Постанова
Іменем України
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 344/14718/20
провадження № 61-4128св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Яремка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Воробйової І. А., Олійник А. С., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Фінанс Груп", ОСОБА_7, ОСОБА_8,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Івано-Франківська міська рада, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Державна інспекція містобудування України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, від імені яких діє адвокат Марчак Мирослав Петрович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2021 року у складі судді Пастернак І. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Бойчука І. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом (вимоги якого збільшили під час розгляду справи) до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Івано-Франківська міська рада, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та Державна інспекція містобудування України, про визнання незаконним та самочинним будівництва, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позову посилалися на таке.
Вони є власниками квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . ОСОБА_5 здійснює самочинне будівництво (капітальну реконструкцію) суміжного житлового будинку АДРЕСА_4 . Будівельні роботи проводяться без жодних документів, що надавали б право відповідачці на їх виконання, про що свідчать відповіді з Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Управління ДАБК) Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Тому відбувається порушення містобудівних умов та обмежень забудови, пожежних та екологічних норм, що несуть загрозу життю та здоров`ю позивачів та завдають їм матеріальних витрат та моральної шкоди.
Зокрема, у їхньому будинку погіршилась та належним чином не функціонує витяжка вентиляційної шахти димового каналу газових котлів, виникають проблеми з газопостачанням, у зв`язку з чим у мешканців погіршилось самопочуття та вони змушені звертатись в заклади охорони здоров`я.
Відповідачка здійснила добудову третього поверху із мансардою в будинку АДРЕСА_4, спрямовуючи ухил даху на будинок АДРЕСА_5, що може викликати його підтоплення, нанести шкоду руйнуючого характеру, появу грибка тощо.
Відповідачка знехтувала правилами безпеки, оскільки будівництво проводиться без жодних загороджуючих елементів. Капітальна реконструкція здійснюється шляхом надбудови третього поверху із мансардою в двоповерховому будинку 1939 року побудови, тоді як згідно з генеральним планом міста обмеження висоти забудови на цій вулиці становить 10,0 метрів.
У зв`язку з неправомірними діями відповідачки позивачі звертались у відповідні правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування, проте жодних дій на усунення порушень останні не прийняли.
14 серпня 2020 року проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 за ОСОБА_6 на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 20 лютого 2020 року № б/н, укладеного з ТОВ "Захід-Фінанс груп" договору купівлі-продажу від 07 травня 2019 року № Н46А/1 та довідки ТОВ "А+++". А 01 вересня 2020 року проведено державну реєстрацію права власності на приміщення НОМЕР_7 у цьому будинку за ОСОБА_7 .
З метою уникнення відповідальності за реєстрацію самочинного будівництва ОСОБА_7 16 грудня 2020 року відчужила нежитлове приміщення АДРЕСА_6 ОСОБА_8 . Надалі він здійснив незаконну, на думку позивачів, перереєстрацію самовільної добудови третього поверху з мансардою в спірному будинку на квартиру АДРЕСА_7 .
Зазначеними незаконними діями позивачам завдано моральну шкоду, що полягає у переживаннях та стресі за своє життя та майно, витрачанням часу на усунення порушень, зміні нормальних умов життя тощо.
З метою забезпечення права на безпечні для життя і здоров`я умови проживання позивачі уклали з Приватним підприємством "Івано-Франківськпромсервіс" договір № 161 на виконання робіт з нарощення димових і вентиляційних каналів на АДРЕСА_5 у квартирах АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7, згідно з яким сплачено 34 446,00 грн.
З урахуванням наведеного просили визнати незаконним та самочинним будівництво житлового будинку АДРЕСА_4, зобов`язати власників цього житлового будинку демонтувати добудову третього поверху із мансардою, стягнути з відповідачів на відшкодування моральної шкоди у розмірі по 10 000,00 грн ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та 15 000,00 грн - ОСОБА_4, стягнути солідарно з відповідачів витрати на виконання робіт з нарощення димових і вентиляційних каналів на користь ОСОБА_1 у розмірі 19 446,00 грн, ОСОБА_2 - 10 000,00 грн та ОСОБА_3 - 5 000,00 грн.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 березня 2021 року до участі в справі залучено ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Фінанс Груп" (далі - ТОВ "Захід-Фінанс Груп"), ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та самочинним будівництва (капітальну реконструкцію) житлового будинку АДРЕСА_4, оскільки позивачі є співвласниками житлового приміщення будинку АДРЕСА_5 та не володіють будь-якими житловими чи нежитловими приміщеннями у будинку АДРЕСА_4, а тому відсутні порушення, оспорювання або невизнання цивільних прав чи інтересів будь-кого з позивачів у результаті реконструкції квартири АДРЕСА_6 .
Позивачі не надали будь-яких належних та допустимих доказів того, що існує реальна загроза їхньому життю та майну. Посилання на ризики руйнування будівлі АДРЕСА_4 ґрунтуються на припущеннях.
Відмовляючи у задоволенні похідних позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з недоведеності шкоди, протиправності діяння її заподіювачів чи наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювачів та вини останніх в її завданні.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 квітня 2022 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачі не надали належних та допустимих доказів того, що існує реальна загроза їхньому життю та майну.
Позивачі не довели порушення їхніх прав самочинною забудовою, а захисту в судовому порядку з підстав, передбачених статтею 376 ЦК України, підлягає лише дійсне порушене право.
Матеріали справи не містять доказів про наявність приписів щодо усунення порушень, попри наявність судового рішення щодо належного реагування державними органами на проведену реконструкцію.
