ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2023 року
м. Київ
справа № 808/575/18
адміністративне провадження № К/9901/53576/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Дашутіна І.В., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Запорізькій області) на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 (суддя Калашник Ю. В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 (головуючий суддя Дурасова Ю. В., судді: Божко Л. А., Уханенко С. А.) у справі за заявою Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ``Запоріжспецсплав`` про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
У С Т А Н О В И В :
15.02.2018 Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГК ДФС) звернулося до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)``Запоріжспецсплав``, застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС від 14.02.2018.
Підставою для прийняття керівником ГУ ДФС рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків та звернення з цією заявою в порядку, встановленому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, стали обставини недопуску податкових інспекторів до перевірки товариства.
Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 16.02.2018 відкрив провадження у справі та призначив її розгляд у судове засідання.
У судовому засіданні відповідач просив суд закрити провадження у справі з тих підстав, що у даному випадку має місце спір про право, оскільки товариство оспорює в судовому порядку наказ про призначення перевірки, до проведення якої його уповноважені особи не допустили податкових інспекторів.
Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 19.02.2018, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018, врахував заперечення позивача та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
ГУ ДФС звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 і направити справу для продовження розгляду та прийняття рішення по суті.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач наголошував, що нормою статті 283 КАС України не передбачено правові наслідки постановлення судом ухвали про закриття провадження у справі у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для звернення до суду з відповідною заявою. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Однак, суди не встановили фактів, що є підставою для відмови у відкритті провадження за цією заявою. Також позивач вважає, що з боку платника податків недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки був безпідставним, оскільки для проведення контрольного заходу були наявні визначені чинним податковим законодавством підстави та належним чином оформлені документи (направлення на проведення перевірки, копія наказу про проведення перевірки).
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.
Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України та відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, Колегія суддів Верховного Суду визнала, що касаційна скарга ГУ ДФС підлягає задоволенню з огляду на таке.
Касаційна скарга у цій справі стосується питання застосування норм процесуального права, якими врегульовано правові наслідки розгляду адміністративних справ за зверненням органів доходів і зборів до адміністративного суду в передбаченому нормою статті 283 КАС України порядку, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у цій справі наявний спір про право. Такі висновки суд зробив на підставі встановлених під час розгляду заяви контролюючого органу при реалізації провадження у порядку статті 283 КАС України обставин щодо подання 13.02.2018 платником податків позовної заяви до суду про скасування наказу від 08.02.2018 №385 про проведення перевірки, до якої товариство не допустило посадових осіб контролюючого органу. Подання платником податків позовної заяви про скасування наказу про проведення перевірки суд визнав як спосіб вияву незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу, як передумови виникнення обставин для звернення контролюючого органу до суду у порядку статті 283 КАС України, що своєю чергою обумовлює виникнення спору про право.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.