ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2023 року
м. Київ
справа № 675/1032/18
касаційне провадження № К/9901/66413/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.07.2018 (суддя Блонський В.К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 (головуючий суддя - Капустинський М.М., судді - Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - Пенсійний фонд), Управління Державної казначейської служби України в Ізяславському районі Хмельницької області (далі - Казначейство) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Пенсійного фонду і Казначейства, у якому просила: визнати дії Пенсійного фонду протиправними щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні суми утриманих податків з пенсії за період з 01.02.2015 по 30.06.2016; зобов`язати Пенсійний фонд повернути суму утриманих податків у спосіб нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2015 по 30.06.2016 в сумі 1427,27 грн. у зв`язку з неконституційною нормою законодавства, відповідно до якої проводилось оподаткування пенсії, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 № 1-р/2018.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 послалася на те, що: Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018 у справі№ 1-6/2018 за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України; оскільки, положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій є таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), то утримання Пенсійним фондом податків з пенсій підлягає поверненню у спосіб нарахування та виплати частини пенсії за період, протягом якого проводилось оподаткування пенсії.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 19.07.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018, у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01.01.2015 і не були визнанні такими, що не відповідають Конституції України на момент виникнення спірних правовідносин, з огляду на що Пенсійний фонд, здійснюючи відповідні відрахування, діяв у відповідності до законодавства, тобто, правомірно.
ОСОБА_1 оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 03.12.2018 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки, що: пенсія не є заробітком громадян або іншим доходом, пов`язаним з будь-яким видом діяльності, а є одним з видів соціальних виплат у розумінні статті 46 Конституції України; Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2018 у справі№ 1-6/2018 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України; відмова держави від своїх гарантій та неповернення утриманих податків з пенсії є порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод.
У відзиві на касаційну скаргу Пенсійний фонд просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів залишити без змін з підстав того, що оскільки положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166 щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання втратили чинність 27.02.2018, то утримання за період з 01.02.2015 по 30.06.2016 з пенсії ОСОБА_1 здійснювались правомірно.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.01.2023 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 11.01.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному фонді та з 23.01.2002 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 27.02.2014 їй призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 80% від суми заробітної плати державного службовця, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
За період з 01.02.2015 по 30.06.2016 з пенсії ОСОБА_1 був утриманий податок з доходів фізичних осіб та військовий збір у загальній сумі 1427,27 грн.
07.03.2018 ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного фонду із заявою, в якій просила повернути суму утриманого податку з пенсії у спосіб нарахування та виплати у зв`язку з неконституційною нормою законодавства, відповідно до якої проводилось утримання податків з пенсії.
Пенсійний фонд листом від 26.03.2018 № 679/М-8 відмовив ОСОБА_1 у поверненні суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору, утриманих з пенсії позивача, мотивуючи це відсутністю підстав для такого повернення.
Позивач не погодившись із відмовою щодо повернення їй утриманого податку та військового збору, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об`єктом оподаткування збору є доходи, визначені пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків об`єкта оподаткування щодо доходів.
Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 164.1.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.