Оскільки капітальна реконструкція житлового будинку АДРЕСА_4, не визнана судом самочинним будівництвом та не порушує права позивачів, як співвласників, то суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що вимога про солідарне стягнення 34 446,00 грн як витрат, понесених позивачами на нарощення димових і вентиляційних каналів, є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Також суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, враховуючи те, що зазначена позовна вимога є похідною від первісних позовних вимог та позивачами не доведено наявність такої шкоди.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У травні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, від імені яких діє адвокат Марчак М. П., звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що капітальна реконструкція двоповерхового житлового будинку квартирного типу АДРЕСА_4 є самочинним будівництвом, здійснена без відповідних документів, які дають право на початок виконання таких робіт, а саме реконструкція спірного будинку проведена з порушенням містобудівних умов та обмежень забудови, а також порушенням пожежних, санітарних та екологічних норм.
Такі порушення загрожують життю та здоров`ю позивачів, завдають їм матеріальних втрат та моральної шкоди.
Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не оцінили докази, які підтверджують факт незаконного та самочинного будівництва. Зокрема, у листі Управління ДАБК Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12 жовтня 2020 року № Р/500560 зазначено, що Управління ДАБК не видавало та не реєструвало документів дозвільного характеру про надання дозволу на будівництво (капітальну реконструкцію) житлового будинку АДРЕСА_4 .
Проведення реконструкції зазначеного будинку із мансардою без відповідних документів також підтверджено гарантійними листами ТОВ "ЛММ Сервіс" від 30 жовтня 2020 року № 30/01 та ТОВ "Центр опалювальної техніки".
У листі Івано-Франківського відділення АТ "Івано-Франківськгаз" від 18 грудня 2020 року зазначено, що за результатами обстеження спірного будинку проведено розмову із співвласниками зазначеного будинку щодо необхідності термінового виконання робіт з ліквідації створеного порушення (самовільного будівництва), оскільки це може призвести до аварійної ситуації з непередбачуваними наслідками для жителів суміжного будинку АДРЕСА_4 .
Відповідно до висновку будівельно-технічного дослідження від 09 грудня 2020 року № 58/з самочинне ведення будівельних робіт з реконструкції будинку АДРЕСА_4 (влаштування надбудови над другим поверхом) не відповідає вимогам нормативних документів, які діють в галузі будівництва, оскільки такі роботі ведуться без проєктної та дозвільної документації та можуть призвести до утворення пошкоджень в квартирах суміжного будинку АДРЕСА_5 .
Суди не врахували, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі № 300/3178/20 задоволено позов ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та зобов`язання вчинити дії. Подальша реєстрація самочинного будівництва відбулась без підтверджуючих дозвільних документів. Незаконними діями відповідачів позивачам завдана матеріальна та моральна шкода.
Як на підставу касаційного оскарження заявники посилаються на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 752/8287/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц, Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц, від 04 квітня 2018 року у справі № 2-6977/11, від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, недослідження зібраних у справі доказів.
У червні 2022 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради просить касаційну скаргу позивачів задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування відзиву посилається на те, що за наявною в Управлінні ДАБК Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради інформацією, згідно з даними з Єдиного реєстру документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, за вказаною адресою будь-які документи дозвільного характеру не видавались та не реєструвались. Особа, які здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Позивачі обрали належний та ефективний спосіб захисту порушених прав.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, від імені яких діє адвокат Марчак М. П., на підставі пункту 1 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають.
Суди встановили, що у будинку АДРЕСА_8 належить ОСОБА_3, квартира АДРЕСА_2 - ОСОБА_9, а в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав встановлено, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_2, а ОСОБА_6 - квартири АДРЕСА_6 .
У житловому будинку АДРЕСА_4 була проведена капітальна реконструкція (надбудова).
На підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 28 серпня 2020 року та договору купівлі-продажу, серія та номер 34/6, виданого 01 листопада 2018 року, ОСОБА_7 зареєструвала за собою право власності на нежитлове приміщення НОМЕР_7 площею 76,4 кв м.
16 грудня 2020 року вказане приміщення на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_7 продала ОСОБА_8 (т. 1, а. с. 149-150).
Позивачі неодноразово звертались із заявами до Управління ДАБК Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області, Державної інспекції містобудування України, інших органів державної влади із заявами про самочинне будівництво, вимогами втрутитись у ситуацію, зупинити виконання будівельних робіт, вжити інших заходів.
З відповідей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 09 жовтня 2020 року № Р/500560 та ДАБІ України від 12 жовтня 2020 року, адресованих ОСОБА_1, встановлено, що за наявною інформацією документи, які надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, Управлінням не видавались та не реєструвались будь-які документи дозвільного характеру за вищевказаною адресою. В Управлінні відсутні правові підстави для проведення позапланових перевірок з питань дотримання вимог містобудівного законодавства (т. 1, а. с. 31-33).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі № 300/3178/20, залишеним без змін Постановою Верховного Суду від 15 липня 2021 року, визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо нездійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні самочинного будівництва (капітальної реконструкції) житлового будинку АДРЕСА_4 . Зобов`язано Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради здійснити необхідні дії та фіксацію факту щодо встановлення винних осіб у здійсненні самочинного будівництва (капітальної реконструкції) житлового будинку АДРЕСА_4, за наслідками чого вжити заходи державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (т. 1, а. с. 183-187, т. 2, 189-197).
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України самочинно збудованим вважається об`єкт нерухомості, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним (див. постанову Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц, на яку посилаються заявники у касаційній скарзі).
Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.