Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 521/15930/20
провадження № 61-4089св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІГЛ А",
відповідачі: ОСОБА_1, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Тетяна Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рігл А" (далі - ТОВ "РІГЛ А" або товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Т. В., про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування запису про право власності.
Позов обґрунтовано тим, що ТОВ "РІГЛ А" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 27 лютого 2019 року належить 618/1000 частин нежитлового приміщення АДРЕСА_1, яке складається з приміщень: № 1, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, загальною площею 463,40 кв. м, яке було видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. та зареєстроване за № 281 від 27 лютого 2019 року.
Підставою для видачі свідоцтва від 27 лютого 2019 року став протокол від 13 лютого 2019 року № 387778, сформований на підставі проведених електронних торгів, відповідно до якого переможцем визначено ТОВ "РІГЛ А" з ціновою пропозицією 2 487 780,00 грн, та акт про проведення електронних торгів, затверджений начальником Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Лавренюк А. О. від 26 лютого 2019 року.
27 лютого 2019 року право власності ТОВ "Рігл А" на 618/1000 частин нежитлового приміщення № 102, що розташовано по АДРЕСА_2, яке складається з приміщень: № 1, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, загальною площею 463,40 кв. м зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Товариству стало відомо, що 27 грудня 2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. повторно зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на приміщення АДРЕСА_3 .
ТОВ "РІГЛ А" зазначало, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право власності на об`єкти нерухомості зареєстровано первинно та не припинялося. Вважало, що в результаті прийняття неправомірного рішення про внесення запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_1, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. допущено втручання в володіння майном, належного позивачу, оскільки остання не мала законних підстав на проведення реєстрації права власності на приміщення АДРЕСА_3, за ОСОБА_1, так як спірне приміщення належить на праві власності на підставі свідоцтва від 27 лютого 2019 року - ТОВ "РІГЛ А", право власності якого зареєстровано раніше 27 лютого 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Посилаючись на наведені вище порушення прав ТОВ "РІГЛ А", просило суд визнати противоправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу), індексний номер 50543917 від 29 грудня 2019 року, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В., та скасувати запис про право власності номер 34938950 від 27 грудня 2019 року, зареєстроване за ОСОБА_1 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 травня 2021 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26 травня 2021 року, позовні вимоги залишено без задоволення.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року яким ОСОБА_1 визнано законним власником приміщення АДРЕСА_3, не скасовано та є чинним, тому у приватного нотаріуса не було законних підстав для відмови відповідачу в реєстрації його права власності на вказане приміщення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "РІГЛ А" задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу), індексний номер 50543917 від 29 грудня 2019 року, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. Скасовано запис про право власності номер 34938950 від 27 грудня 2019 року зареєстроване за ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "РІГЛ А" судовий збір в сумі 4 204,00 грн. Відмовлено у задоволенні позову ТОВ "РІГЛ А" до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Т. В. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування запису про право власності.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, досліджуючи набуття відповідачем права власності, а не законність дій державного реєстратора, який зареєстрував право власності за відповідачем попри наявну у реєстрі реєстрацію за ТОВ "РІГЛ А", яка є чинною і не оспорювалась в судовому порядку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 17 березня 2022 року звернувся через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що оспорювання ТОВ "РІГЛ А" рішення про державну реєстрацію прав, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. є неналежним способом захисту права позивача, тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення вимог з цих підстав.
Апеляційний суд не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, постанова від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, постанова від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц) стосовно того, що після внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належним способом захисту права є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію, яке вичерпало свою дію, а скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права.
Водночас, апеляційний суд задовольнив позовну вимогу про скасування запису про право власності, що суперечить правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19оку у справі № 916/2464/19у (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, апеляційний суд не врахував того, що приватний нотаріус, яка у спірних правовідносинах діяла як реєстратор, є неналежним відповідачем у справі, тому, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, повинен був відмовити у задоволенні позову з цих підстав.
