Постанова
Іменем України
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 755/19435/20
провадження № 61-4656св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Яремка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Воробйової І. А., Олійник А. С., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іценко Оксана Григорівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Іценко О. Г., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва (далі - приватний виконавець) Лановенко Л. О., ОСОБА_3, про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації.
На обґрунтування позову посилалося на те, що 21 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), процесуальним правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", укладений кредитний договір
№ ML-0DE/10/2007, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 53 000,00 дол. США.
28 травня 2010 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого позивач прийняв право вимоги за кредитним договором від 21 вересня 2007 року № ML-0DE/10/2007.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 74 357,82 дол. США, що в еквіваленті становить 592 706,18 грн, та 143 013,53 грн, і судові витрати - 1 820,00 грн. На підставі зазначеного рішення суду 03 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження № 33795248, у межах якого 20 серпня 2012 року накладено арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.
12 вересня 2014 року ОСОБА_1 відчужив квартиру АДРЕСА_1 шляхом укладання договору дарування на користь ОСОБА_2
ТОВ "ОТП Факторинг Україна" вважало, що ОСОБА_1 здійснив відчуження, а ОСОБА_2 набула у власність вказане нерухоме майно виключно з метою та умислом ухилення від виконання зобов`язання за рішенням суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому вважало, що оспорюваний правочин за своєю правовою природою є фіктивним.
З урахуванням наведеного позивач просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений 12 вересня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Іценко О. Г., зареєстрований у реєстрі під номером 1807, у порядку застосування наслідків недійсності правочину скасувати державну реєстрацію права власності на вказану квартиру.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року позов задоволено. Договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 12 вересня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Іценко О. Г., зареєстрований у реєстрі за номером 1807 визнано недійсним.
Державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, проведену на підставі договору дарування від 12 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Іценко О. Г. та зареєстрованого у реєстрі за номером 1807, скасовано.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оспорюваний договір спрямований не на реальне настання правових наслідків, а на приховування нерухомого майна, з метою уникнення звернення стягнення на це майно під час примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості перед позивачем.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оспорюваний правочин укладений ОСОБА_1 з метою уникнення боргових зобов`язань за кредитним договором, оскільки виконання кредитного договору від 21 вересня 2007 року забезпечено укладенням іпотечного договору.
Матеріали справи не містять відомостей про звернення позивачем стягнення майна на предмет іпотеки та недостатності коштів від реалізації іпотечного майна для задоволення потреб банку.
Обставини, які б свідчили, що при укладенні оспорюваного договору були порушені вимоги статті 203 ЦК України, відсутні.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У травні 2022 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 відчужив ОСОБА_2 спірне майно з метою ухилення від виконання зобов`язань за рішенням суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, відповідно до яких будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, має ставитись під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 910/7976/17, від 03 березня 2020 року у справі № 904/7905/16, від 03 березня 2020 року у справі № 916/3600/15, від 26 травня 2020 року у справі № 922/3796/16, від 04 серпня 2020 року у справі
№ 04/14-10/5026/2337/2011, від 24 липня 2019 року № 405/1820/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 13 травня 2020 року у справі № 372/3541/16-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 619/82/19.
У червні 2022 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Кириченко Н. О., просить касаційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Вважає, що посилання товариства на те, що оспорюваний правочин укладений з метою ухилення від виконання боргових зобов`язань за кредитним договором, не заслуговують на увагу, оскільки виконання кредитного договору було забезпечено укладенням договору іпотеки від 21 вересня 2007 року, предметом якого є земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3, а також договором поруки.
Вартість предмета іпотеки є вищою ніж сума кредиту. Спірна квартира не була предметом іпотеки, а тому наведені позивачем підстави не свідчать про фіктивність укладеного правочину.
ОСОБА_1 на момент вчинення оспорюваного правочину був власником спірної квартири, тому мав право розпоряджатися нею на власний розсуд, спірне майно не мало жодних обтяжень права власності, не перебувало під арештом, а тому його дії з відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна не можуть бути визнані недобросовісною поведінкою.
У червні 2022 року надійшли пояснення на касаційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна", в яких приватний виконавець Лановенко Л. О. просить касаційну скаргу задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Посилається на те, що вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину, суд має врахувати, що відповідач відчужив майно після ухвалення рішення про стягнення з нього заборгованості за кредитом, майно відчужене на підставі безвідплатного договору, майно відчужене на користь близького родича, після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором. Сукупність зазначених обставин доводить той факт, що відповідач діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулось з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майна як боржника.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Суди встановили, що 21 вересня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № ML-0DE/10/2007 на суму 53 000,00 дол. США зі сплатою відсотків у розмірі 5,99 % річних, із кінцевим терміном повернення - 21 вересня 2022 року.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2011 року у справі № 2-3230/2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за договором про надання кредиту від 21 вересня 2007 року № ML-0DE/10/2007 у розмірі 74 357,82 дол. США, що в еквіваленті становить 592 706,18 грн, та 143 013,53 грн, судові витрати - 1 820 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 грудня 2014 року у справі № 2-3230/2011 залишено без задоволення заяву про перегляд зазначеного заочного рішення.
Постановою головного державного виконавця Коровайко О. С. від 03 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження № 33795248 на підставі виконавчого листа № 2-3230-11, виданого 16 грудня 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 солідарного боргу в розмірі 737 539,71 грн.
Постановою головного державного виконавця Коровайко О. С. від 20 серпня 2012 року в межах ВП № 33795248 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.
Постановою приватного виконавця Лановенко Л. О. відкрито виконавче провадження від 17 листопада 2020 року № 63636000 на підставі виконавчого листа № 2-3230-11, виданого 16 грудня 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за договором про надання кредиту в розмірі 74 357,82 дол. США, що в еквіваленті становить 592 706,18 грн, та 143 013,53 грн, і судових витрат - 1 820,00 грн.
Відповідно до листа КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 01 грудня 2020 року, згідно з даними реєстрових книг підприємства, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 17 травня 2007 року.
Копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 травня 2007 року, наявною у матеріалах справи, стверджено, що спадкоємцем майна ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його син - ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1 від 11 грудня 2020 року, право власності на вказану квартиру зареєстроване 12 вересня 2014 року за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, серія та номер: 1870, виданого 12 вересня 2014 року приватним нотаріусом Іценко О. Г.
Відповідно до змісту оспорюваного договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Іценко О. Г., зареєстрованого в реєстрі за № 1807 від 12 вересня 2014 року, дарувальник ОСОБА_1 передає, а обдарована ОСОБА_2 безоплатно приймає в дарунок квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 є рідним сином відповідачки ОСОБА_2, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження ОСОБА_1, серії НОМЕР_1 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.