ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/18611/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Ломаки В. С.
від 10.08.2022
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Алданової С. О., Суліма В. В., Зубець Л. П.
від 14.11.2022
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 695 850 665,62 грн,
за участю представників:
від позивача: Жуков А.О.,
від відповідача: Франюк А.В.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог, 695 850 665,62 грн, з яких: 693 224 189,83 грн - сума основного боргу з оплати електричної енергії, поставленої за Договором № 0424-0413 протягом серпня 2021 року-січня 2022 року включно; 1 145 398,24 грн - пені, 941 423,22 грн - 3 % річних, 539 654,33 грн - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань з оплати отриманої протягом серпня 2021 року - січня 2022 року на підставі договору про участь у балансуючому ринку (ідентифікатор Договору: № 0424-0413; дата акцептування 27.05.2019) електричної енергії, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 693 224 189,83 грн, а також виникли підстави для стягнення з останнього пені та компенсаційних виплат у вищевказаному розмірі.
Господарський суд міста Києва рішенням від 26.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, позов задовольнив частково. Стягнув з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" 435 678 090,19 грн основного боргу, 1 029 136,31 грн пені, 845 865,46 грн 3 % річних, 539 654,33 грн інфляційних втрат, а також 546 694,65 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 198 761 066,99 грн основного боргу закрито, у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" подано заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 90 000,00 грн, до якої останнім долучено копію укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК" договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 року № 1491-ЗЭ, копії додаткових угод до цього правочину від 27.12.2019 року № 1, від 30.12.2020 року № 3, від 12.10.2021 року та від 20.12.2021 року, а також копію підписаного між сторонами договору № 1491-ЗЭ акту наданих послуг від 28.07.2022 року № 74 загальною вартістю 90 000,00 грн.
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 10.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, у справі № 910/18611/21 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 01.08.2022 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково. Стягнув з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" відмовив.
Рішення мотивовані тим, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем у цій першій заяві по суті спору не було визначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а зазначено лише про намір додатково подати суду відповідні докази на підтвердження розміру та понесення означених судових витрат у процесі розгляду справи. Однак сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
З урахуванням предмету та підстав позовних вимог, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги, зокрема, часткове задоволення позову судом першої інстанції, викладені відповідачем заперечення проти розміру витрат на оплату послуг адвоката та клопотання про їх зменшення, відсутність у попередньому (орієнтовному) розрахунку конкретно визначеного розміру відповідних витрат та невідповідність ряду вказаних в акті від 28.07.2022 року № 74 адвокатських послуг критеріям щодо їх необхідності та неминучості, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, а також співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції прийшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у справі № 910/18611/21, у якій просило їх скасувати в частині задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вимог заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме застосовано норми частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.08.2022 у справі № 912/423/20, від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, частини п?ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23.08.2022 № 912/423/20, частини шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19, від 23.08.2022 у справі № 912/423/20.
Позивач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Предметом касаційного оскарження у цій справі є додаткове рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції, якими заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо питання застосування положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням критеріїв, що застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 910/18250/16 викладено такі висновки.
Згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За змістом статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).