Постанова
Іменем України
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 208/2580/15-ц
провадження № 61-2760св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 27 травня 2005 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № DZH0GK00770046, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 20 000,00 дол. США на придбання квартири, строком повернення до 26 травня 2025 року.
В забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором, 27 травня 2005 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_3 кредит у розмірі, обумовленому сторонами в договорі.
27 січня 2007 року ОСОБА_3 змінила прізвище на " ОСОБА_3", у зв`язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_6
19 лютого 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та компанією "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі" укладений договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги щодо кредитного договору від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3
13 жовтня 2011 року між компанією "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ" та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладений договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, за умовами якого продавець (Компанія "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ") погоджується продати, а покупець (ПАТ КБ "ПриватБанк") погоджується купити відповідні основні іпотечні активи, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чижик І. О. за реєстровими номерами № 611, 612. Згідно з додатком № 1 до договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 13 жовтня 2011 року (перелік активів), компанія "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ" продала ПАТ КБ "ПриватБанк", зокрема, права вимоги за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046.
Отже, кредитором за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046 знову стало ПАТ КБ "ПриватБанк".
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046, станом на 30 січня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 64 808,77 дол. США, з яких: 19 253,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 15619,31 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2 044,00 дол. США - заборгованість за комісією за користуванням кредитом, 27892,46 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Посилаючись на ці обставини, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути солідарно з відповідачів борг за кредитним договором у загальному розмірі 64 808,77 дол. США, що еквівалентно 1 046 661, 64 грн.
15 червня 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк").
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року в задоволенні позову Банку відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що поданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджує наявність у відповідача заборгованості на яку посилається позивач у позовній заяві, оскільки, заборгованість за кредитним договором нарахована за період з 27 травня 2005 року до 31 січня 2012 року станом на 30 січня 2015 року, коли між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) не існувало цивільно-правових відносин; розрахунок заборгованості не відображує операцій із неодноразового продажу прав вимоги до ОСОБА_1 .
Також суд першої інстанцій звернув увагу на те, що з 19 лютого 2007 року до 14 квітня 2016 року право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 травня 2005 року № K3S0GF15003382 не належало ПАТ КБ "ПриватБанк" в силу його переходу до третьої особи компанії "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ".
Крім того, суд першої інстанції врахував, що оскільки компанія "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" не входить до переліку фінансових установ (не є кредитною установою), внесених до Державного реєстру фінансових установ, що розміщений на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; не є резидентом України, не має банківської або іншої ліцензії на здійснення кредитної діяльності на території України, то вона не мала права за законодавством України здійснювати операції з обслуговування споживчих кредитів громадян України, а саме нараховувати та стягувати проценти і комісії.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов Банку задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046 у загальному розмірі 17 548,92 дол. США, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 17 415,79 дол. США та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 133,13 дол. США. У задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд встановив факт повернення права вимоги за кредитним договором № DZH0GK00770046 від компанії "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" до Банку за договором купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 13 жовтня 2011 року та дійшов висновку про доведеність факту неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору та наявність, у зв`язку із цим, заборгованості відповідачів перед Банком.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскільки строк виконання зобов`язання за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046 змінився, у зв`язку з пред`явленням Банком позовної заяви у справі №415/3420/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок дострокового погашення кредиту у повному обсязі, тобто на 19 квітня 2012 року, то підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення нарахованої АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за вказаним договором, станом на 19 квітня 2012 року.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що Банком не пропущена позовна давність щодо платежів у межах трьох років до дня подачі позову у цій справі, тому стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту та процентами за період з 01 квітня по 19 квітня 2012 року; порука ОСОБА_2 за договором поруки від 27 травня 2005 року щодо вказаної заборгованості за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046 не припинена.
Водночас відмовляючи у задоволенні позовних вимог Банку в частині стягнення боргу з комісії в розмірі 0,14% від суми виданого кредиту, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, пункти 1.1 та 2.2.3 кредитного договору від 27 травня 2005 року № K3S0GF15003382 щодо встановлення щомісячної комісії в розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту є нікчемними в силу закону з моменту його укладення, а отже таким, що не створює юридичних наслідків для сторін, тому не потребує визнання його недійсним.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У лютому 2022 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд:
- безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції;
- не звернув увагу на те, що іпотекодержателем квартири, яка передана в іпотеку за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046 досі є компанія "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ";
- прийшов до суперечливих висновків щодо розміру заборгованості за кредитним договором;
- безпідставно не застосував позовну даність щодо позовних вимог Банку про стягнення тіла кредиту - 17 415,79 дол. США та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 133,13 дол. США, хоча відповідачами було письмово заявлено про застосування позовної давності;
- не звернув увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 в період дії договору від 19 лютого 2007 року, укладеного Банком та компанією "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" про відступлення права вимоги щодо кредитного договору від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046, здійснювала періодичні платежі на загальну суму 7 279,00 дол. США, які були спрямовані на погашення процентів та штрафів, які не могли бути нараховані компанією "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" в силу закону і повинні враховуватись у тіло кредиту;
- не врахував, що поданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджує наявність у відповідача заборгованості на яку посилається позивач у позовній заяві, оскільки заборгованість за кредитним договором нарахована станом на день, коли між Банком та відповідачами не існувало цивільно-правових відносин, розрахунок заборгованості не відображає операцій із неодноразового продажу прав вимоги до відповідачів;
- не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належну оцінку;
- застосовав норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09 грудня 2020 року у справі № 754/6172/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 733/608/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 1111/6765/12, від 07 листопада 2018 року у справі № 183/3811/16-ц, від 18 липня 2019 року у справі № 623/488/17, від 13 січня 2020 року у справі № 363/1264/15, від 07 травня 2020 року у справі № 202/4346/15-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 09 грудня 2020 року у справі № 754/6172/16-ц.
