Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 202/8529/14-ц
провадження № 61-13252св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп",
боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2021 року у складі судді Бєсєди Г. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Биліни Т. І., Зайцевої С. А., Максюти Ж. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви і рішень судів попередніх інстанцій
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп") звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" укладений договір відступлення прав вимоги, внаслідок чого відбулася заміна кредитора, а ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" отримало від попереднього кредитора всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Виконавчий лист № 202/8529/14-ц був втрачений, у зв`язку із чим стягувач позбавлений можливості звернутися до виконавчої служби.
Враховуючи викладене, ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" просило замінити стягувача ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у справі № 202/8529/14-ц про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 11 червня 2004 року; поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 202/8529/14-ц про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором; видати дублікат виконавчого листа про стягнення заборгованості за рішенням суду у справі № 202/8529/14-ц.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2021 року заяву ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" задоволено частково. Замінено стягувача ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у справі № 202/8529/14-ц про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 11 червня 2004 року. Поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 202/8529/14-ц про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Частково задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Водночас, оскільки ПАТ "КБ "Надра" не зверталося до суду із заявою про видачу виконавчого листа, а в матеріалах справи відсутні відомості про його видачу, та відсутні підстави для задоволення заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року ухвалу суду першої інстанції в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа № 202/8529/14-ц до виконання скасовано, у задоволенні заяви у цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу суд першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні заяви стягувача про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд апеляційної інстанції виходив із того, що із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання заявник звернувся лише 24 грудня 2020 року, тобто з пропуском трирічного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Заявником не наведено поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, зокрема таких, які б виправдовували зволікання із пред`явлення виконавчого документа первісним стягувачем ПАТ "КБ "Надра" з 2014 року аж до відступлення останнім на користь заявника ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" прав вимоги до зазначених боржників із липня 2020 року, тобто протягом шести років.
Жодних доказів того, що первісний стягувач намагався пред`являти виконавчий документ до примусового виконання, чим було б перервано строки пред`явлення виконавчого документа до виконання, або доказів зацікавленості щодо виконання судового рішення щонайменше з часу набрання судовим рішення законної сили у період 2014-2015 років, або до укладення договору відступлення права вимоги - немає. Не надано доказів відсутності можливості у стягувача для отримання інформації про невиконання/виконання боржником постановленого рішення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення заяви стягувача про заміну сторони виконавчого провадження та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
У касаційній скарзі зазначає про те, що заміна сторони, після ухвалення судом рішення по суті спору, можлива лише у межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, що спрямоване на усунення порушень принципу правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права та виключає можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином, уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку.
Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа № 202/8529/14-ц до виконання, то відсутні підстави для задоволення вимог товариства про заміну сторони, оскільки така дія не може бути вчинена поза межами строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення заяви про заміну стягувача ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви у цій частині.
Оскільки судові рішення оскаржуються лише в частині заміни стягувача його правонаступником, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення лише в цій частині.
Обставини, встановлені судами
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2014 року позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 315 305,20 грн та сплачений судовий збір у сумі 3 153,05 грн.
17 липня 2020 року між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ "КБ "Надра" відступило ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", а ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.
Задовольняючи заяву ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" в частині заміни стягувача на його правонаступника, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, а в силу частини першої статті 18 ЦПК України та статті 129-1 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, підлягають обов`язковому їх виконанню, в тому числі і правонаступниками всіх прав та обов`язків попередніх осіб у справі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Правове обґрунтування
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково бере на себе права чи обов`язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.