Постанова
Іменем України
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 947/30544/19
провадження № 61-9625св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - професійна спілка працівників Морської пошуково-рятувальної служби,
особи, які звернулися із апеляційними скаргами: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби (далі - профспілка працівників МПРС) про скасування протоколу профспілки та поновлення головою профспілки.
Позов обґрунтовано тим, що з 04 травня 2016 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Казенним підприємством "Морська пошуково-рятувальна служба" (далі - КП "МПРС"), займав посаду психолога служби охорони праці КП "МПРС". 06 листопада 2019 року наказом № 752-к позивача звільнено із займаної посади, у період тимчасової непрацездатності. Рішення конференції від 27 листопада 2019 року, яким обрано головою профспілки ОСОБА_2, позивач вважав незаконним, оскільки проведення конференції відбулося з порушенням приписів статуту профспілки та законів України.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним протокол профспілки працівників МПРС. Визнано позачергову профспілкову конференцію профспілки працівників МПРС від 27 листопада 2019 року, такою, що скликана з порушенням. Скасовано усі рішення, які прийнятті на ній щодо ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 головою профспілки працівників МПРС.
ОСОБА_2, який не брав участі у розгляді справи, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що під час розгляду справи вирішено питання щодо його прав та обов`язків, оскільки на позачерговій конференції від 27 листопада 2019 року, яку оскаржив ОСОБА_1, ОСОБА_2 обрано головою профспілки, про що 02 грудня 2019 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Тому вважав, що суд першої інстанції мав залучити його як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Окремо з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_3, яка також не приймала участі у розгляді справи, просила змінити рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року, шляхом виключення з мотивувальної частини рішення абзацу 19 наступного змісту: "Пункт 7 цього протоколу свідчить, що ОСОБА_3 зобов`язує підготувати звернення до заступника профспілки працівників МПРС Гаврильчева О. В. щодо необхідності безперервної роботи профспілки та необхідністю внесення змін до Єдиного державного реєстру" та частину абзацу 21 наступного змісту: "12 листопада 2019 року керівник підприємства фактично видала усний наказ про внесення змін до реєстру…"
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Апеляційний суд, посилаючись на те, що предмет спору у даній справі стосується виключно прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 і профспілки працівників МПРС, дійшов висновку, що права апелянтів оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про їх права та обов`язки судом першої інстанції не вирішувалися.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
03 жовтня 2022 року через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі або направити на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням правил юрисдикції загальних судів та всупереч правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 210/5659/18 (провадження № 14-632цс19).
Обґрунтовуючи мотиви незгоди з ухвалою апеляційного суду, заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що 27 листопада 2019 року на позачерговій конференції, яку суд визнав протиправною, ОСОБА_2 обрано головою профспілки працівників МПРС, а тому рішення суду першої інстанції позбавляє його гарантій, передбачених частиною четвертою статті 252 Кодексу законів про працю України, статтею 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Крім того, визнаючи протокол конференції від 27 листопада 2019 року протиправним, суд першої інстанції порушив його права як члена профспілки.
ОСОБА_2 також зазначає, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року може впливати на результати досудового розслідування за кримінальним провадженням № 120201604480000221 за частиною першою статті 191 Кримінального кодексу України, що порушено за його заявою про розкрадання профспілкових коштів попереднім Головою Профспілки ОСОБА_1.
Крім того, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року встановлено обставини, які він позбавлений можливості спростувати при розгляді справи № 947/3424/21 за його позовом до КП "МПРС", треті особи: Професійна спілка працівників казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба", Національне агентство з питань запобігання корупції, Державна служба морського та річкового транспорту України, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив профспілки працівників МПРС на касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року, в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ОСОБА_2 рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року відмовлено; поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду; відкрито касаційне провадження у справі в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року; витребувано з Київського районного суду м. Одеси матеріали справи № 947/30544/19; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2022 року матеріали справи № 947/30544/19 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини, установлені судами попередніх інстанцій
ОСОБА_1 з 04 травня 2016 року обіймав посаду психолога служби охорони праці у КП "МПРС".
18 жовтня 2019 року протоколом № 4 Профспілкової конференції профспілки працівників МПРС ОСОБА_1 обрано головою профспілки на три роки згідно зі статутом профспілки.
06 листопада 2019 року наказом КП "МПРС" № 752-к ОСОБА_1 звільнено з посади психолога служби охорони праці КП "МПРС".
25 листопада 2019 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про те, що 27 листопада 2019 року відбудеться позачергова профспілкова конференція.
До порядку денного конференції 27 листопада 2019 року включено наступні питання: 1) підтвердження повноважень делегатів; 2) повторний розгляд звіту про виконання колективного договору за період з IV кварталу 2018 року по ІІІ квартал 2019 року включно; повторний розгляд звіту про роботу ревізійної комісії за період з IVкварталу 2018 року по ІІІ квартал 2019 року включно; 4) переобрання голови профспілки працівників МПРС; 5) переобрання членів профкому МПРС; 6) переобрання членів ревізійної комісії МПРС; 7) розгляд інших питань (за наявності).
За результатами конференції, зокрема, по четвертому питанню, прийнято рішення про обрання головою профспілки працівників МПРС ОСОБА_2, у зв`язку зі звільненням 06 листопада 2019 року попереднього голови - ОСОБА_1 з підприємства.
Нормативно-правове обґрунтування та мотиви, з яких виходив Верховний Суд
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.