Постанова
Іменем України
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 363/1161/21
провадження № 61-72св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей Петрівської сільської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 серпня 2022 року у складі судді Баличевої М. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягнути з нього неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки у розмірі 6 441,07 грн по виконавчому провадженню № 63437457.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з квітня 2014 року проживала разом із ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_4 .
Спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини фактично припинилися з вересня 2019 року.
Вказувала, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків із виховання дитини, не забезпечує її матеріально та не піклується про неї належним чином.
Окрім того, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 вересня 2020 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на малолітню доньку ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 лютого 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Внаслідок невиконання зазначеного судового рішення у відповідача наявна заборгованість із виплати аліментів за період із 10 лютого 2020 року до грудня 2020 року в розмірі 23 231,30 грн, неустойка за несвоєчасну сплату яких становить 6 441,07 грн.
Посилаючись на наведене, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 серпня 2022 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Прийнявши до уваги, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом (виключною мірою), необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено, а належних та допустимих доказів свідомого (винного) ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків позивачка не надала, а також, урахувавши, що батько дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, що свідчить про його інтерес до доньки, суд першої інстанції зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення вимог про позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки. Оскільки відповідач надав докази оплати неустойки за несвоєчасну сплату аліментів та копії платіжних доручень про поповнення картки позивачки, що свідчить про сплату ним аліментів за період часу, протягом якого йому була нарахована заборгованість, суд відмовив й у задоволенні цих вимог.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 серпня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
29 грудня 2022 рокупредставник ОСОБА_1 - адвокат Якимчук М. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 661/2532/17, від 27 січня 2021 року в справі № 398/4299/17, від 10 листопада 2021 року в справі № 390/1418/17, від 26 вересня 2018 року в справі № 724/743/15-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Судові рішення оскаржуються лише в частині вирішення вимог про позбавлення батьківських прав, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні справи.
Відповідач не надав доказів на підтвердження виконання ним своїх батьківських обов`язків, тому, за встановлених судами обставин, позбавлення його батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам малолітньої ОСОБА_4, яка потребує уваги, догляду, піклування, турботи, однак взагалі не отримує такого з боку батька, який переклав виконання всіх обов`язків винятково на матір та чекає допоки дитина сама виявить бажання з ним спілкуватися.
Суди попередніх інстанцій не дотрималися принципу змагальності цивільного судочинства, не врахували докази, подані позивачкою на підтвердження доводів про те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, і такі порушення є достатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового про задоволення позову в частині вимоги про позбавлення батьківських прав, що відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2023 рокупоновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 серпня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу № 363/1161/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Петрівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір`ю.
За рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 вересня 2020 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на малолітню дочку ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 лютого 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з довідкою Решетилівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів, якастаном на 01 січня 2021 року становить 23 231,30 грн. Вказана заборгованість на час розгляду цієї справи погашена.
Рішенням виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 06 жовтня 2020 року № 298 ОСОБА_2 офіційно попереджений про необхідність виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 .
Згідно з рішенням від 06 жовтня 2020 року № 352 виконавчий комітет Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області вирішив клопотати перед Вишгородським районним судом Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його доньки ОСОБА_2 .
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 проживає зі своєю донькою ОСОБА_4 . У кімнатах чисто, затишно. Дитина забезпечена іграшками, одягом, має власний дитячий простір для ігор та розвитку. Мати офіційно працює в Вишгородській державній адміністрації. Батько аліменти не сплачує, матеріально не допомагає.
За характеристикою директора ДНЗ (ясла-садок) "Чебурашка" малолітня ОСОБА_4 фізично та психічно здорова, врівноважена. Вона поважає старших, вихована, серед однолітків має багато друзів. Уважна на заняттях, любить малювати, відвідує гуртки танцю, англійської мови. За період відвідування дитячого садочку ОСОБА_4 жодного разу не скаржилась на матір, на відсутність достатнього матеріального забезпечення чи моральної підтримки з боку матері. Батько ОСОБА_2 жодного разу не з`являвся у дитячому садочку, не цікавиться життям дитини.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 серпня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 661/2532/17, від 27 січня 2021 року в справі № 398/4299/17, від 10 листопада 2021 року в справі № 390/1418/17, від 26 вересня 2018 року в справі № 724/743/15-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").
Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.