Постанова
Іменем України
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 677/1405/18
провадження № 61-8086св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Щиборівська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2021 року у складі судді Вознюк Р. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_2, в якому визнати недійсними:
- рішення Щиборівської сільської ради ХXIV скликання від 23 березня 2004 року № 4 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2671 га;
- державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 6822789500010060005, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, серії ЯЕ № 053797;
- державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0183 га, кадастровий номер 6822789500010060006, для ведення особистого селянського господарства, серії ЯЕ № 053798;
- свідоцтва про право на спадщину за законом № № 2-990 та 2-988, видані 28 травня 2014 року на ім`я ОСОБА_2 на вищезазначені земельні ділянки;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 травня 2014 року № № 13372103 та 13374530 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 16 серпня 1976 року придбав недобудований будинок у с. Щиборівка Красилівського району. Згідно з даними земельно-кадастрового обліку Щиборівської сільської ради за 1981-1982 роки за вказаним будинковолодінням була закріплена присадибна земельна ділянка площею 0,06 га, з яких 0,03 га - під будівлями та спорудами та 0,03 га - під багаторічними насадженнями (садом).
Із південної та південно-західної сторони зазначені будинковолодіння та земельна ділянка межували із будинковолодінням та земельною ділянкою ОСОБА_3, що знаходяться по АДРЕСА_1 (довжина межі близько 28 м); із північної та північно-західної сторони - із земельною ділянкою ОСОБА_4 (довжина межі 22 м); а із північно-східної сторони - із земельною ділянкою ОСОБА_5 (довжина межі 41 м).
Вказував, що у 1989 році ОСОБА_3 самовільно змістив південно-західну межу між їхніми земельними ділянками в бік його (позивача) земельної ділянки, чим захопив земельну ділянку площею 0,03 га під садом, яка межувала із земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
У подальшому рішенням Щиборівської сільської ради ХXIV скликання від 23 березня 2004 року № 4 у власність ОСОБА_3 передано земельну ділянку площею 0,2671 га, з яких 0,25 га - для обслуговування житлового будинку та 0,0171 га - для ведення особистого підсобного господарства, до складу якої також була включена частина земельної ділянки, що перебувала у його (позивача) користуванні. На підставі зазначеного рішення 20 січня 2009 року видані державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, площа яких склала 0,2683 га.
Після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування перейшло до його дочки ОСОБА_2 .
Позивач вважає, що рішення сільської ради про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки є незаконним, оскільки частина спірної земельної ділянки не перебувала у його користуванні, а тому не могла передаватись без розроблення, погодження та затвердження проекту її відведення. Крім того, акт погодження меж земельної ділянки він (позивач) не підписував, а наявний в ньому підпис вчинений іншою невідомою особою.
Посилаючись на порушення його прав, як землекористувача, з огляду на те, що за рішенням органу місцевого самоврядування у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку передано земельні ділянки, до яких входить і частина земельної ділянки, якою він (позивач) користувався та до яких увійшла частина земель загального користування, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем того, що до складу переданих у власність ОСОБА_3 земель увійшли, у тому числі, й частина земельної ділянки, яка перебувала в його користуванні, та земельна ділянка загального користування, яка не підлягає приватизації, а, відтак, і недоведеності позивачем порушення його прав з боку відповідача.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 681/1039/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України)
Також, заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні справи.
Суди не звернули увагу на те, що рішення про припинення його права користування земельною ділянкою площею 0,06 га, зменшення її розміру та вилучення у нього її частини Щиборівська сільська рада не приймала та у встановленому законом порядку з його користування не вилучала.
Спірна земельна ділянка на час прийняття Щиборівською сільською радою оскаржуваного рішення у законному користуванні ОСОБА_3 не перебувала, у зв`язку з чим вона не могла передаватись у його власність без розроблення, погодження та затвердження проекту її відведення.
Факт самовільного зайняття ОСОБА_3 частини його (позивача) земельної ділянки підтверджується значним збільшенням площі земельної ділянки, яка приватизувалась ним, а причиною такого збільшення є самовільне захоплення частини його земельної ділянки та включення її площі до приватизації. Зазначеним фактам суди попередніх інстанцій будь-якої оцінки не надали та не встановили причини збільшення площі земельної ділянки, яка приватизована ОСОБА_3 .
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_2 подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 рокупоновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2021 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Красилівського районного суду Хмельницької області цивільну справу № 677/1405/18 за позовом ОСОБА_1 до Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування в частині передачі у власність земельної ділянки, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування рішення про державну реєстрацію прав.
Обставини справи
Суди встановили, що рішенням 16 сесії Щиборівської сільської ради ХXI скликання від 31 березня 1994 року "Про розгляд заяв громадян сільської ради" надано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0,22 га, в тому числі 0,13 га - рілля, 0,04 га багаторічні насадження, 0,03 га - під дворами та будівлями.
23 березня 2004 року рішенням Щиборівської сільської ради ХXIV скликання № 4 "Про часткові зміни розміру земельних ділянок громадян, які виявлені результаті виконання топотрафо-геодезичиих робіт і кадастрових зйомок проектно-виробничим бюро відділу земельних ресурсів з посвідченням державними актами" у власність ОСОБА_3 передано земельні ділянки в с. Щиборівка загальною площею 0,2671 га, із яких: 0,25 га - для обслуговування житлового будинку та 0,0171 га - для ведення особистого селянського господарства.
На підставі зазначеного рішення 20 січня 2009 року ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 6822789500:01:006:0005, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1, та державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0183 га, кадастровий номер 6822789500:01:006:0006, цільове призначення - для особистого селянського господарства, що розташована за цією ж адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер і після його смерті спадщину, до складу якою увійшли й зазначені земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1, прийняла дочка ОСОБА_2 та 28 травня 2014 року отримала свідоцтва про право на спадщину за законом.
Також суди встановили, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності від 24 березня 1988 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_2, придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 16 серпня 1976 року.
Згідно з довідкою виконкому Щиборівської сільської ради від 20 травня 1981 року за ОСОБА_1 обліковується погосподарський номер 108, площа присадибної ділянки 0,06 га.
28 грудня 1993 року рішенням 15 сесії Щиборівської сільської ради ХXI скликання "Про приватизацію земельних ділянок" у приватну власність ОСОБА_1 надано безкоштовноземельну ділянку площею 0,03 га - під дворами та будівлями.
Відповідно до виписки з погосподарського обліку № 625, виданої виконкомом Щиборівської сільської ради 22 червня 2015 року, за 1980-2015 роки за домогосподарством в АДРЕСА_2 рахується така площа земельної ділянки: 1980 рік - 0,01 га, з 1981 року по 1982 рік - 0,06 га, з 1983 року по 1991 рік - 0,01 га, з 1992 року по 2013 рік - 0,03 га, з 2014 року і по даний час - 0,0454 га.
11 березня 2015 року державний реєстратор Конусь А.В. реєстраційної служби Красилівського районного управління юстиції Хмельницької області зареєстрував за № 4933107 право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0454 га, кадастровий номер 6822789500:01:006:0079, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_1 посилався на те, що за рішенням органу місцевого самоврядування для будівництва та обслуговування житлового будинку у власність ОСОБА_3 передано земельні ділянки, до яких входить і частина земельної ділянки, якою користувався він, та до яких увійшла частина земель загального користування, чим порушені його права, як землекористувача.