Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 717/940/18
провадження № 61-3407св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2021 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання недійсним договору дарування та зобов`язання вчинити дії.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі АДРЕСА_1, площею 33,4 кв. м, яку вона набула на підставі договору дарування від 23 липня 2010 року. Нежитлова будівля розміщена на земельній ділянці площею 0,8589 га, кадастровий номер 7322088800:02:002:0306 (далі - спірна земельна ділянка), розташованій на відстані 1-3 м від загороджувального паркану із колючого дроту й лінії контрольно-слідової смуги та від 5 до 10 м від загороджувального паркану на території Республіки Молдова.
Спірна земельна ділянка загороджена по периметру металевою огорожею висотою 3 м, не зареєстрована за жодною особою, а отже, є самовільно зайнятою. Ця земельна ділянка належить до земель оборони відповідно до законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги. Встановлення на цій земельній ділянці капітальної споруди та паркану є порушенням законодавства.
З урахуванням уточнення позовних вимог просив: визнати недійсним договір дарування нежитлової будівлі, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Кельменецького районного нотаріального округу Лакустою В. І. 23 липня 2010 року, реєстровий номер 1752; зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом демонтажу металевого паркану (огорожі) на мінімально допустиму відстань від цегляної двоповерхової нежитлової будівлі (будинку) площею 33,4 кв. м, до лінії інженерно-технічних споруд ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Суди розглядали справу неодноразово.
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 21 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2019 року, позов до ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди, які вона чинить Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_2 у користуванні земельною ділянкою, а саме демонтувати металеву огорожу, встановлену ОСОБА_1 в урочищі Пасіка на території Росошанівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області в межах прикордонної смуги. У задоволенні іншої частини позову до ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання демонтувати металеву огорожу, суд першої інстанції виходив із того, що самовільно встановлена нею огорожа на земельній ділянці, яка їй не належить, перешкоджає облаштуванню інженерно-технічних споруд уздовж лінії державного кордону, цим порушено права позивача.
Відмовляючи у позові в частині визнання недійсним договору дарування, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор не довів, що договір дарування якось порушує права Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції вказав, що прокурор не надав доказів того, що нежитлова будівля розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень на земельній ділянці, яка належить до земель оборони.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не довела належними доказами, що вона набула право власності або користування земельною ділянкою, на якій встановила металеву огорожу. Встановлена огорожа перешкоджає облаштуванню інженерно-технічних споруд уздовж лінії державного кордону, чим порушує права позивачів.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Штефанчук С. В., задоволено частково. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2019 року в частині вирішення позову заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах Адміністрації Державної прикордонної служби України та Чернівецького прикордонного загону до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що суд апеляційної інстанції повністю не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги та поясненням відповідача.
Верховний Суд вказав, що акт обстеження земельної ділянки від 02 жовтня 2018 року, на який посилається позивач, не дозволяє ідентифікувати конкретне місце розташування спірної ділянки із зазначенням необхідних параметрів земельної ділянки з прив`язкою до місцевості.
У матеріалах справи немає інших доказів, які підтверджували б, що земельна ділянка, на якій відповідач встановила металеву огорожу, знаходиться в межах прикордонної смуги та на перетині лінії державного кордону України та Республіки Молдова, як немає доказів того, за якими координатами має бути встановлено спіральне загородження "єгоза" та чи відповідає його фактичне місце розташування вимогам закону, чи можна вважати спіральне загородження "єгоза" лінією державного кордону.
Із наданого Чернівецьким прикордонним загоном викопіювання з проєкту встановлення адмінмеж Росошанівської сільської ради народних депутатів Кельменецького району Чернівецької області 1993 року та викопіювання з публічної кадастрової карти неможливо встановити належні координати прикордонної смуги.
Матеріали справи не містять відомостей щодо ширини прикордонної смуги, яка знаходиться у користуванні ІНФОРМАЦІЯ_1, що є необхідною умовою для встановлення підстав уважати, що огорожа створює перешкоди в облаштуванні інженерно-технічних споруд уздовж лінії державного кордону.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно з довідкою від 01 жовтня 2018 року № 1114, виданою Росошанівською сільською радою, за нежитловою будівлею, яка належить ОСОБА_1, обліковується земельна ділянка площею 0,8589 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території Росошанівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області.
Суд апеляційної інстанції не досліджував наявності підстав переходу до ОСОБА_1 права на спірну земельну ділянку при переході права власності на розташовану на ній нерухомість на підставі статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 21 листопада 2018 року в частині задоволення позову заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою скасовано. У задоволенні позову заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області,, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції з посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 листопада 2020 року у цій справі, дійшов висновку про недоведеність позову прокурора в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2021 року, просив її скасувати, залишити в силі рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 21 листопада 2018 року в частині задоволення позову заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що земельна ділянка належить до земель оборони відповідно до законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги.
Спірна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, і відомостей про неї у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає.
ОСОБА_1 не має прав на отримання спірної земельної ділянки, враховуючи, що площа нежитлової будівлі, отриманої нею за договором дарування, становить лише 33,40 кв. м.
Акт обстеження спірної земельної ділянки від 02 жовтня 2018 року є належним та допустимим доказом.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що самовільно зайнята спірна земельна ділянка перешкоджає інженерному облаштуванню державного кордону.
Суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 297/1408/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 297/1395/15-ц.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 23 липня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування нежитлової будівлі АДРЕСА_1. Вказана будівля знаходиться на земельній ділянці площею 0,8589 га, кадастровий номер 7322088800:02:002:0306 (т. 1, а. с. 17).
Згідно з інформаційною довідкою від 24 травня 2018 року № 125243916 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю № 1 (т. 1, а. с. 18).
Навколо спірної земельної ділянки, на якій розташована нежитлова будівля, ОСОБА_1 встановила металеву огорожу висотою 3 м та довжиною 120 м.
Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 02 жовтня 2018 року та фототаблиці відстань від цієї огорожі до встановленого вздовж лінії державного кордону між Україною та Молдовою спірального загородження "єгоза" з одного боку становить 1 м, з іншого боку - 2-3 м. Контрольно-слідова смуга вздовж спірального загородження "єгоза" шириною 3 м переривається металевою огорожею (т. 1, а. с. 20-21).
Згідно з довідкою Росошанівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 01 жовтня 2018 року № 1114 відповідно до договору дарування нежитлової будівлі від 23 липня 2010 року за нежитловою будівлею, яка належить ОСОБА_1, обліковується земельна ділянка площею 0,8589 га, яка знаходиться за адресою: урочище АДРЕСА_1 Кельменецького району Чернівецької області. Вказана ділянка знаходиться за межами населеного пункту та належить до земель державної власності (т. 1, а. с. 116).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Верховний Суд переглядає справу лише в частині вирішення позову про усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони (пункт "в" частини четвертої статті 84 ЗК України).
Відповідно до статті 22 Закону України "Про державний кордон України" з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами другою, третьою статті 2 Закону України від 27 листопада 2003 року № 1345-IV "Про використання земель оборони" (далі - Закон № 1345-IV) особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.