Також у касаційній скарзі представник заявника виклав клопотання про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року.
Станом на момент розгляду справи відзивів на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від інших учасників справи не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 травня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2022 року (після усунення заявником недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 521/15930/20 з Малиновського районного суду м. Одеса; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови.
У червні 2022 року матеріали справи № 521/15930/20 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "РІГЛ А" на підставі свідоцтва від 27 лютого 2019 року є власником 618/1000 частин нежитлового приміщення № 102, яке розташоване по АДРЕСА_2, та складається з приміщень: №1, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, загальною площею 463,40 кв м.
Вказане свідоцтво від 27 лютого 2019 року видано ТОВ "РІГЛ А" приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. та зареєстроване за № 281 на підставі протоколу № 387778 від 13 лютого 2019 року, сформованого на підставі проведених електронних торгів, згідно якого переможцем було визначено ТОВ "РІГЛ А" з ціновою пропозицією 2 487 780,00 грн, та акту про проведення електронних торгів, затвердженого начальником Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Лавренюк А. О. від 26 лютого 2019 року.
Згідно з актом про проведення торгів від 26 лютого 2019 року, підставою для проведення торгів є виконавче провадження № 57047273 з виконання виконавчого листа № 523/1528/17, який видав Суворовський районний суд м. Одеси 07 червня 2018 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошової суми у розмірі 1 964 876,80 грн та виконавчого листа № 522/24289/13, який видав Приморський районний суд м. Одеси 22 листопада 2016 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошової суми у розмірі 289 703,74 грн. Вартість арештованого майна, згідно висновку спеціаліста, складає 2 926 800,00 грн.
27 лютого 2019 року право власності ТОВ"РІГЛ А" на 618/1000 частин нежитлового приміщення АДРЕСА_1, яке складається з приміщень: № 1, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, загальною площею 463,40 кв. м зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Разом із цим, 27 грудня 2007 року між ТОВ "Грані" та ОСОБА_1 укладено договір інвестування від 27 грудня 2007 року № 57/МТ10/07, відповідно до умов якого фірма зобов`язувалась передати у власність інвестора об`єкт інвестування, а інвестор зобов`язувався прийняти об`єкт інвестування й здійснити інвестицію на умовах даного договору.
Об`єктом новозбудованого майна є нежитлове (торгове) приміщення загальною площею 37,70 кв. м, будівельний номер приміщення 7, розташоване на першому поверсі об`єкті будівництва.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року по справі № 521/6766/17, яке набрало чинності 27 серпня 2018 року, визнано за ОСОБА_1, відповідно до договору інвестування від 27 грудня 2007 року № 57/МТ10/07, майнові права на об`єкт інвестування - нежитлове (торгове) приміщення, загальною площею 37,70 кв. м, на першому поверсі 16 поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2018 року у справі № 521/6766/17 виправлена описка в заочному рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року. Другий абзац резолютивної частини вказаного рішення викладено в новій редакції, а саме: "Визнати за ОСОБА_1 відповідно до договору інвестування від 27 грудня 2007 року № 57/МТ10/07 майнові права на об`єкт інвестування - нежитлове (торгове) приміщення будівельний номер № 7, загальною площею 37,70 кв. м на першому поверсі 16 поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2".
27 грудня 2019 року право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення № 7, що розташовано по АДРЕСА_2, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
ТОВ "РІГЛ А" звернувся до суду, посилаючись на те, що рішення державного реєстратора є протиправним і таким, що прийнято з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки здійснена реєстрація права власності на приміщення за відповідачем, яке належало на праві власності позивачу на підставі свідоцтва від 27 лютого 2019 року, яке було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 лютого 2019 року.
Нормативно-правове обґрунтування
У цій справі позовні вимоги стосуються правовідносин, які пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV).
За загальним правилом, передбаченим статтею 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стаття 3 Закону № 1952-IV визначає, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.