Касаційна скарга не містить доводів щодо оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Банку про стягнення боргу з комісії в розмірі 0,14% від суми виданого кредиту, а тому вказане судове рішення Верховним Судом в цій частині не переглядається.
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_10 про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року у справі, в якому заявник посилається на положення статті 436 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Клопотання обґрунтовано тим, що постановою головного державного виконавця від 27 червня 2022 року відкрито виконавче провадження № 69265691, постановою головного державного виконавця від 11 липня 2022 року накладено арешт на кошти ОСОБА_2 .
Станом на момент розгляду справи Верховним Судом відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи не надійшли.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року (після усунення заявником недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 208/2580/15-ц із Заводського районного суду м. Дніпродзержинська; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2022 року клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_10 про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року залишено без задоволення.
У січні 2023 року матеріали справи № 208/2580/15-ц надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 травня 2005 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № DZH0GK00770046, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти шляхом надання готівки через касу банку у розмірі 20 000,00 дол. США на придбання квартири, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, сплатою щомісячної комісії в розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту, на строк до 26 травня 2025 року.
Факт отримання позичальником грошових коштів у розмірі 20 000,00 дол. США за умовами вказаного вище договору підтверджується копією заяви на видачу готівки від 27 травня 2005 року №1 та не заперечується ОСОБА_1 .
У пункті 1.1 кредитного договору від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046 визначено, зокрема, що погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з "20" до "25" число кожного місяця позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 251,00 дол. США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками.
Згідно з пунктом 2.2.3 вказаного вище договору, позичальник зобов`язується сплатити банку комісію згідно з пунктами 1.1 і 3.11 цього договору.
Пунктом 2.3.6 кредитного договору від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046 погоджено, що Банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої пунктом 1.1 даного договору, у тому числі шляхом звернення стягнення на закладне майно, при настанні умов, передбачених пунктом 2.3.2.
Пунктом 2.3.9 кредитного договору від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046 погоджено, що Банк має право поступати право вимоги за даним договором третім особам, письмово повідомивши про даний факт позичальника протягом 5 днів після такої поступки.
При порушенні позичальником кожного із зобов`язань, передбачених пунктами 2.2.2, 2.2.3 цього договору, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення платежу (пункт 4.1 кредитного договору від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046).
В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, 27 травня 2005 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 (поручитель) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
За змістом пункту 12 договору поруки від 27 травня 2005 року, порука за цим договором припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.
ОСОБА_3 змінила прізвище на " ОСОБА_3", у зв`язку з укладенням 27 січня 2007 року шлюбу з ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1, виданого Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області.
19 лютого 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та Компанією "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі" укладений договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги щодо кредитного договору від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3
ПАТ КБ "ПриватБанк" направлено позичальнику повідомлення про відступлення прав вимоги кредитора за кредитними документами від 23 лютого 2007 року № 20.1.3.2/6-811-2429
13 жовтня 2011 року між Компанією "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ" та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладений договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, за умовами якого продавець (Компанія "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ") погоджується продати, а покупець (ПАТ КБ "ПриватБанк") погоджується купити відповідні основні іпотечні активи, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чижик І. О. за реєстровими номерами № 611, 612.
Відповідно до умов вказаного вище договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 13 жовтня 2011 року (розділ 1 Визначення термінів та тлумачення), відповідні основні іпотечні активи означає відповідні права вимоги за іпотеками та відповідні права вимоги за кредитами.
Згідно з додатком № 1 до договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 13 жовтня 2011 року (Перелік активів), Компанія "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ" продала ПАТ КБ "ПриватБанк", зокрема, права вимоги за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046.
Тобто, кредитором за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046 знову стало АТ КБ "ПриватБанк".
Останній платіж на погашення боргу за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046 було внесено 27 липня 2010 року на суму 1 179,80 дол. США, що підтверджується випискою з особового рахунку.
Судами також встановлено, що 25 червня 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" зверталось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046, яка сформувалась станом на 08 червня 2012 року, в загальному розмірі 7561,12 дол. США, з яких: 1 570,00 дол. США - тіло кредиту, 1 563,80 дол. США - проценти, 4 037,47 дол. США - пеня, 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина), 358,56 дол. США - штраф (процентна складова).
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 липня 2012 року у справі № 415/5395/12 позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто позивачу.
Крім того, 19 квітня 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось з позовом до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 травня 2005 року № DZH0GK00770046, станом на 06 жовтня 2011 року, в загальному розмірі 24 696,03 дол. США, з яких: 17 638,65 дол. США - тіло кредиту, 76,53 дол. США - проценти, 5 745,10 дол. США - пеня, 62,74 дол. США - штраф (фіксована частина), 1 173,01 дол. США - штраф (процентна складова).