Постанова
Іменем України
06 березня 2023 року
м. Київ
справа № 357/6441/21-ц
провадження № 61-13294св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Крижанівської А. В., Гуля В. В., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У червні 2021 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, яка є її рідною сестрою по батькові. Вона та її сестра ОСОБА_6 мали спільного батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, проте за життя він не перебував у шлюбі з матір`ю ОСОБА_6 . Вона дізналася у 1992-1993 роках від двоюрідної сестри свого батька ОСОБА_9, що має рідну сестру по батькові, а знайомство з нею відбулося у 2004 році. З того часу вона та ОСОБА_6 розпочали спілкування та підтримували тісні й теплі родинні відносини. Вона їздила разом із ОСОБА_6 та її матір`ю на могилу до батька. В селі Ямне Великописарівського району Сумської області, звідки родом ОСОБА_8, майже всі мешканці знали, що він мав тісні стосунки з ОСОБА_10, внаслідок яких має позашлюбну доньку - ОСОБА_6 .
Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно - трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . 06 травня 2021 року вона звернулася до Другої Білоцерківської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої єдинокровної сестри ОСОБА_6, та дізналася, що спадкова справа заведена на підставі заяви ОСОБА_2 . Оскільки у неї відсутні прямі докази того, що вона та ОСОБА_6 є рідними сестрами, просила встановити факт, що вона та ОСОБА_6 є рідними сестрами, а також визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2022 року у складі суді ОСОБА_12 позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Встановлено факт перебування ОСОБА_1 у родинних стосунках з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме встановлено, що ОСОБА_1 є рідною (єдинокровною) сестрою ОСОБА_6 . У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 є рідною (єдинокровною) сестрою ОСОБА_1, оскільки цей факт підтверджується копією акта про народження, копією свідоцтва про народження позивачки, висновком почеркознавчої експертизи, фото, показаннями свідків.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що факт перебування ОСОБА_1 у родинних стосунках із ОСОБА_6 не може підтверджуватися самими лише показаннями свідків. Показання свідків не можуть вважатися достатніми та достовірними доказами наявності між особами певних родинних відносин.
У копії актового запису не зазначено повного ім`я батька, зокрема, його прізвища та по батькові, або інших ідентифікаційних даних, з яких можна було б достовірно встановити, що саме ОСОБА_8 був батьком ОСОБА_6 . Інші передбачені законодавством документи, з яких можна було б встановити походження ОСОБА_6 від батька ОСОБА_8 (свідоцтво про народження, заява про визнання батьківства, рішення суду про встановлення факту батьківства тощо) відсутні.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2022 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі заявник зазначив, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права, саме статей 110, 113 ЦПК України, у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2020 року у справі № 704/41/18, від 14 грудня 2022 року у справі № 394/85/21-ц, а також висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19.
У березні 2023 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_13 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що позивачкою не доведений факт родинних зв`язків із ОСОБА_6, а отже, висновки суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
10 лютого 1953 року ОСОБА_8 уклав шлюб зі ОСОБА_14 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_1, її батьками зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_16, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
21 серпня 1975 року ОСОБА_17 та ОСОБА_1 уклали шлюб, і позивач змінила прізвище на " ОСОБА_1".
12 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначаючи, що вона є її сестрою.
Після смерті ОСОБА_6 відкрита спадкова справа № 51/2021 щодо майна померлої. Спадкоємцями, які бажають отримати спадщину після померлої є ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям не видавалися за заявою ОСОБА_1, яка повідомила нотаріуса про судовий спір.
Правове обґрунтування
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); сімейних відносин; відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).
Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених у ЦК України умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).
Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.
Відповідно до частин першої-другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 77, частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.