Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 235/5915/20-ц
провадження № 61-19448св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2021 року у складі судді Клікунової А. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 02 листопада
2021 року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Гапонова А. В., Космачевської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2020 року у справі за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, серед іншого, за нею визнано право співзабудовника на 1/2 частини збудованого у період шлюбу із ОСОБА_2 добудов і переобладнань житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_1 .
Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що задоволення такої вимоги створює сторонам можливість виконати всі дії щодо узаконення самочинно збудованих прибудов та переобладнань, ввести домоволодіння в експлуатацію та зареєструвати його або ставити питання про поділ об`єкта незавершеного будівництва. У задоволенні інших її вимог у частині визнання спільною сумісною власністю подружжя житлового будинку та земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1, та визнання права власності по 1/2 частини за кожним відмовлено, оскільки позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку без поділу житлового будинку як об`єкта спільної сумісної власності є передчасними і такими, що задоволенню не підлягають.
03 червня 2020 року Донецьким апеляційним судом рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Оскільки між нею та ОСОБА_2 склались неприязні стосунки, відповідач відмовляється вчиняти дії для введення житлового будинку в експлуатацію, тому вона змушена звернутися до суду щодо поділу об`єкта незавершеного будівництва.
Так, у період із 2000 року до 2012 року житловий будинок за адресою:
АДРЕСА_1, був ними переобладнаний та добудований. Загальна площа житлового будинку після переобладнань та добудов складає 208,5 кв. м, у тому числі житлова - 103,1 кв. м.
Всі будівельні роботи закінчені, житловий будинок із добудовами та переобладнаннями експлуатуються за своїм функціональним призначенням, проте не приймається до експлуатації і право власності на нього не оформлюється
з вини відповідача, оскільки той відмовляється здавати до експлуатації добудований об`єкт та оформлювати на нього права власності.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2700-2702 ступінь готовності новостворених добудов та переобладнань житлового будинку складає: житлової прибудови літ. "А1-1" - 97,9 %; житлової прибудови літ. "а-1" - 99,7 %; житлової прибудови літ. "а1-1" та мансарди літ. "Мс-1" - 99,3 %; гаража літ. "1-1" - 100 %; бані з тамбуром літ. "Л-1, л-1" - 100%; сараю літ. "М-1" - 100 %.
Фактично будівництво новостворених добудов та переобладнань домоволодіння
з технічної точки зору завершено та не перешкоджає введенню їх в експлуатацію згідно з чинним законодавством.
Виконати розподіл новостворених побудов та переобладнань по 1/2 частини кожному можливо при умові визнання права власності на таке новостворене майно.
Вартість часток після розподілу складає: квартира АДРЕСА_2 - 887 152,00 грн без ПДВ, квартира АДРЕСА_3 - 882 255,00 грн без ПДВ, різниця становить 2 448,50 грн.
Враховуючи ті обставин, що спірний об`єкт незавершеного будівництва, загальною площею 208,5 кв. м, збудований за час шлюбу за спільні кошти подружжя та
є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; будівництво його закінчено й він фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням. Проте будинок не приймається до експлуатації і право власності на нього не оформлюється з вини відповідача, вона позбавлена можливості здійснити зазначені дії, що перешкоджає їй реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу майна, тому вона вважає, що за нею може бути визнано право власності на 1/2 частини спірного майна.
Оскільки не завершений будівництвом будинок розташований на земельній ділянці із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд, тому земельна ділянка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя й підлягає поділу між подружжям у розмірі частки права власності в спільному майні будинку. Також оскільки для обслуговування цього будинку виділена у власність земельна ділянка, то
в подружжя, за яким визнається право на частину будинку, у такій самій частці виникає й право власності на земельну ділянку, необхідну для обслуговування такої частки будинку.
Посилаючись на викладене, позивачка, із урахуванням уточнених вимог, просила визнати за нею право власності на 1/2 частини незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; право власності на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 413200000:06:057:0311, площею 0,1000 га, за адресою:
АДРЕСА_1 .
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини незавершеного будівництвом житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, позначеного згідно з технічним паспортом від 04 грудня 2018 року (житловий будинок "А-1", житлову прибудову "А1-1", прибудова "а-1", прибудова "а1-1", мансарда "Мс-1", сарай "В-1", убиральня "Г-1", сарай "Д-1", гараж "І-1", навіс "К-1", баня "Л-1", сарай "М-1"). Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 1413200000:06:057:0311, площею 0,1000 га, за адресою: АДРЕСА_1 .Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості вимог позивачки, оскільки рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2020 року за ОСОБА_1 визнано право забудовника на 1/2 частини збудованих у період шлюбу із ОСОБА_2 добудов
і переобладнань житлового будинку; ввести домоволодіння в експлуатацію та зареєструвати право власності на цей будинок вона не має об`єктивної можливості через перешкоди з боку відповідача.
