ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2023 року
м. Київ
справа № 161/8469/21
провадження № 51-3897км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
потерпілого ОСОБА_7,
представника потерпілого ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_9 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року постановлені у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шклинь Горохівського району Волинської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, жителя того ж міста ( АДРЕСА_2,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішеньі встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2022 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням тривалістю 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК.
Вирішено питання щодо цивільного позову та долі речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_9 15 січня 2021 року близько 12 год у під`їзді №1 будинку АДРЕСА_3, в ході словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_7, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, діючи з прямим умислом, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, схопив правою рукою за кисть руки потерпілого, стиснув її та різко викрутив. Вищевказаними умисними протиправними діями ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_7 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.
За ухвалою Волинського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2022 року залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року, та закрити кримінальне провадження стосовно нього на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримання. При цьому посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять постанови про призначення (визначення) групи слідчих (дізнавачів), які б уповноважували як дізнавача ОСОБА_10, так і старшого слідчого ОСОБА_11 проводити досудове розслідування у кримінальному провадженні, що тягне за собою визнання доказів, зібраних у цьому кримінальному провадженні недопустимими у зв`язку з їх отриманням неуповноваженими суб`єктами.
Крім того, вважає недопустимими доказами довідку № 459 від 15 січня 2021 року, консультативний висновок спеціаліста від 18 січня 2021 року, рентгенографію від 15 січня 2021 року, висновки експертів від 27 січня 2021 року № 49 та від 12 березня 2021 року № 153, з тих підстав, що довідка та консультативний висновок не відкривалися стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК, та з матеріалів кримінального провадження не убачається, яким чином зазначені документи було долучено до матеріалів провадження.
Також указує на суперечливість інформації указаної в довідці № 459 від 15 січня 2021 року та консультативному висновку спеціаліста від 18 січня 2021 року, що дає підстави уважати, що потерпілий міг отримати тілесні ушкодження за інших обставин.
Вважає, що у кримінальному провадженні стосовно нього не встановлено достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримання, а тому провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Захисник засудженого підтримала вимоги касаційної скарги, просила скасувати вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року, та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК.
Прокурор, у судовому засіданні, навівши відповідні доводи, просив залишити без зміни вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Потерпілий та його представник у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого, а рішення судів залишити без зміни.
Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не зʼявилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, прокурора, потерпілого та представника потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Стосовно доводів касаційної скарги засудженого про недопустимість доказів зібраних у кримінальному провадженні стосовно нього та відсутність у матеріалах провадження постанов про призначення (визначення) групи слідчих (дізнавачів), колегія суддів зазначає наступне.
У постанові від 14 лютого 2022 року об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зробила висновок про те, що постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами.
Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилось, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах.
Процесуальне рішення про призначення групи слідчих, старшого слідчої групи, зміну групи слідчих чи об`єднання матеріалів досудових розслідувань не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для здійснення досудового розслідування уповноваженими особами, не є документами у розумінні частини другої статті 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та зібраних відповідними суб`єктами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.
У випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне питання щодо перевірки доказів з огляду на їх належність та допустимість, суд має перевірити ці обставини, в тому числі шляхом витребування та приєднання до справи відповідних процесуальних документів з подальшим наданням їм оцінки (провадження №51-4963кмо20).