунення порушення, проте останній не отримав її внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.
Крім того, з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачено.
Спір існує між позивачем та ТОВ "Кредитні ініціативи" щодо права на квартиру внаслідок дій ТОВ "Кредитні ініціативи" щодо реєстрації за собою такого права, тому приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін М. А. є неналежним відповідачем.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02 березня 2020 року, індексний номер 51406832, на квартиру загальною площею 92,6 кв. м, житловою - 46,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Кредитні ініціативи".
Визнано протиправним та скасовано запис про право власності від 26 лютого 2020 року № 35741984 на нерухоме майно - квартиру загальною площею 92,6 кв. м, житловою - 46,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2043923580000 за ТОВ "Кредитні ініціативи".
У задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що звернення стягнення на спірне майно порушує вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 645/5280/16-ц, від 12 липня 2018 року у справі № 372/977/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19, Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-969цс16.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
22 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК" укладений кредитний договір № 808-Ф, за умовами якого позивач отримав кредит у розмірі 130 000,00 дол. США строком до 21 лютого 2010 року зі сплатою 15 % річних.
З метою забезпечення цього договору, 22 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК" укладений іпотечний договір № 808-Ф/ІП-1, відповідно до умов якого позивач передав банку в іпотеку належну йому на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності (бланк серія НОМЕР_1 ) від 23 грудня 2004 року трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
В іпотечному договорі сторони обумовили, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" (пункт 4.2. іпотечного договору).
06 вересня 2019 року ТОВ "Кредитні ініціативи" направив позивачу повідомлення від 23 серпня 2019 року № 1136 про наявність заборгованості та намір кредитора звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Факт надіслання таких вимог підтверджують поштові квитанції й описи вкладення до цінного листа. Повідомлення направлялося рекомендованими листами з описом на адресу позивача, вказану в кредитному та іпотечному договорах, - АДРЕСА_1, проте було повернуто "за закінченням терміну зберігання".
26 лютого 2020 року ТОВ "Кредитні ініціативи" на підставі іпотечного договору зареєструвало за собою право власності на предмет іпотеки.
З довідки про реєстрацію місця проживання від 04 січня 2015 року № 1582 ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_2, дочка ОСОБА_3, та малолітня ОСОБА_4 постійно проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Правове обґрунтування
07 червня 2014 року набрав чинності Закон № 1304-VII, підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.
Пунктом 4 Закону № 1304-VII передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Закон № 1304-VII ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без згоди останнього на таке відчуження.
Мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє його примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).
Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. До прийняття Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.