Постановою Донецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, таким, що відповідає судовій практиці Верховного Суду, зокрема висновкам, сформульованим про те, що за позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову
у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не урахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду
від 15 квітня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц, від 25 серпня 2020 року
у справі № 760/21223/17-ц, від 22 вересня 2021 року у справі № 587/1186/18.
У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що висновки судів є законними та обґрунтованими.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
15 листопада 2022 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
У зв`язку з відрядженням судді Усика Г. І. до Вищої ради правосуддя розпорядженням від 24 січня 2023 року № 107/0/226-23 про призначення повторного автоматизованого розподілу справи справу передано
судді-доповідачу Ступак О. В.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до статті 410 ЦПК України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте
в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті
і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення,
а оскаржувані рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 14 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 03 червня 2020 року у справі № 235/2702/18, зокрема, визнано право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на житловий будинок на АДРЕСА_4, позначеного згідно
з технічним паспортом літ. "А1" із господарськими спорудами та добудовами:
"Б-1" - сарай, "В-1" - літній душ, "Г-1" - вбиральня, 1 - водопровід, № 1 - огорожа, № 2 - ворота; автомобіль ЗАЗ Lanos, 2013 року випуску; земельну ділянку, кадастровий номер 1413200000:06:057:0482, площею 0,0371 га, розташовану під житловим будинком із господарчими спорудами та побудовами за адресою:
АДРЕСА_1 .
Поділено житловий будинок та земельну ділянку, визнано за кожною із сторін право власності по 1/2 частини житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 1413200000:06:057:0482, площею 0,0371 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 як співзабудовником право на 1/2 частини збудованого у період шлюбу із ОСОБА_2 добудов і переобладнань житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Отже, поділ іншого майна сторін як спільного майна подружжя здійснено судом
у справі № 235/2702/18.
У цій справі позивачка звернулася до суд на захист свого права як співзабудовника на 1/2 частини новостворених добудов та переобладнань житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; таке право визнано за нею також судовим рішенням у справі
№ 235/2702/18.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи Донецького НДІСЕ
від 30 вересня 2019 року № 2700 - 2702 ступінь готовності новостворених добудов та переобладнань житлового будинку, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1, складає: житлової прибудови літ. "А-1-1" - 97 %; житлової прибудови "літ. А-1" - 99,7 %; житлової прибудови літ. "А1-1" та мансарди літ. "Мс-1" - 99,3 %; гаража літ. "І-1" - 100 %; бані з тамбуром літ. "Л-1, л.-1" - 100 %; сараю літ. "М-1" - 100 %. Фактично будівництво новостворених добудов та переобладнань домоволодіння з технічної точки зору завершено та не перешкоджає введенню їх в експлуатацію згідно
з чинним законодавством.
Виконати розподіл новостворених побудов та переобладнань по 1/2 частини кожному при умові визнання права власності є можливим.
Вартість часток після розподілу складає: квартира АДРЕСА_2 - 887 152,00 грн без ПДВ, квартира № 2 - 882 255,00 грн без ПДВ, різниця становить 2 448,50 грн.
Згідно з довідкою КП БТІ від 05 лютого 2018 року № 107/01-02 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, належав ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу від 13 березня
1998 року реєстровий № 1109.
Відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру від 07 лютого 2018 року № 128/116-18 земельна ділянка, площею 0,1000 га, за адресою:
АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 06 травня 2008 року серії ЯЕ № 206572, реєстровий № 010815901816, кадастровий номер 1413200000:06:057:0311.
Згідно з технічним паспортом на одноквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, виготовленим на замовлення ОСОБА_1, станом на 04 грудня 2018 року в будинку
є самочинно побудовані: житлова прибудова "А1-1", житлова прибудова "а-1",
"а1-1", прибудови "М-1" мансарда. Житлова площа домоволодіння становить
103,1 кв. м, загальна - 208,5 кв. м, та були самочинно збудовані гараж "У-1",
баня "Л-1", тамбур "л-1", сарай "М-1".
Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер 1413200000:06:057:0311, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, оціночна вартість земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) становить 71 200,00 грн без ПДВ.
Рішенням державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 01 жовтня 2020 року № 54363380, розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яку подала ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права власності житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 1413200000:06:057:0311, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, встановила, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" заявлене речове право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону.
Рішення державного реєстратора про відмову в реєстрації за позивачкою права мотивовано тим, що заявником подано рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2020 року, яким визнано ОСОБА_1 співзабудовником на 1/2 частини збудованого у період шлюбу із ОСОБА_2 добудов і переобладнань житлового будинку за адресою: